06 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/6757/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2024 ( суддя Чернова Ж.М.) в адміністративній справі №280/6757/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.06.2024 № 0413265-2409-0826UA23060070000082704, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік у сумі 1 748,70 грн та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.06.2024 № 0421328-2409-0826UA23060070000082704, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік у сумі 60,30 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивачу на праві приватної власності належать об'єкти нерухомості, а саме: квартира, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа 86,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; дата реєстрації прав власності 21.02.2018 року; нежитлове приміщення (кладова), загальна площа 3,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення VІ; дата реєстрації прав власності 21.02.2018 року.
З врахуванням припису абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 року рішенням Запорізької міської ради №5, податок на квартири, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв.м, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.
Оскільки у власності позивача перебуває квартира, загальна площа якого не перевищує 120 кв.м, ставка податку для таких об'єктів житлової нерухомості у 2023 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо такого об'єкту нерухомості у 2023 році відсутні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року позов задоволено.
З апеляційною скаргою на рішення суду звернувся відповідач в обґрунтування якої зазначив, що рішення №5 від 28.01.2015 року Запорізької міської ради є протиправним відповідно до податкового законодавства. Листом від 11.08.2021 вих. № 5849/0/20-21 Державної регулятивної служби України було встановлено, що рішення Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 «Про встановлення податку на майно» (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме у підпункті 2.4.1 пункту 2.4 Положення) має ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства та суперечить принципам державної регуляторної політики, визначених статтею Закону № 1160. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, відповідно до статті 266 ПКУ проведено розрахунок податку на об'єкт нерухомого майна за 2023 рік та сформоване податкове повідомлення рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 21.06.2024 №0413265-2409-0826- UA23060070000082704на суму 1 748,70 грн та № 0421328-2409-0826-UA23060070000082704 на суму 60,30 грн. цілком правомірно.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено.
Відповідно до відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна позивачу на праві приватної власності належить об'єкт житлового нерухомого майна - квартира загальною площею 86,1 кв. метрів, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та об'єкт нежитлової нерухомості - нежитлове приміщення (кладова) загальною площею 3,6 кв. метрів, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення VI.
21.06.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізький області сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0413265-2409-0826-UA23060070000082704, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2023 рік у розмірі 1 748,70 грн.
21.06.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізький області сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0421328-2409-0826-UA23060070000082704, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за 2023 рік у розмірі 60,30 грн.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до п. п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.
На сьогодні, відповідно до пп. 266.5.1 ПКУ, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує трьох відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
За приписами п. 24 ч.1 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлення місцевих податків і зборів відповідно до ПКУ належить до питань, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 50 Закону України від 21.05.97 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради, зокрема:
- організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів;
-забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп. 12.3.4 ПКУ).
Водночас щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі якщо сільська, селищна, міська рада не прийняла та не оприлюднила рішення щодо ставок податку на майно, слід керуватися приписами пп. 12.3.5 ПКУ. За цією нормою, за відсутності прийнятого відповідними радами рішення, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.
Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначених пп. 266.5.1 ПКУ, не можуть перевищувати 1% мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м для об'єктів нежитлової нерухомості (п. 33 підр. 10 р. XX «Перехідних положень» ПКУ).
Таким чином, правомірним є висновок, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то мінімальною ставкою такого податку є 0%.
Відповідно до пп. 266.5.1 ПКУ максимальний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшено до 3%, проте, мінімальної межі немає.
За загальним правилом податок на нерухоме майно відмінне, від земельної ділянки вираховується наступним чином:
-мінімальний рівень заробітної плати встановлений на 01 число звітного року помножено на відсоток ставки, визначений для типу належного нерухомого майна.
Ставка податку на 01.01.2023 року, складала 6 700 гривень, а з 01.01.2024 року складає 7100 грн. Тоді як максимальний рівень ставки за метр квадратний не може перевищувати 1,5 %.
Таким чином ставка податку за 1 метр квадратний в 2023 році не може перевищувати 100,5 грн. (6 700 * 1,5 %), а в 2024 році 106,5 грн. (7100*1,5 %).
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2024 в адміністративній справі №280/6757/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 06 лютого 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 10 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова