11 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/23477/24
Суддя І інстанції - Ільков В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП №809 о/с від 07.08.2024, в частині переведення для подальшого проходження служби (у зв'язку з проведенням реорганізації) відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 1, абзацу 2 частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0178716) на посаду інспектора взводу №3 роти №1 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП, звільнення з посади старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції, з 08 серпня 2024 року (РНОКПП 3163805590);
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0178716) на штатній посаді старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем при переведенні не дотримувались норми ст. 68 ЗУ «Про Національну поліцію», його не попереджували про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення, не складали жодних актів про запропонування поліцейському посад, а отже вважає, що вказане переміщення відбулось із порушенням Закону. Також, зазначає, що мав значні переваги в залишенні на службі на займаній посаді, оскільки здійснює догляд за обома батьками похилого віку, які мають ряд захворювань, а також не мають самостійного заробітку та позивач є єдиним працездатним членом сім'ї. Посилається на те, що спірний наказом його фактично перевели на роботу в іншу місцевість, без його згоди. Вказує на те, що позивач перебуваючи на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції №1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області 25.04.2024 року подав рапорт на ім'я начальника ГУНП в Дніпропетровській області із проханням перемістити його на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Дніпропетровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, на якій перебував майже весь час роботи в ОВС та НП. Рапорт був розглянутий та підписаний усіма керівниками, та начальником ГУНП в Дніпропетровській області на рапорті зазначено: «До наказу». Тобто на момент реорганізації ОСОБА_3 знайшов посаду, на якій продовжить службу та вказана посада була погоджена. Незрозумілим є питання звільнення ОСОБА_3 з посади старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції відповідно до Наказу (витягу) ГУНП №809 о/с від 07.08.2024 року з 08 серпня 2024 року, якщо відповідно до рапорту про переміщення від 25.04.2024 він повинен був обіймати вже іншу посаду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що Відповідачем не дотримувались взагалі норми ст. 68 ЗУ «Про Національну поліцію». ОСОБА_3 не попереджували про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення, не складали жодних актів про запропонування поліцейському посад, а отже вказане переміщення відбулось із порушенням Закону. Однак судом першої інстанції при розгляді справи не надавалась правова оцінка діям Відповідача, незважаючи на те, що це грубе порушення спеціального законодавства, на якому акцентував увагу Відповідач, та звернув увагу суд першої інстанції. Позивач акцентував увагу суду на п. 2 розділу І Посадової інструкції, а саме «Поліцейський взводу призначається на посаду та звільняється з неї наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням із командиром полку з дотриманням вимог трудового законодавства та Закону України «Про Національну поліції». Доказів погодження командиром полку призначення на посаду ОСОБА_3 відповідачем не надано, у тому числі спірні наказ не містять жодних погоджень. Однак судом першої інстанції вищезазначене залишено поза увагою. ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області 25.04.2024 подав рапорт на ім'я начальника ГУНП в Дніпропетровській області із проханням перемістити його на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Дніпропетровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, на якій перебував майже весь час роботи в ОВС та НП. Рапорт був розглянутий та підписаний усіма керівниками, та начальником ГУНП в Дніпропетровській області на рапорті зазначено: «До наказу». Тобто на момент реорганізації ОСОБА_3 знайшов посаду, на якій продовжить службу та вказана посада була погоджена. За таких обставин незрозумілим є питання звільнення ОСОБА_3 з посади старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Нікопольського районного управління поліції відповідно до Наказу (витягу) ГУНП №809 о/с від 07.08.2024 з 08 серпня 2024 року, якщо відповідно до рапорту про переміщення від 25.04.2024 він повинен був обіймати вже іншу посаду. Зазначає, що суд першої інстанції при винесені рішення не врахував позицію Верховного Суду, зазначену у Постанові по справі № 460/10350/21, провадження № К/990/16065/22, де суд наголошував, що ст. 68 №580-VIII врегульовано питання порядку призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації, частинами першої-третьої якої визначено, що у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення (частина перша). Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті (частина друга). Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону (частина третя).
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ГУНП в Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області на посаді старшого інспектора - чергового частини відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління поліції маючи спеціальне звання - старший лейтенант поліції.
24.06.2024 року до начальника ГУНП в Дніпропетровській області надійшов службовий лист командира полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2024 року №35/10, де було заначено, що наказом Голови Національної поліції від 07 червня 2024 № 613 затверджено організаційно-штатні зміни та створено полк поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.
З метою забезпечення ефективного виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій) командир полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області просив начальника ГУНП в Дніпропетровській області розглянути питання щодо переміщення для подальшого проходження служби поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області, залежно від результатів виконання покладених на них обов'язків та своїх професійних, особистих якостей, у розпорядження полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.
Цей службовий лист 24.06.2024 року був розглянутий начальником ГУНП в Дніпропетровській області та надана письмова вказівка управлінню кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області опрацювати його у встановленому порядку.
Згідно з положень ч. 4 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», з метою приведення штатів територіальних органів у відповідність до структури Національної поліції, наказом Національної поліції України від 07.06.2024 року № 613 затверджено зміни до штатів територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Дніпропетровській області, зокрема і ВП № 3 Нікопольського районного управління ГУНП.
Згідно з штатів, затверджених наказом Національної поліції України від 07.06.2024 року № 613, зокрема, посаду старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 3 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області було скорочено.
Враховуючи наведене, 07.08.2024 року на підставі наказу Національної поліції України 07.06.2024 року № 613, ГУНП було видано наказ від 07.08.2024 року № 809 о/с яким у відповідності до абзацу 2 пункту 3 частини 1, абзацу 2 частини 8 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» переведено для подальшого проходження служби (у зв'язку з реорганізацією) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу № 3 роти № 1 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький), при цьому звільнивши з посади старшого інспектора - чергового частини відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
08.08.2024 року інспектор СКЗ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції за допомогою месенджеру «WhatsApp» направила ОСОБА_1 витяг з наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 07.08.2024 року № 809 о/с про його переведення до полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що також не заперечується самим позивачем.
09.08.2024 року інспектор СКЗ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції зателефонувала ОСОБА_1 , з метою його прибуття до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для ознайомлення з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 07.08.2024 року № 809 о/с про його переведення до полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, але останній відмовився, про що 09.08.2024 року було складено відповідний акт.
Не погоджуючись з зазначених наказом позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ГУНП в Дніпропетровській області, приймаючи наказ № 613 від 07.08.2024 року діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи, при цьому порушень прав та законних інтересів позивача
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 65 Закону №580-VIII визначає порядок та підстави переміщення поліцейських.
Відповідно до ч.1 ст. 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Приписами ч. 2 ст. 65 Закону №580-VIII встановлено, що посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Умовами ч. 7 ст. 65 Закону №580-VIII передбачено, що переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Згідно з ч. 8 ст. 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Крім того, відповідно до ст. 60 Закону №580-VIII відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Наведені редакції ч. 8 ст. 65 та ст. 60 Закону №580-VIII набули змін згідно із Законом від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності з 01 травня 2022 року.
Відповідно до п. 8 ч. 10 ст. 62 Закону № 580-VIII поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особливих якостей.
Аналіз наведених норм Закону України «Про Національну поліцію» свідчить про те, що поліцейський, зважаючи на особливий характер державної служби, зобов'язаний проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника. Водночас, Закон №580-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин містить умову регулювання відносин щодо проходження служби в поліції саме цим Законом.
Щодо доводів про відсутність згоди позивача на переміщення, як підставу для скасування оскарженого наказу, колегія суддів оцінює критично.
Так, побажання поліцейського необхідне лише у випадку переміщення поліцейських на рівнозначні посади за ініціативою поліцейського (п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону №580-VIII) та при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів (ч. 2 ст. 68 Закону № 580-VIII).
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2024 року до начальника ГУНП в Дніпропетровській області надійшов службовий лист командира полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2024 року №35/10, де було заначено, що наказом Голови Національної поліції від 07 червня 2024 № 613 затверджено організаційно-штатні зміни та створено полк поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.
З метою забезпечення ефективного виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій) командир полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області просив начальника ГУНП в Дніпропетровській області розглянути питання щодо переміщення для подальшого проходження служби поліцейських ГУНП в Дніпропетровській області, залежно від результатів виконання покладених на них обов'язків та своїх професійних, особистих якостей, у розпорядження полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.
Цей службовий лист 24.06.2024 року був розглянутий начальником ГУНП в Дніпропетровській області та надана письмова вказівка управлінню кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області опрацювати його у встановленому порядку.
Згідно з положень ч. 4 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», з метою приведення штатів територіальних органів у відповідність до структури Національної поліції, наказом Національної поліції України від 07.06.2024 року № 613 затверджено зміни до штатів територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Дніпропетровській області, зокрема і ВП № 3 Нікопольського районного управління ГУНП.
Згідно з штатів, затверджених наказом Національної поліції України від 07.06.2024 року № 613, зокрема, посаду старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 3 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області було скорочено.
За таких обставин, враховуючи положення абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення позивача на посаду інспектора взводу № 3 роти № 1 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно - раптової дії» (стрілецький) було зумовлене скороченням штатів та реорганізацією.
При цьому, переміщення позивача не було обумовлено статтею 68 Закону України «Про Національну поліцію», як на цьому акцентує увагу позивач, і якою врегульовано порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації.
Колегія суддів також вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги з приводу не врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду викладених у постанові від у справі №460/10350/21, оскільки в спірних правовідносинах відбулося саме тимчасове покладення обов'язків у відповідності до частини шостої статті 68 та у порядку статті 69 Закону №580-VIII, а не переміщення позивача в органах, закладах та установах поліції у порядку статті 65 даного Закону, як у цій справі та яка передбачає інші правила та порядок переведення.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до пп. 1 п. 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Відповідно до покладених на неї завдань, поліція, зокрема бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII).
У статті 24 Закону № 580-VIII наведені додаткові повноваження поліції.
Так, частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Судом першої інстанції вірно зазначено , що переведення позивача слугувало не тільки цілям, поставленим керівництвом держави перед Національною поліцією України, та необхідністю виконання завдань поліції, передбачених Законом № 580-VIII, а й мало на меті забезпечення дотримання прав і свобод людей, гарантованих їм Конституцією України, отже не може бути визнаним неефективним, або таким, що не відповідає інтересам служби.
Отже, за таких обставин відсутність попередньої згоди позивач на переведення на інше місце служби не може бути підставою для скасування спірного наказу,
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що переведення позивача у спірних правовідносинах відбулось на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством в умовах воєнного стану, який є особливим періодом, тому, оспорюваний наказ в частині щодо позивача є правомірним, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо розгляду його рапорту від 25.04.2024 щодо переведення його на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_1 не було переміщено відповідно до поданого рапорту у зв'язку з тим що наказом НПУ від 07.06.2024 № 613 було внесено зміни до штатної структури Дніпровського РУП, що також підтверджується довідкою Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 19.09.2024 № 43/20-3071.
Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач мав переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації, враховуючи його більш високий кваліфікаційний рівень, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області з метою залишення на службі ОСОБА_1 , видало наказ від 07.08.2024 № 809 о/с.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 11 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов