05 лютого 2025 р.Справа № 440/7044/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2024, (головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, повний текст складено 25.10.24 року) по справі № 440/7044/24
за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради"
до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Соллі Плюс"
про визнання протиправним та скасування висновку,
Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі опублікований 04.06.2024 за унікальним номером та датою який розміщений на вебпорталі уповноваженого органу UA-2024-04-17-011395-а.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складений відповідачем за результатами моніторингу закупівлі висновок є необґрунтованим з огляду на відсутність порушень, зазначених у ньому, викладені у висновку доводи є помилковими, зроблені без всебічного дослідження наявних документів та обставин.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції невірно надано оцінку встановленим Держаудитслужбою порушенням позивачем Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказує, що Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою КМ України від 12 жовтня 2022 року №1178 визначені перелік обов'язкових відомостей до тендерної документації, які є мінімальними і спрямованими на забезпечення прозорості процедури закупівлі та рівності умов для учасників.
Разом з тим, і Закон і Постанова надають замовнику можливість доповнювати цей перелік іншими положеннями, які сприяють належному виконанню договору або запобігають ризикам, наприклад, зриву поставок чи неналежного виконання умов закупівлі.
Таким чином, включення позивачем п. 5 розділу 6 до тендерної документації, що регулює порядок дій замовника у разі відмови переможця процедури закупівлі підписати договір, ненадання договору у строк або невиконання інших зобов'язань не суперечить ні Закону України «Про публічні закупівлі» ні Особливостям, затвердженим Постановою №1178, оскільки лише деталізує порядок дій замовника з метою запобігання ризикам невиконання договору.
Натомість, висновок органу фінансового контролю не містить жодних доказів наявності шкоди державним інтересам, інтересам замовника або учасників процедури через уточнення замовником наслідків у випадку не укладення договору із переможцем закупівель.
В свою чергу, усі інші аспекти закупівлі, включаючи відповідність технічної документації, строки укладення договору та відповідність умов договору пропозиції переможця, не викликали зауважень у органу Держаудитслужби, що свідчить про дотримання позивачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Щодо зобов'язальної частини висновку, вказує, що зобов'язання відповідачем вжити замовнику заходи, спрямовані на недопущення встановлених порушень у подальшому, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення є абстрактним, нечітким і не відповідає вимогам правової визначеності.
Натомість, у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2023 року у справі №820/13242/22 судом зроблено висновок, що рішення суб'єкта владних повноважень, яке не містить конкретики щодо обов'язків або заходів, є таким, що порушує принцип правової визначеності та не може бути реалізованим.
Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 залучено ТОВ "Соллі Плюс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі № 440/7044/24.
ТОВ «Соллі Плюс» (далі - третя особа) не скористалось правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 17.04.2024 Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" оприлюднило оголошення про проведення процедури закупівлі "відкриті торги" № UA-2024-04-17-011395-a з предметом закупівлі «Автобус», очікуваною вартістю 4 000 000,00 грн з ПДВ.
19.04.2024 рішенням уповноваженої особи Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" затверджено тендерну документацію, із додатками (т. 1 а.с. 55-71).
25.04.2024 відбувся електронний аукціон, розкриття та оцінка тендерних пропозицій учасників зазначеної закупівлі, за результатами якого визнано переможця процедури закупівель ТОВ "Соллі Плюс".
У зв'язку з виявленням органом державного фінансового контролю ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, 14.05.2024 Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області видано наказ № 43-3 «Про початок моніторингу закупівель» та оприлюднено повідомлення про проведення моніторингу закупівлі № UA-2024-04-17-011395-a.
04.06.2024 відповідачем, через електронну систему закупівель, оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2024-04-17-011395-a, в якому зазначено про наявність порушень в частині складання тендерної документації (т. 1 а.с. 6-8).
В констатуючій частині висновку зазначено про порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме :
- ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 28 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а саме: включення до тендерної документації інформації, вимоги щодо наявності якої не передбачені законодавством.
На підставі виявлених порушень законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язала позивача: здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись із висновком відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено проведення замовником (позивачем) публічної закупівлі з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», а тому висновок відповідача є законним та обґрунтованим.
Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 Закону №2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
У свою чергу правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з приписами ст. 5 Закону № 922-VIII, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
У розумінні п. 18 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Судом встановлено, що за наслідками процедури закупівлі, переможцем визначено ТОВ «Соллі Плюс», з яким позивачем 01.05.2024 укладено договір № 05/01-01/2024 про закупівлю товару.
Разом з тим, за результатами моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення позивачем ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII та п. 28 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Так, за висновком Держаудитслужби, в п. 5 розділу 6 тендерної документації вказано: «У разі відмови переможця процедури закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладання договору про закупівлю або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених підпунктом 3 пункту 44 Особливостей».
При цьому, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону № 922-VIII та п. 49 Особливостей.
Отже, замовником включено до тендерної документації іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені законодавством.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості №1178).
За приписами п. 28 Особливостей №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до пп. 3 п. 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: переможець процедури закупівлі:
відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей;
не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Згідно з п. 49 Особливостей №1178 рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону та цього пункту.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.
У разі відхилення тендерної пропозиції з підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 44 цих особливостей, замовник визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників процедури закупівлі, тендерна пропозиція (строк дії якої ще не минув) якого відповідає критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і може бути визнана найбільш економічно вигідною відповідно до вимог Закону та цих особливостей, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону та цим пунктом.
З аналізу наведених норм вбачається, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, не укладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, зокрема, на підставі пп. 3 п. 44 Особливостей № 1178, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону № 922-VIII та пунктом 49 Особливостей №1178 .
Разом з тим, в п. 5 "Дії замовника при відмові переможця товарів підписати договір про закупівлю" розділу 6 "Результати торгів та укладення договору про закупівлю" тендерної документації зазначено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених підпунктом 3 пункту 44 Особливостей" (т. 1 а.с. 66).
Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції пп. 3 п. 44 Особливостей №1178 містить виключно підстави відхилення тендерної пропозиції та не містить порядку та умов укладення договору на закупівлю.
Доводи апелянта про те, що ним лише конкретизовано його дії у випадку відмови переможця процедури закупівлі від підписання договору про закупівлю колегія суддів вважає такими, що не свідчать про відповідність тендерної документації вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів зауважує, що ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII чітко передбачено можливість включення до тендерної документації іншої інформації, яку замовник вважає за необхідне включити лише, якщо вимоги щодо неї передбачені законодавством.
Враховуючи, що пп. 3 п. 44 Особливостей №1178 не передбачено порядку укладення договору на закупівлю, тому включення до тендерної документації такої інформації не передбачене законодавством, що свідчить про наявність в діях позивача порушення ч. 3 ст. 22 Закону №922-VIII та п. 28 Постанови № 1178.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у висновку посилань на наявність шкоди державним інтересам, інтересам замовника або учасників процедури через уточнення замовником наслідків у випадку не укладення договору із переможцем закупівель колегія суддів відхиляє, оскільки встановлення відповідачем під час моніторингу закупівлі порушення учасниками торгів чинного законодавства у сфері закупівель не позбавляє останнього зобов'язати замовника усунути виявлені порушення.
Щодо доводів апеляційної скарги про невизначеність Держаудитслужбою способу усунення позивачем виявлених під час моніторингу порушень.
Відповідно до ч.6 ст.8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель (п.5 ч.7 ст.8 Закону №922-VIII).
Судом встановлено, що спірним висновком зобов'язано Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Отже, у вказаному Висновку визначено заходи щодо усунення виявленого порушення, а саме: здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, які є співмірними із виявленими порушеннями, чіткими та зрозумілими.
При цьому, колегія суддів враховує, що оскаржуваний висновок не містить зобов'язання для позивача щодо припинення договірних відносин із учасником закупівлі, а містить зобов'язання щодо вжиття заходів на недопущення вказаних порушень у майбутньому, тобто жодним чином не створює для нього нових обов'язків в частині предмету закупівлі, не скасовує та не звужує його прав, що потребують захисту, а лише вказує на необхідність дотримання у майбутньому законодавства, що регулює проведення публічних закупівель.
Оскільки застосований органом Держаудитслужби захід впливу має лише спонукальний характер, спрямований на забезпечення позивачем в майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, тому не створює правових наслідків за закупівлею, що підлягала моніторингу.
Такі висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.03.2023 у справі №420/11945/21, від 15.06.2023 у справі №160/15844/22, від 21.12.2023 у справі №160/18147/22, від 01.02.2024 у справі №160/18391/22, від 08.04.2024 у справі №160/1851/23.
Крім того, за приписами ч. 8 статті 8 Закону №922-VIII Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Колегія суддів зазначає, що правом вибору певного конкретного способу усунення виявлених у ході ревізії порушень відповідно до приписів статті 65 Господарського кодексу України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання, то вказана обставина не позбавляє підконтрольного об'єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз'яснень.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 та у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 820/3534/16 та від 03 червня 2020 року у справі № 826/18894/16.
Отже, Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області конкретизувало, яких саме заходів має вжити позивач, визначило спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених в ході судового розгляду фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-17-011395-а та, як наслідок, наявності підстав для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради" залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 440/7044/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 12.02.2025 року