12 лютого 2025 р. Справа № 520/31611/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) від 27.11.2024 року по справі № 520/31611/24
за позовом ОСОБА_1
до Національного університету цивільного захисту України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету цивільного захисту України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України, код ЄДРПОУ 08571363 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2024 року;
- зобов'язати Національний університет цивільного захисту України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить її скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ст. 116 КЗпП зобов'язує на день звільнення виплатити всі суми заробітної плати за весь час існування правовідносин працівника і роботодавця, а у разі спору про їх розміри, працівник має право звернутись до суду у строки визначені ч. 2 ст. 233 КЗпП. Вказує, що хоча він і звернувся із запізненням на 16 днів, однак вживав необхідних заходів щодо своєчасного звернення. Вказує, що до 19.07.2022 редакція статті 233 КЗпП передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, тобто до 19.07.2022 року.
Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, 16.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету цивільного захисту України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний термін з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та наданням доказів поважності таких причин.
25.11.2024 ОСОБА_1 надав до суду заяву про поновлення строку. Заява обґрунтована тим, що позивач звільнений зі служби 31.07.2024, проте при звільненні зі служби та розрахунку позивачу не було вручено письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Ці обставини підтверджуються Довідкою Національного університету цивільного захисту України в якій зазначено, що довідку про нараховані та виплачені суми при звільненні позивач не отримував, тобто письмове повідомлення не одержувалось. Крім того вказав, що позивач своєчасно вживав можливих та необхідних заходів для отримання відповідних відомостей та звернення до суду за захистом своїх порушених прав, зокрема звернувся за правовою допомогою до адвоката, та через свого представника в межах строків звернувся до відповідача для отримання необхідних відомостей, що підтверджується листом НУЦЗ України від 06.11.2024 № 8801-3765/8806.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що грошове забезпечення позивач отримує щомісяця, про розмір якого позивач мав можливість бути обізнаний щомісячно при отриманні грошового забезпечення. Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП , працівник може звернутися із заявою про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Отже, строк для звернення до суду з позовними вимогами про нарахування та виплату додаткової винагороди визначеної Постановою КМУ №168 в розмірі 100000,00 грн. у даному випадку сплив 01.11.2024.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
За висновком суду першої інстанції строк перебігу починається з дати звільнення позивача зі служби - 31.07.2024, тобто позивач мав право звернутися до суду упродовж трьох місяців з дати звільнення до 01.11.2024.
Надаючи оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд апеляційної інстанції виходить з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з недотриманням законодавства про оплату праці.
Предметом цього адміністративного спору є зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення із лютого 2022 по липень 2024.
Колегія суддів зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений з військової службу 31.07.2024 року відповідно до наказу начальника Національного університету цивільного захисту України ДСНС України від 01.08.2024 № 399.
16.11.2024 позивач звернувся із позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду.
В заяві про поновлення строку на звернення позивач посилався на отримання від відповідача 06.11.2024 листа-відповіді.
Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині відхилення доводів позивача про те, що отримання відповіді є поважною причиною, з огляду на те що такий лист не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
За загальним правилом звернення особи із відповідним запитом до суб'єкта владних повноважень, яким на його думку, порушені його права, не зміню момент з якого особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа вчинила активні дії у вигляді звернення.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваної ухвали встановлено, що судом першої інстанції не було досліджено питання коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права при зверненні до суду 16.11.2024 із позовними вимогами про зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2024 року.
Зазначаючи про те, що звільнення позивача зі служби відбулось 31.07.2024, судом першої інстанції не вказано моменту, з якого позивач мав дізнатись про порушення своїх прав, зокрема не досліджено обставини вручення ОСОБА_1 витягу з наказу Національного університету цивільного захисту України № 399 від 01.08.2024, грошового атестату як документу, який можна вважати письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
У зв'язку з викладеним, висновки суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до суду із даним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2024 року, є передчасними.
Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом у постанові від 31.10.2024 у справі № 500/7140/23.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1 , з підстав пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення про повернення позовної заяви позивачу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такого судового рішення.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 по справі № 520/31611/24 - скасувати.
Адміністративну справу № 520/31611/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду - для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко