10 лютого 2025 р.Справа № 440/3462/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
представника позивача Гуйванюка Й. Є.
представника відповідача Вишневської Г. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 12.11.24 у справі № 440/3462/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправними та скасування постанов,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі також - позивач, ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач, Національна комісія, НКРЕКП), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 87 від 18 січня 2022 року;
- визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №330.19 від 22 лютого 2022 року з додатком повністю.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2022, залишеним без змін поставною Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 330.19 від 22.02.2022.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30.11.2023 скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 в частині задоволених позовних вимог. В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 залишено без змін.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 адміністративну праву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов прийнято до провадження.
24 квітня 2024 року до суду подано клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" про призначення судової економічної експертизи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" про призначення судової економічної експертизи - задоволено. Призначено у справі судову економічну експертизу. Провадження у справі №440/3462/22 зупинено до одержання судом результатів експертизи.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №440/3462/22.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 поновлено розгляд справи.
29 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" про призначення судової економічної експертизи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" про призначення судової економічної експертизи задоволено.
Призначено у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов судову економічну експертизу.
Провадження у справі №440/3462/22 зупинено до одержання судом результатів експертизи.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для подальшого розгляду судом першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що висновок суду про призначення судової економічної експертизи є необґрунтованим, оскільки питання, зазначені в клопотанні позивача про призначення відповідної експертизи, мають суто правову природу або не потребують спеціальних знань, а тому їх вирішення приписами КАС України віднесено до компетенції суду. Звертає увагу, що питання, поставлені позивачем у клопотанні про призначення експертизи від 29.10.2024, є ідентичними тим, що досліджувалися Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 30.07.2024 у цій справі.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав її необґрунтованості.
У додаткових поясненнях у справі позивач звертає увагу, що направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 зазначив, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не здійснили аналізу собівартості виробництва ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» теплової енергії та не здійснили порівнянь такої собівартості з рівнем відкоригованих тарифів. Висновки суду першої інстанції про те, що встановлені відповідачем тарифи є нижчими розміру економічно обґрунтованих витрат ґрунтуються лише на припущеннях та планових показниках». Водночас у матеріалах справи наявна лише інформація щодо розмірів встановлених відповідачем тарифів на виробництво теплової енергії у 2022 році, про що зазначено в оскаржуваній постанові №330.19 від 22.02.2022, де вказано 5 тарифів, за якими позивач має продавати теплову енергію 5 категоріям споживачів. Проте відсутня інформація, що дозвола б самостійно представникам сторін у справі чи суду обрахувати такі економічні показники, як собівартість виробництва та економічно обґрунтовані витрати. Оскаржуване рішення № 330.19 від 22.02.2022 про встановлення нових тарифів за наслідками перевірки містить лише один додаток про структуру тарифів, у якому зведені середні дані про витрати позивача на виробництво теплової енергії у 2022 році без прив'язки до якогось із 5 тарифів, тобто додаток «Структура тарифів» може пояснити принципи формування та складові тарифу на виробництво теплової енергії, однак не визначає яким є розмір виробничої собівартості кожного з 5 відкоригованих відповідачем тарифів.
Для обрахунку тих показників, про які зазначає Верховний Суд, потрібні економічні знання і навички, оскільки має бути визначено: яким є набір складових виробничої собівартості теплової енергії саме для Кременчуцької ТЕЦ; які величини цих складових у гривневому еквіваленті по виробництву теплової енергії для кожнох із 5 категорій споживачів; що вважати економічно обґрунтованими витратами у даному випадку і якими в гривневому еквіваленті вони є.
Відповідачем подано додаткові пояснення у справі, в яких Національна комісія звертає увагу на те, що акт перевірки дотримання ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» вимог законодавства у сфері теплопостачання та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 22.03.2017 за № 308 за період діяльності 2021 - 2022 роки, від 23.10.2023 за № 437 повною мірю відповідає на питання, окреслені Верховним Судом у постанові від 30.11.2023.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Частиною 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право суду зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 за № 4038-ХІІ судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно з частинами 1, 3-6 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Виходячи із наведених норм, метою проведення експертизи є роз'яснення питань, що виникають при вирішенні даної конкретної справи з причин необхідності встановлення в процесі здійснення судочинства таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.
При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що клопотання позивача про призначення експертизи з посиланням на те, що з оскаржуваного рішення неможливо визначити чи враховує встановлений (відкорегований) відповідачем тариф на теплову енергію економічно-обґрунтовані витрати на її виробництво, є обґрунтованим.
Так, посилання відповідача на Методику формування тарифів (постанова НКРЕКП №991 від 01.08.2017), що є предметом судового розгляду, не може вважатися достатнім, адже методика містить лише основні приписи формування тарифів на теплову енергію, але не пояснює конкретних рішень відповідача, прийнятих щодо ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ». Складові тарифів та їх величина - індивідуальний для кожного виробника теплової енергії.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку рішення про необхідність призначення у справі експертизи прийнято судом у межах наданих йому повноважень для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються судом до судово -експертної установи, проведення процесуальних дій на час проведення експертизи є неможливим, що обумовлює правомірність зупинення провадження у цій справі.
Щодо посилання відповідача на те, що питання, поставлені позивачем у клопотанні про призначення експертизи від 29.10.2024, є ідентичними тим, що досліджувалися Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 30.07.2024 у цій справі, то колегія суддів зазначає, що питання, поставлені судом на розгляд експерта, відрізняються від тих, що виносились на розгляд експертів попередньою ухвалою суду, що скасованою судом апеляційної інстанції; такі питання сформовано з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами попереднього призначення судової експертизи у цій справі.
Отже, доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо доводів відповідача про достатність акта перевірки для відповідей на питання, що їх поставив Верховний Суд, то колегія суддів зазначає, що такі є необгрунтованими.
Так, акт №437 від 23.10.2023 складений відповідачем за наслідками планової перевірки діяльності позивача у 2021 та 2022 роках.
Розділ акта, де аналізується 2021 рік не може братися до уваги, оскільки спірні правовідносини склалися у 2022 році.
У свою чергу, розділ акта про 2022 рік не містить жодної інформації про те, яким є розмір виробничої собівартості теплової енергії для населення, для релігійних організацій, для бюджетних установ, для інших споживачів. Немає також і даних про те, яким у 2022 році був розмір економічно обґрунтованих витрат ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».
Окрім того, як зазначено в самому акті, дослідження роботи позивача у 2022 році є неповним, оскільки підприємство з квітня 2022 року припинило роботу та стало на ремонт і до 31.12.2022 роботу так і не відновило, що підтверджується відповідними наказами та рішеннями щодо припинення роботи ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», наданими позивачем.
Отже, фактичні економічні показники діяльності ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за 2022 рік вказаним актом перевірки не визначено.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі № 440/3462/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 12.02.2025 року