05 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/5825/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 ( суддя Кисіль Р.В.) в адміністративній справі №280/5825/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Плужника Максима Валерійовича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 19.01.2024 року №083250003899, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачці;
зобов'язати відповідача 2 здійснити призначення та виплату позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, починаючи з 12.01.2024 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, та із зарахуванням до стажу роботи за Списком № 2 періоду роботи з 01.07.2001 року по 31.12.2001 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням відповідача їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з недосягненням нею віку, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (55 років) та відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивачка вважає, що відповідач, відмовивши їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не дотримався вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.01.2024 року №083250003899, про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, починаючи з 12.01.2024 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, та із зарахуванням до стажу роботи за Списком №2 періоду роботи з 01.07.2001 року по 31.12.2001 року.
В задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки усім доводам сторін у справі, зокрема те, що станом на дату звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 позивачка досягла віку 53 років, враховуючи п. 2 ч. 2 ст.114 Закону 1058-IV необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 становить 55 років. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 19.01.2024 № 083250003899, відмовлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком за Списком № 2, згідно заяви від 12.01.2024, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу та з недосягненням особою віку передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивачки становить 37 років 3 місяці, пільговий стаж роботи становить 9 років 02 місяці 11 днів (при необхідних 10). Аргументуючи судове рішення суд І інстанції зазначає, що відповідно до пунктів 1-3 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Суд першої інстанції дійшов висновків, що записи у трудовій книжці позивачки виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальника відділу кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками. Наведені записи в трудовій книжки про роботу позивачки за спірний період та надані уточнюючі довідки підприємств свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи внесені належним чином і дефектів їх вчинення не мають. Таким чином, суд першої інстанції зазначає, що в трудовій книжці позивачки містяться записи про роботу за спірний період часу на посадах, які дають право на пенсію з урахуванням пільгового стажу. Також, позивачкою надано до управління Пенсійного фонду України уточнюючі довідки підприємств на підтвердження факту своєї роботи на посадах, передбачених Списком №2. Крім того пенсійним органом (ГУ ПФУ в Запорізькій області) вже було підтверджено наявність у позивачки пільгового стажу за періоди роботи на ПАТ «Азовські мастила і оливи» на посаді апаратника очищення стічних вод за Списком №2 з 01.11.1989 по 01.08.1995 та з 11.09.1998 по 02.04.2002 (рішення від 23.11.2020 за №3185). Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновків, що періоди роботи позивачки, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджуються належним чином у відповідності до норм законодавства України. Жодних законних підстав для відмови у зарахуванні спірних періодів до стажу позивачки, який враховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, немає. Проте суд дійшов до хибних висновків щодо наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.07.2001 по 31.12.2001, оскільки в табельній картці за 2001 рік у ВАТ «Азмол», виданій архівним відділом Бердянської міської ради, міститься виправлення у назві місяців. Судом інстанції проігноровано, що позивачкою не було додано інших документів для підтвердження спірного періоду роботи, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Крім того, навіть при зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.07.2001 по 31.12.2001, пільговий стаж позивачки становитиме менше 10 років, як це передбачено п.2 ч. 2 ст.114 Закону № 1058-IV, відтак зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 є безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За результатами апеляційного перегляду справи встановлено.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала на посадах, робота на яких дає право виходу на пенсію зі зниженням пенсійного віку, передбачених Списком №1 та Списком №2.
В період з 01.09.1985 по 30.06.1989 позивачка навчалася в Дрогобицькому нафтовому технікумі по спеціальності «Хімічна технологія нафти та газу» та отримала кваліфікацію техніка-технолога. Зазначена інформація підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 30.06.1989.
Позивачка працювала в ПАТ «Азовські мастила і оливи» на наступних посадах:
- в період з 24.08.1989 по 31.10.1989 - на посаді оператора товарного четвертого розряду біологічних очисних споруд промислових стоків СЖК цеху водопостачання та очисних споруд;
- в період з 01.11.1989 по 10.05.1990 - на посаді апаратника очищення стічних вод четвертого розряду установки біологічних очисних споруд цеху очищення та нейтралізації промислових стоків СЖК;
- в період з 11.05.1990 по 09.03.1994 - на посаді апаратника стічних вод четвертого розряду установки біологічних очисних споруд цеху з переробки стоків цеху прийому, підготовки, окислення та виробництва синтетичних продуктів з нафтосировини;
- в період з 10.03.1994 по 01.08.1995 - на посаді апаратника стічних вод четвертого розряду установки біологічних очисних споруд цеху з переробки стоків цеху з виробництва органічних кислот, їхніх сполук та органічних продуктів, синтезованих на основі органічної жирної сировини;
- в період з 02.08.1995 по 01.09.1998 - на посаді апаратника очистки стічних вод четвертого розряду установки біологічних очисних споруд цеху виробничої каналізації та утилізації стоків органічних жирних кислот та їхніх продуктів;
- в період з 01.09.1998 по 02.04.2002 - на посаді апаратника очистки стічних вод четвертого розряду установки біологічних очисних споруд цеху виробничої каналізації та утилізації стоків;
- в період з 03.04.2002 по 09.06.2015 - на посаді лаборанта хімічного аналізу четвертого розряду.
Таким чином, в період з 01.11.1989 по 01.08.1995 та в період з 01.09.1998 по 02.04.2002 позивачка працювала на посадах, що передбачені Списком №2 розділу ХІІ. «Буріння, видобування та переробка нафти, газу та газового конденсату, переробка вугілля і сланцю» підрозділу 3. «Переробка нафти, газу, газового конденсату, вугілля і сланцю» (шифр 2130301а - 10065 - «апаратники всіх найменувань») Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, та розділу ХІІ. «Буріння, видобування та переробка нафти, газу та газового конденсату, переробка вугілля і сланцю» підрозділу 3. «Переробка нафти, газу, газового конденсату, вугілля і сланцю» (шифр 2130301а - 10065 - «апаратники всіх найменувань») Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
В період з 02.08.1995 по 01.09.1998 позивачка працювала на посадах, що передбачені Списком №1 розділу VIII.А «Хімічне виробництво», «Робітники, керівники і спеціалісти підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижче зазначених виробництвах і роботах» підрозділу 1 (шифр 1080А010 - 17541) Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
Зазначена інформація підтверджується наступними документами:
- трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 29.08.1989;
- архівними довідками Архівного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради від 21.10.2020 року №№6-03/1500, 6-03/1501, 6-03/1502, 6-03/1503, 6-03/1504;
- довідкою Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» від 15.04.2015 року №07/304;
- наказами про атестацію робочого місця.
Рішенням комісії при ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.11.2020 за №3185 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на ПАТ «Азовські мастила і оливи» на посаді апаратника очищення стічних вод за Списком №2 з 01.11.1989 по 01.08.1995 та з 11.09.1998 по 02.04.2002; та за Списком № 1 - з 02.08.1995 по 10.09.1998 з урахуванням фактично відпрацьованого часу у 1996-2002 роках.
Позивачка, вважаючи що має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, 12.01.2024, через ВЕБ портал Пенсійного фонду України, подала заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Станом на 12.01.2024 позивачці виповнилося 53 роки.
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 19.01.2024 за №083250003899 позивачці відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначено, що дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 12.09.2026.
Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідач 1 зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. Вік заявниці 53 роки 4 місяці 1 день. Страховий стаж особи становить 37 років 3 місяці 0 днів. Пільговий стаж особи становить 9 років 2 місяці 11 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди. До пільгового стажу не зараховано період з 01.07.2001 по 31.12.2001, оскільки табельна картка містить виправлення у назвах місяців.
Позивачка, вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2024 №083250003899 протиправним, звернулась з даним позовом до суду.
Вирішуючи позов по суті спору, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Судом першої інстанції встановлено, що підставами для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало недосягнення позивачем пенсійного віку та відсутність необхідного пільгового стажу.(а.с. 26).
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон №2148-VIII, що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.».
Відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.».
Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вік позивачки на момент звернення з заявою про призначення пенсії складав 53 роки, що перевищує встановлені 50 років, отже є достатнім для звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 затверджено списки виробництв, цехів, професій, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
В період з 01.09.1998 по 02.04.2002 позивачка працювала на посаді апаратника очистки стічних вод четвертого розряду установки біологічних очисних споруд цеху виробничої каналізації та утилізації стоків в ПАТ «Азовські мастила і оливи», дана посада відноситься до Списку №2 відповідно до розділу ХІІ підрозділу 3 (шифр 2130301а 10065) Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
Відповідно до оскаржуваного рішення, пільговий стаж відсутній оскільки документи, а саме табельна картка містить виправлення у назвах місяців.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно підпунктів 1 та 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності трудової книжки або допущенні порушення під час її ведення (відсутність потрібних записів, їх невідповідність існуючим вимогам тощо) необхідно керуватися Порядком №637 (зі змінами).
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані в оскаржуваному рішенні причини відмови в призначенні пенсії, жодним чином не може спростувати інформації, яка вказана в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №67/304 від 15.04.2015 року (ас12).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону № 1788-XII, відповідно за пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачка має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно статті 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Також суд першої інстанції вірно встановив необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020 з 05.06.2024.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, колегія суддів виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 в адміністративній справі №280/5825/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 лютого 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 10 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова