06 лютого 2025 р. Справа № 480/3425/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції А.Б. Діска) від 22.09.2023 року (повний текст складено 22.09.23 року) по справі № 480/3425/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4426 гривень 53 копійки в місяць у загальній сумі 79972 гривні 64 копійки за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - закрито.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить її скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що при розгляді справи №620/1569/22 предметом була правильність обрання базових місяців для виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2016 року по 28.02.2018 року. При цьому при розгляді справи судом не було визначено суму належної позивачу індексації грошового забезпечення, розмір індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.09.2019, розмір збільшення грошового забезпечення у березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року, розмір належної позивачу індексації у лютому 2018 року, дані вимоги не розглядались, не були предметом оцінки, оскільки під час розгляду справи № 620/1569/22 відповідачем ще не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 4258,75 грн. Після виконання рішення суду у справі № 620/1569/22 змінились обставини справи, а саме у позивача виникло право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 року. Відповідачем де при здійсненні розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 порівняно не всі складові грошового забезпечення, як наслідок на думку відповідача сума підвищення грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів перевищила суму індексації, яка належала позивачу до виплати у березні 2018. Вважає, що під час розгляду справи № 620/1569/22 було відсутнє порушення прав позивача в частині невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.09.2019 року оскільки право на її отримання виникло з моменту виплати відповідачем індексації грошового забезпечення за лютий 2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 4258,75 грн.
Відповідач, не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, в 2022 році ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовною заявою в якій, крім іншого, просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період, з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4426,53 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4426,53 грн за період, з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно в сумі 79986,42 грн, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 620/1569/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково.
Стосовно зазначених вище вимог було вирішено визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період, з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно, без застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно, без застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити таку індексацію відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, скасовано.
При цьому, судом апеляційної інстанції у вищевказаній постанові зазначено, що "відповідачем правомірно не проводилося нарахування та виплати на користь позивача індексації грошового забезпечення з квітня 2018 року по листопад 2018 року (включно)."... "Починаючи з грудня 2018 року по вересень 2019 року відповідач нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно." Крім того суд апеляційної інстанції наголосив, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Закон № 1282-ХІІ та Порядок № 1078 у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 по 11.11.2021) не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації".
Приймаючи ухвалу та закриваючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що спірним питанням у цій справі, згідно вимог позовної заяви, також є наявність у позивача права на отримання за період з 01.03.2018 по 02.09.2019, індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованому розмірі, відповідно до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Фактичні обставини у спірних правовідносинах не змінювались. Як зазначалось, у справі, яка розглядається, позов обґрунтовано тими ж матеріально-правовими фактами (підставами), які були підставою і в справі № 620/1569/22.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Згідно положень статті 129-1 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до пункту 4 частини1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
Частина 2 даної статті унормовує, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
З аналізу наведених вище правових положень процесуального законодавства випливає, що законодавцем з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, встановлено певні правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають/перебували на розгляді у цьому або іншому адміністративному суді.
Таким чином, вищенаведеними нормами встановлений імперативний обов'язок суду закрити провадження у справі у випадку встановлення, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Варто відзначити, що тотожними визнаються позови, у яких одночасно збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж самі позовні вимоги та з тих самих підстав.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов:
- тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають);
- наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи;
- набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Надаючи оцінку тому, чи є тотожними вимоги заявлені у справі, що є предметом апеляційного розгляду, тим, що були розглянуті у справі № 620/1569/22 колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зазначила, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (у пункті 7.43).
У постанові від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже, слід дійти висновку, що інший словесний виклад правових обґрунтувань позову та його вимог, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому.
Наведене свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4426,53 грн за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно в сумі 79986,42 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44,
Водночас, як встановлено, у справі № 620/1569/22 позивачем вже заявлялась вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4426,53 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та зобов'язання нарахувати і виплатити таку щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4426,53 грн за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно в сумі 79986,42 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
За результатами розгляду цих вимог ухвалено рішення Чернігівським окружним адміністративним судом від 23.05.2022 про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.09.2016 по 28.02.2018 включно та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити таку індексацію із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно, без застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити таку індексацію відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 02.09.2019 включно, без застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити таку індексацію відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено. У решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 залишено без змін.
Скасовуючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 в частині, що стосується права позивача на "індексацію-різницю" за період з 01.03.2018 по 02.09.2019, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Тобто скасовуючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у позивача права на "індексацію-різницю", а не з передчасності таких вимог.
Фактично позивач не погоджується з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду. Однак в разі такої незгоди, позивач мав право оскарження останньої в передбаченому законом порядку, однак це не може бути підставою для звернення з новим позовом.
Колегія суддів зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.
Фактом подання нового позову позивач намагається переглянути попередні судові рішення та виправити, на його думку, допущені помилки.
Отже, з урахування наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність закриття провадження у справі № 480/3425/23.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 по справі № 480/3425/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко
У зв'язку з перебуванням судді Катунова В.В. 10.02.2025 р. та 11.02.2025 р. у відпустці, повний текст постанови складений 12.02.2025 р.