11 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/11225/24
Суддя І інстанції - Рищенко А.Ю.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.04.2024 року №19484-11119/Ш-01/8-0400/24 про перерахунок первинно призначеної пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою від 04.03.2024 року;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату первинно призначеної пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при призначенні пенсії відповідач не застосував найбільш вигідний для позивача в обчисленні заробітку старховий стаж, що призвело до зменшення індивідуального коефіцієнту заробітку та вплинуло на розмір пенсії.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 з 2022 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.
04.03.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії.
Листом від 01.04.2024 року №19484-11119/Ш-01/8-0400/24 відповідвч відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку, посилаючись на те, що пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058 виходячи із заробітної плати за період з 01.03.1995 року по 30.06.2000 року та відповідно до системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.10.2022 року. Після проведеного перерахунку, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за період роботи з 01.03.1995 по 30.06.2000 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.10.2022, складає 15548.38 (10846.37 грн - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2019-2021 роки х 1.43351 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) (кількість місяців заробітної плати: 259, сума коефіцієнтів заробітної плати 308,01526, індивідуальний коефіцієнт для обчислення: 1,18925, індивідуальний коефіцієнт для обчислення: 1,43351 після оптимізації).
Не погоджуючись з відмовою пенсійного органу в проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Далі - Закон №1058) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розмір пенсії позивача на дату її призначення (10.11.2022 року) було розраховано виходячи із сум заробітної плати починаючи з 01 липня 2000 року по 30.09.2022 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надала довідку про заробітну плату від 04.09.2023 року№ 572, яка видана ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» за період з січня 1995 року по червень 2000 року для перерахунку пенсії за віком.
За результатами перевірки довідки про заробітну плату від 04.09.2023 року № 572 позивачу проведено перерахунок пенсії з 26.10.2023 року, виходячи з розміру заробітної плати, за період з 01.03.1995 року по 30.06.2000 року на підставі довідки про заробітну плату від 04.09.2023 року№ 572, яка видана ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг» та за період з 01 липня 2000 року по 30.09.2022 року, що узгоджується із положеннями ст. 40 Закону №1058.
При цьому, зважаючи на відсутність при призначенні позивачу пенсії 10.11.2022 року вказаної вище довідки про заробітну плату, у пенсійного органу були відсутні підстави для застосування при розрахунку розміру пенсії заробітної плати за період з 01.03.1995 року по 30.06.2000 року.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, після проведеного 26 жовтня 2023 року перерахунку пенсії позивача із урахуванням заробітної плати за період з 01.03.1995 року по 30.06.2000 року розмір пенсії збільшився та станом на 01.11.2023 року становив 4738,55 грн.
В свою чергу, доводи скаржника на порушення відповідачем формул обчислення розміру пенсії, які визначені ст. 27 та ст.40 Закону №1058, зокрема, щодо неправильного визначення індивідуального коефіцієнту заробітку, грунтуються на довільному трактуванні законодавчої норми, оскільки порівняльний аналіз наведеного позивачем розрахунку із розрахунком відповідача, здійсненого 26 жовтня 2023 року свідчить про те, що наведений розрахунок позивача не охоплює усих складових, які були враховані пенсійним органом при розрахунку розміру пенсії.
За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення ОСОБА_1 перерахунку первинно призначеної пенсії.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 11 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва