12 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 340/4262/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (суддя Брегей Р.І.) в справі №340/4262/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укратрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови від 28 травня 2024 року ПШ №054157 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51 000,00 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції порушення Уктрансбезпекою процедури проведення рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю в частині здійснення цих заходів однією особою, а висновок суду першої інстанції про здійснення цих заходів двома особами не підтверджений жодними доказами.
Зауважує про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 квітня 2024 року у справі №640/11338/21 та від 12 липня 2023 року у справі №280/7529/21.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що транспортний засіб MAN № НОМЕР_1 зі причепом ACKERMANN, № НОМЕР_2 належать ОСОБА_2 на праві власності.
16 квітня 2024 року під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у сфері перевезення пасажирів і вантажів інспектор відділу 2 і працівник управління зупинили згаданий автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 на автодорозі М-14 (Одеса-Мелітополь) 21 км.
Водій надав товарно-транспортну накладну, в якій зазначено, що перевізником є ФОП ОСОБА_1 .
Інспектор провів габаритно-ваговий контроль на пересувному пункті, за наслідком якого встановлено порушення вагових параметрів.
Перевозили сипучий вантаж (пшениця).
Навантаження на одинарну вісь склало 13200 кг.
Навантаження на здвоєні осі склало 22100 кг.
Фактична маса автомобіля становила 56600 кг.
Свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки на пересувному пункті зважування (ваги пересувні автомобільні) видане 28 листопада 2023 року і чинне упродовж року.
Довідку про результати габаритно-вагового контролю підписав інспектор відділу 2.
Чек зважування містить інформацію про час, дату зважування і транспортний засіб.
Час, дата зважування і номер транспортного засобу відповідають відомостям в акті перевірки.
Результати зважування, які зазначені у чеку зважування, відповідають відомостям в довідці про результати габаритно-вагового контролю.
06 травня 2024 року відділ виготовив повідомлення про виклик на розгляд матеріалів перевірки, в якому зазначено, що розгляд відбудеться 28 травня 2024 року.
11 травня 2024 року позивач отримала повідомлення.
28 травня 2024 року відділ отримав заперечення ФОП ОСОБА_1
28 травня 2024 року позивач не брала участі у розгляді матеріалів перевірки.
28 травня 2024 року відділ прийняв постанову про накладення на ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000 грн.
Штраф застосовано за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу на підставі приписів абзацу 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із дотримання відповідачем процедури проведення рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю, якими підтверджено перевищення транспортним засобом встановлених норм, що обумовило висновок про правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.
Суд визнає приведений висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки ACKERMANN, номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідачем 16 квітня 2024 року в ході рейдової перевірки у пункті габаритно-вагового контролю, розташованого на ділянці 21 км автодороги М-14 Одеса-Мелітополь, проведено зважування транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки ACKERMANN, номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16 квітня 2024 року під час проходження габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу встановлено наступне навантаження на осі (тонн): 1) 8,70; 2) 22,10; 3) 12,60; 4) 13,20; повна маса транспортного засобу - 56,60 т (а.с. 37).
Відповідачем 16 квітня 2024 року складено акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів № 002863, відповідно до якого загальна вага транспортного засобу складає 56,60 т при нормативно допустимому 40 т, фактичне навантаження на осі складає 8,70; 22,10; 12,60; 13,20.
Водій ОСОБА_3 ознайомлений з актом про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, довідкою про результати габаритно-вагового контролю.
Актом від 16 квітня 2024 року № 047479 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення позивачем ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевищення встановлених законодавством вагових параметрів (а.с. 36).
Постановою відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Укртрансбезпеки від 28 травня 2024 року ПШ №054157 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як автомобільного перевізника стягнуто адміністративно-господарський штраф в розмірі 51 000,00 грн.
Спірним під час апеляційного перегляду справи, виходячи з доводів апеляційної скарги, є правомірність накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт через порушення процедури проведення рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Частинами чотирнадцятою та сімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною дев'ятнадцятою статті 6 Закону № 2344-III під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 2 та 4 якого рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України; рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 12 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 16 Порядку № 1567 встановлено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.
Відповідно до частин першої та другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
У розумінні пункту 2 Порядку № 879:
вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;
вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі - Правила дорожнього руху) передбачено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Як вказано вище, під час проведення габаритно-вагового контролю 16 квітня 2024 року транспортного засобу, який використовується позивачем як автомобільним перевізником, виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 41,5% при перевезенні подільного вантажу.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами “б» та “в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, суд доходить до висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено.
Вантажем, який перевозився водієм позивача, є пшениця, тобто вантаж є подільним, адже може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.
Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.
Відтак, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2344-IIІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стосовно доводів апелянта про порушення Укртрансбезпекою процедури здійснення габаритно-вагового контролю в частині здійснення такого контролю однією особою суд зазначає таке.
Як вказано вище, пунктом 16 Порядку № 1567 встановлено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.
Відтак, габаритно-ваговий контроль має проводитися двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
За твердженням відповідача в цьому випадку габаритно-ваговий контроль проводився однією посадовою особою Укртрансбезпеки (посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Зотовим Р.А.) із залученням посадової особи Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Підтвердженням таких обставин відповідач вважає щотижневий графік щоденної (цілодобової) роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю.
Питання здійснення (проведення) габаритно-вагового контролю транспортних засобів, визначеного відповідно до пункту 16 Порядку №1567, досліджувалося Верховним Судом у постанові від 12 липня 2023 року в справі №280/7529/21.
У цій постанові Верховний Суд, аналізуючи правові норми (пункти 16, 21 Порядку № 1567), що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов висновку, що габаритно-ваговий контроль під час здійснення перевірки проводиться двома посадовими особами.
Верховний Суд у пунктах 28-30 постанови від 12 липня 2023 року у справі № 280/7529/21 зазначив, «що згідно пункту 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879), контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Пунктом 20 Порядку № 879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Отож, зі змісту вказаної норми слідує, що належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних визначається також посадовими особами, а не одноособово».
Таким чином, оскільки питання застосування пункту 16 Порядку № 1567 у подібних правовідносинах вирішено Верховним Судом, то під час розгляду цієї справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, висловлені у справі №280/7529/21.
Суд першої інстанції вважав доведеним, що у проведенні перевірки брали участь інспектор відділу Укртрансбезпеки в Одеській області і працівник підрозділу Національної поліції на підставі щотижневого графіку щоденної (цілодобової) роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю (а.с. 33-34, 36), а відсутність підпису посадових осіб у довідці про результати габаритно-вагового контролю обумовлено тим, що форма довідки містить графу для підпису оператора вагового комплексу, а приписи пункту 20 Порядку № 879 визначали існування посади «(інспектор-оператор) пункту габаритно-вагового контролю» до 06 червня 2013 року, тому відсутність підпису оператора вагового комплексу у довідці про результати зважування обумовлена не внесенням змін до її форми і жодним чином не ставить під сумнів результати зважування.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження обставин залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю до здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача.
Отже, ураховуючи, що законодавством чітко визначений обов'язок проводити габаритно-ваговий контроль двома посадовими особами, а відповідачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами здійснення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансбезпеки та посадовою особою підрозділу Національної поліції, висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем процедури здійснення габаритно-вагового контролю є помилковим.
Оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України не доведено здійснення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансбезпеки та посадовою особою підрозділу Національної поліції, суд доходить до висновку про порушення вимог пункту 16 Порядку № 1567 при здійсненні однією посадовою особою Уктрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача.
В цьому випадку висновок Укртрансбезпеки не відповідає принципам обґрунтованості, оскільки такий висновок ґрунтуються на недопустимих доказах, адже габаритно-ваговий контроль проведений із порушенням вимог пункту 16 Порядку № 1567.
Суд зазначає, що відповідачем допустимими доказами не доведено склад правопорушення, за яке застосований адміністративно-господарський штраф.
Статтею 74 КАС України врегульоване питання допустимості доказів, за змістом якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки складені під час габаритно-вагового контролю документи як докази вчинення позивачем правопорушення отримано відповідачем із порушенням установленого порядку, тому встановлені під час габаритно-вагового контролю обставини та складені документи не можуть бути покладені в основу жодних рішень відповідача, у тому числі і в основу спірного рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно, постанова про стягнення адміністративно-господарського штрафу є протиправною та має бути скасована.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн, з яких 1211,20 грн - судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, 1816,80 грн - судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в справі №340/4262/24 задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в справі № 340/4262/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу скасувати.
Ухвалити в справі № 340/4262/24 нове рішення.
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 28 травня 2024 року серії ПШ №054157 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51 000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на (ЄДРПОУ 39816845, вул. Героїв Маріуполя, 102, м. Кропивницький, 25004) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 12 лютого 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 12 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов