12 лютого 2025 р. Справа № 480/4621/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2023, головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/4621/23
за позовом ОСОБА_1
до Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) , Військова частина НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач-1, в/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - відповідач-2, в/ч НОМЕР_5 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі йому додаткової винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168) у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 но 30.09.2022. з 01.11.2022 по 30.11.2022. з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023 виходячи з розрахунку 100 000 гри. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату йому, в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022. з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, виходячи з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не розгляду рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 від 25.11.2022 та від 30.11.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби за 30 днів у вересні та 30 днів у листопаді 2022 року.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 розглянути рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 від 25.11.2022 та від 30.11.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби за 30 днів у вересні та 30 днів у листопаді 2022 року та прийняти рішення за результатами його розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення у частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в цій частині.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неодноразово витробовувалися у відповідачів рапорти начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про встановлення військовослужбовцям підрозділу додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн., що подавалися на розгляд командуванню НОМЕР_4 ПРИКЗ ДПСУ протягом спірного періоду. В той же час, про наявність зазначених рапортів, зокрема, і за серпень 2022 року, представником позивача наголошувалося в клопотаннях про витребування доказів та про застосування заходів процесуального примусу. Більше того, на підтвердження наявності рапорту начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » майора ОСОБА_3 про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям підрозділу за прийняття участі в бойових діях у період з 01.08.2022 по 31.08.2022, представником позивача подавалося клопотання про долучення доказів разом з витягом з відповідного рапорту від 03.09.2022, що був наданий представником відповідача в межах розгляду іншої аналогічної справи. В той же час, відповідач всіх рапортів на виплату додаткової винагороди протягом спірного періоду в межах розгляду саме зазначеної справи суду не надав, у зв'язку із чим, судом зроблено висновок про відсутність підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу за серпень 2022 року виходячи з наданих відповідачем Наказів про виплату додаткової винагороди за відповідний період.
Наголосив, що відповідно до списку персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виплати додаткової винагороду в розмірі із розрахунку 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, сержант ОСОБА_1 (під номером 180) приймав участь в бойових діях чи відповідних заходах у серпні 2022 року протягом 12 днів, а саме 02.08.2022, 06.08.2022, 08.08.2022, 10.08.2022, 12.08.2022, 16.08.2022, 18.08.2022, 20.08.2022, 22.08.2022, 26.08.2022, 28.08.2022, 30.08.2022. При цьому, як вбачається з розрахункових листів позивача та наданих відповідачем Наказів - додаткова винагорода передбачена п. 1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за прийняття безпосередньої участі в бойових діях чи забезпеченні здійснення відповідних заходів за серпень 2022 виплачена ОСОБА_1 за 1 день серпня 2022 року.
Відповідачі правом на подання відзивів не скористались.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та в силу ч.1 ст.308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
Згідно з розрахунковими листами позивача за період березень 2022 року - лютий 2023 року відповідачем нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, визначена Постановою №168 щомісяця у розмірі по 30000 грн.
Вважаючи, що відповідачем протиправно додаткова винагорода у період за липень, серпень, вересень та листопад 2022 року та січень-лютий 2023 року виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100000 грн. з розрахунку на місяць, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з додатками №1 до наказів кількість діб участі позивачем у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у період з 01.08.2022 до 31.08.2022 - 1 доба, за таких обставин, твердження позивача щодо протиправності дій в/ч НОМЕР_1 по нарахуванню і виплаті грошового забезпечення саме за 31 день у серпні 2022 року, суд вважав недоведеними, а тому підстав для задоволення позовних вимог у цій частині не знайшов.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині та зазначає.
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який з урахуванням його продовження діє до цього часу.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.
Постановами Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022, №754 від 01.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022 до Постанови №168 від 28.02.2022 були внесені відповідні зміни та доповнення.
Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн. щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів - виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів.
Так, з метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби 30.07.2022 прийнято наказ № 392-АГ про реалізацію вимог Постанови № 168 (далі - Наказ №392-АГ).
Відповідно до п. 1 Наказу №392-АГ, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Згідно із п. 2 Наказу № 392-АГ, вказаними заходами визначається виконання військовослужбовцем у відповідні дні:
- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Відповідно до п. 4 Наказу №392-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у вказаних бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Колегія суддів зазначає, що з системного аналізу вищезазначених правових норм дає вбачається, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, проте таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Відповідно до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.02.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (термін чинності з 24.02.2022 по 31.07.2022), від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (термін чинності з 01.08.2022 до 31.11.2022) та від 01.12.2022 №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (термін чинності з 01.12.2022 до 31.01.2023), виплата такої винагороди здійснюється у наступному місяці за попередній.
Отже, сам факт проходження позивачем служби у НОМЕР_4 прикордонному загоні не може безспірно свідчити про виконання військовослужбовцем бойових завдань, визначених п. 2 Наказу № 392-АГ.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом №572-ОС від 08.09.2022 позивачу було виплачено додаткову винагороду, збільшену до 70000 грн. в розмірі 2258,06 грн. за 1 день у серпні 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. (т.1, а.с.52-53).
При цьому колегія суддів звертає увагу, що інформація про участь позивача у діях та заходах у серпні 2022 року надходила до НОМЕР_4 прикордонного загону від ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді рапорту за відповідний період.
Підставою для подання рапорту зазначені бойове розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 07.04.2022 № 1/644/СД, бойове розпорядження АДПСУ від 03.04.2022 №57-Т, наказ ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 02.03.2022 № 12-ДСК, бойовий наказ начальника НОМЕР_6 ПРИКЗ від 09.04.2022 № 22-Т, бойове розпорядження начальника НОМЕР_6 ПРИКЗ від 18.04.2022 №25-Т, а також бойові розпорядження начальника НОМЕР_6 ПРИКЗ за липень та серпень 2022.
Згідно з додатком №1 до наведеного наказу кількість діб участі сержанта ОСОБА_1 (номер 180 у списку персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виплати додаткової винагороди в розмірі із розрахунку 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби) у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у період з 01.08.2022 до 31.08.2022 - 12 діб, а саме 02.08.2022, 06.08.2022, 08.08.2022, 10.08.2022, 12.08.2022, 16.08.2022, 18.08.2022, 20.08.2022, 22.08.2022, 26.08.2022, 28.08.2022, 30.08.2022.
Проте, з наданих до суду копій розрахункових листів (т.1, а.с.22) вбачається, що позивачу була виплачена додаткова грошова винагорода із розрахунку 70000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах лише за 1 день серпня 2022 року.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про недоведеність протиправності дій в/ч НОМЕР_1 щодо невірного нарахування і виплати грошового забезпечення позивача у серпні 2022 року.
Колегія суддів враховує, що відповідно до вимог наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та № 628-АГ від 09.12.2022 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у бойових наказах (бойових розпорядженнях), журналах бойових дій, бойових донесеннях або постових відомостях та рапортах (донесеннях) начальника (командира) підрозділу, надання оцінки якій відноситься до компетенції відповідача.
Враховуючи вище викладене, а також наявність документального підтвердження участі позивача у виконанні завдань/заходів, які в розумінні Наказу №392-АГ, є підставою для нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (12 діб).
Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду висловлену в постанові від 22.11.2023 по справі №520/690/23.
Як наслідок доводи апеляційної скарги є слушними.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає необхідним частково скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 та прийняти в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити, а саме: визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу, в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 Постанови №168 у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (за 12 днів місяця) та зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 Постанови №168 у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (за 12 днів місяця), з врахуванням проведених виплат за цей період.
Керуючись ст. 242, 243, 311, 315, 317, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року по справі № 480/4621/23 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 , в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 Постанови №168 у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 пропорційно часу участі у таких діях та заходах (за 12 днів місяця) та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 Постанови №168 у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 пропорційно часу участі у таких діях та заходах (за 12 днів місяця) з врахуванням проведених виплат за цей період.
Ухвалити в цій частині постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання чинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 , в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 Постанови №168 у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 пропорційно часу участі у таких діях та заходах (за 12 днів місяця).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди встановленої п. 1 Постанови №168 у розмірі 100 000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 пропорційно часу участі у таких діях та заходах (за 12 днів місяця), з врахуванням проведених виплат за цей період.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін