05 лютого 2025 р.Справа № 520/20778/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В.) по справі № 520/20778/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко Нова"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними і скасування правових актів індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко Нова" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.07.2024:
- № 00381530713 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 204 537,50 грн (основний платіж - 163 630,00 грн, штраф - 40 907,50 грн);
- № 00381540713 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 227 263,75 грн (основний платіж - 181 811,00 грн., штраф - 45 452,75 грн);
- № 00381570713 в частині застосування штрафу в розмірі 50% у сумі 103 323,67 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що господарські операції між ТОВ «Компанія Еко Нова» та ТОВ «Фрігольд-Пром» мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а податкові накладні за наслідками господарських операцій з резидентом Російської Федерації стосовно надання послуг з суборенди залізничних цистерн та залізничних критих вагонів складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за ставкою ПДВ - 0%.
Натомість, висновки акта перевірки щодо безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Фрігольд-Пром» та відсутності реєстрації податкових накладних у встановлений ПК України строк, ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а не на аналізі фінансово-господарської діяльності платника податку і первинних документів, що у повному обсязі надавалися під час проведення перевірки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08.07.2024:
№ 00381530713 в частині визначення основного платежу - 163 630,00 грн та в частині застосування штрафу - 40 907,50 грн;
№ 00381540713 в частині визначення основного платежу - 181 811,00 грн та в частині застосування штрафу - 45 452,75 грн.
Позов у решті вимог залишено без задоволення.
Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати в цій частині та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, скасованих судом першої інстанції слугували висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Фрігольд-Пром».
Вказує, що в ході перевірки податковим органом встановлено, що видаткові накладні по взаємовідносинам з ТОВ "Фрігольд-Пром" у березні 2022 року на суму обсягу 909 052,50 грн. мали недоліки, оскільки не містили відомостей про посади та підписи відповідальних осіб, у зв'язку з чим неможливо чітко ідентифікувати сторони за зазначеними взаємовідносинами та визначити видаткову накладну, як первинний документ.
Враховуючи наведене, первинними документами не підтверджено взаємовідносини позивача з його контрагентом з придбання меляси на суму обсягу 909 052,50 грн за 1 квартал 2022 р., що свідчить, на думку контролюючого органу, про нереальний характер господарських операцій і, як наслідок, правомірність податкових повідомлень-рішень.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за відсутності його представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області на підставі наказу від 28.05.2024, направлень, в період з 31.05.2024 до 06.06.2024 проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Компанія Еко Нова» з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 до 31.03.2024, за результатами якої складено акт від 17.06.2024 № 27604/20-40-07-13-05/39523548 (т. 1 а.с. 124-168).
За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем, зокрема:
- п.134.1.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п. 188.1 ст. 188 ПК України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, а саме: заниження доходів від реалізації продукції на загальну суму 219 000,00 грн, у тому числі: за І квартал 2020 р. на суму 119 500,00 грн, за ІІІ квартал 2020 р. - 95 700,00 грн;
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, а саме: заниження витрат на загальну суму 909 053,00 грн за І квартал 2022 р.
Зазначені порушення призвели до заниження податку на прибуток на загальну суму 203 050,00 грн, у тому числі: в сумі 21 510,00 грн за І квартал 2020 р., 17 227,00 грн - за ІІІ квартал 2020 р., 684,00 грн - за IV квартал 2020 р., 163 630,00 грн - за І квартал;
- п.185.1 ст.185, п.186.2 ст.186, п.187.1 ст.187 ПК України, а саме: занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 206 647,00 грн, у тому числі: за жовтень 2019 р. на суму 28 915,00 грн, за листопад 2019 р. - 23 613,00 грн, за грудень 2019 р. - 12 175,00 грн, за січень 2020 р. - 3 385,00 грн, за квітень 2020 р. - 583,00 грн, за травень 2020 р. - 7 229,00 грн, за червень 2020 р. - 12 673,00 грн, за липень 2020 р. - 17 343,00 грн, за серпень 2020 р. - 16 007,00 грн, за вересень 2020 р. - 20 036,00 грн, за жовтень 2020 р. - 21 908,00 грн, за листопад 2020 р. - 19 687,00 грн, за грудень 2020 р. - 23 091,00 грн;
пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 181 811,00 грн за серпень 2022 р.
Зазначені порушення призвели до:
заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в сумі 388 459,00 грн, у тому числі за жовтень 2019 р. на суму 28 915,00 грн, за листопад 2019 р. - 23 616,00 грн, за грудень 2019 р. - 12 175,00 грн, за січень 2020 р. - 3 385,00 грн, за квітень 2020 р. - 583,00 грн, за травень 2020 р. - 7 229,00 грн, за червень 2020 р. - 12 673,00 грн, за липень 2020 р. - 17 343,00 грн, за серпень 2020 р. - 16 007,00 грн, за вересень 2020 р. - 20 036,00 грн, за жовтень 2020 р. - 21 908,00 грн, за листопад 2020 р. - 19 687,00 грн, за грудень 2020 р. - 23 091,00 грн, за серпень 2022 р. - 181 811,00 грн, чим порушено п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України;
- п. 120-1.2, ст. 120-1, п. 201.1 ст. 201, абз. 4 п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме: не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних з постачання товарів на загальну суму ПДВ 206 647,33 грн та не здійснено реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ на суму обсягу 705 634,55 грн.
На підставі акту перевірки, 08.07.2024 податковий орган прийняв податкові повідомлення - рішення:
- № 00381530713, яким ТОВ «Компанія Еко Нова» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 253 820,50 грн (з них за податковими зобов'язаннями - 203 050,00 грн, штрафні санкції - 50 762,50 грн);
- № 00381540713, яким ТОВ «Компанія Еко Нова» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 485 573,75 грн (з них за податковими зобов'язаннями - 388 459,00 грн, штрафні санкції - 97 114,75 грн);
- № 00381570713, яким до ТОВ «Компанія Еко Нова» на підставі ст. 120-1 ПК України застосовані штрафні санкції в розмірі 103 323,67 грн (т. 1 а.с. 235-240).
Не погоджуючись повністю з податковим повідомленням-рішенням № 00381570713 та частково з рішеннями № 00381530713 та № 00381540713, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ним та ТОВ "Фрігольд-Пром" у періоді, що перевірявся, та свідчать правомірність формування Товариством даних податкового обліку за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом. Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 00381530713 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 204 537,50 грн та № 00381540713 в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 227 263,75 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем безпідставно складено та зареєстровано податкові накладні за наслідками господарських операцій з резидентом РФ за ставкою податку - 0,00% і відповідно сумою ПДВ - 0,00 грн замість зазначення у них вірної ставки ПДВ - 20%, податковий орган правомірно притягнув останнього до відповідальності за ст. 120-1 ПК України.
Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі- ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Згідно п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п.186.2 ст.186 ПК України місцем постачання послуг, зокрема, є:
місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном;
фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном:
а) послуг агентств нерухомості;
б) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;
в) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується;
Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
За змістом наведених норм у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов'язані із цією операцією. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг).
Отже, всі витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.03.2023 у справі № 804/644/16.
Судом встановлено, що ТОВ «Компанія Еко Нова» перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Харківській області, видами діяльності якого є, зокрема: неспеціалізована оптова торгівля (основний); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В перевіряємому періоді, зокрема, у березні 2022 р. позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Фрігольд-Пром».
04.01.2022 між ТОВ «Компанія Еко Нова» (покупець) та ТОВ «Фрігольд-Пром» (постачальник) укладено договір поставки товару № 0401, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити мелясу із цукрового буряку (т. 1 а.с. 30-32).
Відповідно до пунктів 2.1 - 2.4 Договору ціна товару визначається сторонами у Специфікаціях, що є додатками до цього Договору і становлять його невід'ємну частину.
Вартість Товару за цим договором встановлюється сторонами у гривнях та включає в себе ПДВ. Загальна вартість Товару, що поставляється згідно Договору, становить сукупну суму вартості Товару прийнятого Покупцем протягом дії Договору.
Оплата вартості Товару здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів за фактом поставки Товару.
Моментом переходу права власності від Постачальника до Покупця на Товар є вручення Товару Покупцеві, що підтверджується підписом уповноваженого представника Покупця у товаросупроводжувальних документах.
Розділом 4 Договору визначено, що умови та місце поставки Товару визначається сторонами у Специфікаціях.
Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами видаткових накладних та/або актів прийому-передачі на Товар, якщо інше не визначено Сторонами в Додатках до цього Договору.
Постачальник зобов'язується поставити загальну кількість товару за цим Договором в строки, визначені Сторонами у Специфікаціях.
Поставка Товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється переданий на умовах Договору Товар за одним транспортним документом.
04.01.2022 сторонами Договору укладено Специфікацію № 1, за якою ними узгоджено поставку товару на наступних умовах: меляса бурякова в кількості 792,34 т на загальну суму 2 416 637,00 грн без ПДВ та меляса в кількості 3 409,927 т на загальну суму 10 400 277,35 грн без ПДВ.
Ціна вказана на умовах передачі Товару на складі Продавця розташованого за адресою: Україна, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 8. В ціну включені всі податки та збори, передбачені чинним законодавством України.
Загальна вартість товару по даній Специфікації складає: 15 380 297,22 грн, в тому числі ПДВ: 2 563 382,87 грн (т. 1 а.с. 33).
На підтвердження факту поставки та оплати товару позивач надав як до перевірки, так і до суду, зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг, платіжні інструкції, податкові накладні.
Так, у березні 2022 р. позивачем придбано мелясу на підставі видаткових накладних від 23.03.2022 та від 28.03.2022 обсягом 909 052,50 грн, в тому числі ПДВ 181 810,50 грн (т. 1 а.с. 34, 39, 173, 176, 179, 190, 196, 199, 202).
Транспортування товару зі складу постачальника здійснювалось за рахунок ТОВ «Компанія Еко Нова» перевізником ТОВ «Агрологістика Україна» на підставі договору № 127 про надання транспортних послуг від 27.12.2019, додаткових угод до нього, актів надання послуг (т. 2 а.с. 104-109) до пункту розвантаження: Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, смт. Капітанівка, вул. Постишева, буд. 6 згідно товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 35-38, 40-43, 174-175, 177-178, 180-182, 184-187, 191-195, 197-198, 200-201, 203-204).
Розвантаження меляси відбувалось у паточний резервуар № 2, що перебуває в користуванні ТОВ «Компанія Еко Нова» відповідно до Договору оренди майна № 10/03/22-01 від 10.03.2022, актів прийому передачі майна та надання послуг за адресою Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, смт. Капітанівка, вул. Постишева, буд. 6 (т. 2 а.с. 111 - 116).
Придбана у ТОВ «Фрігольд-Пром» меляса в подальшому використана позивачем в господарській діяльності шляхом продажу іншим контрагентам, що не заперечується відповідачем.
В бухгалтерському обліку зазначені вище операції відображено записами у оборотно-сальдовій відомості по рахунках Дт 281 (товари на складі) меляса, Кд 631 (Розрахунки з вітчизняними постачальниками), Дт 6442 (Податковий кредит).
Всі товари, придбані у ТОВ «Фрігольд-Пром», оприбутковано, використано у межах провадження господарської діяльності та включено відповідні суми до витрат та власного податкового кредиту.
Колегія суддів зазначає, що документи надані позивачем до перевірки не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Також предмет спірних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що фактичне здійснення спірних господарських операцій позивача з контрагентом підтверджено належними первинними документами, зокрема, договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які повністю підтверджують факт придбання позивачем у контрагента відповідної продукції, а тому колегія суддів не може погодитися з доводами податкового органу про безтоварність таких операцій.
Доводи апелянта щодо недоліків у видаткових накладних, а саме відсутність у них відомостей про посади та підписи відповідальних осіб колегія суддів відхиляє, оскільки наявні в матеріалах справи видаткові накладні, які за твердженням позивача, надавались і податковому органу містять інформацію про постачальника - директор Марчук Богдан Вікторович, його підпис та печатку підприємства, так і щодо покупця - директор Горопашна Наталія Петрівна, її підпис особи печатку підприємства.
Зазначення посади та наявність підписів представників позивача та ТОВ «Фрігольд-Пром» на первинних документах дають змогу повністю ідентифікувати господарську операцію та сторін, які брали в ній участь.
Натомість, відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано видаткових накладних, які не містять обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Крім того, колегія суддів враховує, що акт перевірки в частині опису первинних документів, які на думку відповідача свідчать про безтоварний характер господарських операцій з придбання меляси у березні 2022 р. містить посилання на договори поставки від 29.10.2020 № 29/10, від 28.04.2020 № 283/04 та від 27.04.2020 № 275/04.
Водночас, спірні видаткові накладні складені на виконання умов договору поставки від 04.01.2022, що залишено поза увагою податкового органу.
Жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагента відповідачем не надано. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із ТОВ «Фрігольд-Пром» були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту.
Судом першої інстанції правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, в частині результатів перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Фрігольд-Пром» не навів обставин, які б достовірно вказували на безтоварність операцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Податковим органом під час судового розгляду справи, не наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що досліджені господарські операції між позивачем та ТОВ «Фрігольд-Пром» мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, пов'язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю, а висновок відповідача про безтоварність укладеного правочину є таким, що не відповідає дійсності, та не ґрунтується на належних доказах.
За таких обставин, спірні податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 204 537,50 грн та грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 227 263,75 грн є протиправними та правомірно скасовані судом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі № 520/20778/24 в частині задоволення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 12.02.2025 року