12 лютого 2025 року справа №200/2880/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 200/2880/24 (головуючий І інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не сплати в індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у розмірі 12775,35 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не сплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.05.2024 включно у розмірі 251401,32 грн.
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 включно у розмірі 12775,35 грн.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.05.2024 включно у розмірі 251401,32 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року задоволено частково позов, а саме суд:
Визнав протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 973,44 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
В решті позовних вимог - відмовив.
Позивач, не погодившись з таким рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині визначення розміру індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 973,44 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначає, що відповідачем надано картку особового рахунку позивача, так, у картках за 2017 та 2018 рік міститься розшифровка виду грошового забезпечення - додаткова грошова допомога. Така допомога була виплачена: за листопад 2017 року - 1879,84 грн; за грудень 2017 року - 2888,87 грн; за січень 2018 року - 2938,55 грн; за лютий 2018 року - 3081,51 грн.
Оскільки додаткова грошова допомога виплачувалася позивачу щомісячно з дати зарахування йому у списки військової частини НОМЕР_1 , до моменту зміни структури (складових) грошового забезпечення у військовослужбовців, така грошова допомога підпадає під поняття та є не що іншим як щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889.
Таким чином суд першої інстанції помилково дійшов висновку що додаткова грошова допомога має одноразовий характер. Тобто 4054,86 грн. становить щомісячну величину розміру фіксованої індексації.
Щодо виплати індексації-різниці за період з 2024 року, скаржник зазначає, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 (далі - Закон №3460) встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024р. Враховуючи положення ст.39 Закону №3460, оскільки обчислення починаємо з січня 2024р., то попередній місяць і буде базовим - це грудень 2023р
Зазначена не може стосуватися спрацівників, які у грудні 2022 року мали фіксовану суму індексації, а не поточну. Її розмір не залежав від коефіцієнта індексації.
Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування скарги щодо нарахування індексації за період з 10.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, зазначає, що індексація грошових доходів населення провадиться відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Частиною 6 статті 5 Закону № 1282-XII і пунктом 6 Порядку № 1078 встановлено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із пунктом 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, що є додатком до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року № 280 “Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до чинного законодавства України, цих Правил, вказівок та роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України, забезпечувальних фінансових органів та відповідних служб забезпечення (в межах їх відповідальності).
Відповідач не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування. Таким чином, проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі.
Розрахунком фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2016 рік Розрахунком фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2017 рік та Зведеним фондом грошового забезпечення фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2018 рік, що затверджені розпорядником коштів вищого рівня, не передбачено асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення. Відтак, у Відповідача були відсутні фінансові ресурси для виплати індексації.
Також, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Суд також повинен взяти до уваги те, що відповідно до вимог абзацу дев'ятого пункту 5 Порядку №1078 та Додатку 5 до Порядку №1078 для визначення індексу споживчих цін, з метою проведення подальшої індексації позивачу, починаючи з січня 2016 року здійснювалось обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком. Вказане обчислення здійснювалось до перевищення нарахованої суми індексації розміру підвищення доходу (грошового забезпечення) у грудні 2015 року. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у січні 2016 року, відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб в цьому періоді.
Позивач не врахував, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного військовослужбовця та залежить, в тому числі, від обставин проходження ним служби (підвищення або переміщення по службі, присвоєння чергових звань з підвищенням окладів тощо). Отже, обставини кожної справи є різними та встановлюються стосовно окремого військовослужбовця.
Також зазначає, що визначення базового місяця для розрахунку індексації належить до дискреційних повноважень відповідача, які суд перебирати на себе не може.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати (грошового забезпечення) та інших доходів населення.
Базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, а після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
Починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Наведене підтверджується роз'ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом від 08.08.2017 № 78/о/66-17.
Тобто, базовий місяць (у редакції з 09.12.2015 - місяць, наступний за місяцем підвищення грошових доходів, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації), установлений відповідно до норм, які діяли до 01.12.2015, перегляду не підлягає. Такий механізм Порядком не передбачений.
Тобто, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Таким чином, відповідно до постанови №1013 - грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення, а тому місяць початку обчислення індексу споживчих цін є січень 2016 року, відповідно до постанови №704 - березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів населення, а тому місяць початку обчислення індексу споживчих цін є квітень 2018 року.
Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, скаржник зазначає, що оскільки в березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, цей місяць (березень 2018 року) став базовим, і значення індексу споживчих цін у цьому місяці було прийнято за 1 або 100 відсотків.
При цьому, так як обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, таке обчислення здійснювалось з квітня 2018 року.
Згідно із роз'ясненнями Мінсоцполітики від 04.07.2017 року № 58/0/66-17 та від 09.04.2021 № 2144/0/290-21/51, порівняння суми підвищення заробітної плати із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення.
Таким чином, якщо з 01.03.2018 підвищено посадові оклади, то обчислення індексу для проведення індексації має здійснюватися з квітня 2018 року. Порівняння підвищення грошового забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах березня 2018 року, тобто береться грошове забезпечення березня до підвищення посадових окладів та грошове забезпечення березня після підвищення посадових окладів. При цьому, враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.
Відповідно до довідки від 12.04.2024 №868 та довідки від 12.04.2024 №869 про нараховане грошове забезпечення за період з січня 2018 року по лютий 2019 року, у березні 2018 року позивачу було збільшено розмір посадового окладу.
Так, індексація у березні 2018 року не нараховується, у зв'язку з тим, що підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу. За таких умов підстав для нарахування щомісячної фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 немає.
Від позивача надійшов відзив на скаргу відповідача в якому просив залишити її без задоволення, задовольнити скаргу позивача.
В обґрунтування зазначено обставини тотожні наведеними у скарзі позивача.
Від відповідача надійшов відзив на скаргу позивача в якому просив залишити її без задоволення, задовольнити скаргу відповідача.
В обґрунтування зазначено обставини тотожні наведеними у скарзі відповідача.
Так, відповідач зазначає, зокрема, що з довідок, наданих військовою частиною НОМЕР_1 , про розмір грошового забезпечення вбачається, що у лютому 2018 році, тобто до підвищення посадових окладів у березні 2018 року, посадовий оклад позивача становив 1065, 00 грн, оклад за військовим званням 125,00 грн, надбавка за вислугу років - 297,50 грн; а всього, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії - всього 15 751,19 грн.
Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року складалось: посадовий оклад - 5070,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років - 2 243,50 грн, а всього, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, було нараховано- 12 327,49 грн.
Отже грошове забезпечення позивача у березні 2018 року зменшилась.
Сума індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
При цьому, для визначення фіксованої суми індексації в місяці підвищення грошового забезпечення позивача (у березні 2018 року) необхідно порівняти із сумою індексації, що склалася за березень 2018 року з урахуванням при її обчисленні попереднього базового місяця. При цьому така сума індексації відповідачем ще не нарахована.
З огляду на те, що відповідач лише на виконання цього рішення суду проведе нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 25.03.2017 по 28.02.2018 «базового» місяця, станом на дату розгляду справи відсутній необхідний елемент («сума індексації, що склалася в місяці підвищення доходу», тобто березні 2018 року) для визначення того, чи є підстави виплачувати позивачу так звану «фіксовану» суму індексації, а якщо є - то який розмір.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 жовтня 2018 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, є передчасними та задоволенню не підлягають.
Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 16.03.2023 року у справі №160/16419/22.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за 2024 рік, відповідач зазначає, що відповідно до Закону України від 09.11.2023 №3460-IX “Про державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон №3460-IX) визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Отже, з січня 2024 року встановлено єдиний підхід для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення у 2024 році.
Право на індексацію відбудеться, коли індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації встановлений у розмірі 103 відсотка.
Пунктом 5 Порядку передбачено механізм обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів у разі, коли відбувається підвищення грошових доходів.
Враховуючи те, що відповідно до Закону №3460- IX обчислення індексу споживчих цін (далі-ІСЦ) для проведення індексації грошових доходів населення проводиться з січня 2024 року, а також відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком, Мінсоцполітика листом від 01.04.2024 №7472/0/2-24/51 (додається до відзиву) надала роз'яснення Міністерству оборони України щодо виплати ІСЦ та навела приклад розрахунку ІСЦ з початку 2024 року.
За даними Держстату ІСЦ за січень 2024 року становив 100,4%, за лютий 2024 року - 100,3%.
Тобто за січень-лютий 2024 року ІСЦ, обчислений наростаючим підсумком, становив 100,7% (100,4% * 100,3% :100). Отже право на індексацію у січні-лютому 2024 року не настало, оскільки не відбулося перевищення порогу індексації (103%).
У разі, якщо в січні 2024 року відбулося підвищення грошових доходів, як це передбачено пунктом 5 Порядку, то ІСЦ у січні 2024 року приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення ІСЦ для проведення індексації у такому випадку починається з лютого 2024 року. Оскільки за лютий 2024 року ІСЦ (100,3%) не перевищив поріг індексації, то право на індексацію у січні та лютому також не настало.
Отже, ІСЦ за січень-лютий 2024 року - 100,7%, за даними Держстату ІСЦ за березень 2024 року - 100,5%.
Тобто за січень, лютий, березень 2024 року ІСЦ, обчислений наростаючим підсумком, становив 101,2% (100,7% * 100,5% :100). Отже право на індексацію у січні, лютому та березні 2024 року не настало, оскільки не відбулося перевищення порогу індексації (103%).
Отже, ІСЦ за січень, лютий, березень 2024 року становив 101,2%, за даними Держстату ІСЦ за квітень 2024 року - 100,2%.
Тобто за січень, лютий, березень, квітень 2024 року ІСЦ, обчислений наростаючим підсумком, становив 101,4% (101,2% * 100,2% :100). Отже право на індексацію у січні, лютому, березні та квітні 2024 року не настало, оскільки не відбулося перевищення порогу індексації (103%).
Таким чином, ІСЦ за січень, лютий, березень та квітень 2024 року становив 101,4%, за травень 2024 року - 100,6%.
Тобто за січень, лютий, березень, квітень, травень 2024 року ІСЦ, обчислений наростаючим підсумком, становив 102% (101,4% * 100,6% :100). Отже право на індексацію у січні, лютому, березні квітні та травні 2024 року не настало, оскільки не відбулося перевищення порогу індексації (103%).
З огляду на вищевикладене, протиправність, наявність якої є підставою для задоволення адміністративного позову, в діях відповідача - відсутня, а позовні вимоги - є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Від позивача надійшли додаткові пояснення.
В обґрунтування зачванено, зокрема, що у всіх видах і родах Збройних Сил України у березні 2018 року відбулося підвищення грошового забезпечення, отже посилання відповідача на зменшення такого грошового забезпечення у позивача не відповідає дійсності.
Звертає увагу, що відповідач у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 року № 0989/10/2271 про нараховане щомісячне грошове забезпечення за період з січня 2018 року по грудень 2018 року у березні 2018 року Позивачу було збільшено розмір посадового окладу з 720,00 грн. до 3080,00 грн. Відповідно, сума збільшення розміру грошового забезпечення Позивача перевищує суму індексації 4463,15 грн., на яку вказав Позивач як таку, що утворилась в місяці підвищення доходу.
У відповіді на апеляційну скаргу з цього ж питання зазначив, що з довідок, наданих військовою частиною НОМЕР_1 , про розмір грошового забезпечення вбачається, що у лютому 2018 році, тобто до підвищення посадових окладів у березні 2018 року, посадовий оклад позивача становив 1065, 00 грн, оклад за військовим званням 125,00 грн, надбавка за вислугу років - 297,50 грн; а всього, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії - всього 15 751,19 грн. Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року складалось: посадовий оклад - 5070,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років - 2 243,50 грн, а всього, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, було нараховано- 12 327,49 грн. Отже грошове забезпечення позивача у березні 2018 року зменшилась.
Зазначені твердження протирічать один одному та вводить в оману суд.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 10.11.2017, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується відповідачем.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2017 №117 солдата ОСОБА_1 з 10.11.2017 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Відповідно до довідки-розрахунку грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 №0989/10/2270 позивачу індексація грошового забезпечення за листопад-грудень 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до довідки-розрахунку грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 №0989/10/2271 за період з січня по грудень 2018 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення виключно в листопаді 2018 року у розмірі 71,08 грн. Розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року склав 12235,22 грн.: посадовий оклад - 720,00 грн, оклад за військовим званням - 30,00 грн., надбавка за вислугу років - 187,50 грн., НВОВЗ/НОПС - 468,75 грн., премія - 3729,60 грн., ООС - 4017,86 грн., додаткова грошова допомога - 3081,51 грн., а за березень 2018 року розмір грошового забезпечення склав 8625,65 грн.: посадовий оклад - 3080,00 грн., оклад за військовим званням - 530,00 грн., надбавка за вислугу років - 1263,50 грн., НВОВЗ/НОПС - 487,35 грн., премія - 3264,80 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 №0989/10/2272 позивачу індексація грошового забезпечення у січні 2019 року не нараховувалась та не виплачувалась, за період з лютого 2019 року по травень 2019 року нарахована та виплачена у розмірі 134,47 грн. на місяць, з червня 2019 року по грудень 2019 року - у розмірі 206,72 грн. на місяць.
Відповідно до довідки-розрахунку грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 №0989/10/2273 за період з січня 2020 року по квітень 2020 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 206,72 грн. на місяць, з травня 2020 року по липень 2020 року - у розмірі 216,51 грн. на місяць, з серпня 2020 року по грудень 2020 року - у розмірі 226,29 грн. на місяць.
Відповідно до довідки-розрахунку грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 №0989/10/2274 за період з січня 2021 року по березень 2021 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 331,42 грн. на місяць, з квітня 2021 року по червень 2021 року - у розмірі 415,41 грн. на місяць, з липня 2021 року по грудень 2021 року - у розмірі 540,03 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 №0989/10/2275 в січні 2022 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 563,19 грн., у період з лютого 2022 року по квітень 2022 року - 672,35 грн. на місяць, у травні 2022 року - 913,01 грн., у червні 2022 року - 1017,21 грн., у липні 2022 року - 1066,00 грн., у період з серпня 2022 року по жовтень 2022 року - 1281,80 грн. на місяць, у листопаді 2022 року - 1424,80 грн., у грудні 2022 року - 1470,83 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 №0989/10/2276 позивачу індексація грошового забезпечення за 2023 рік не нараховувалась та не виплачувалась.
Зазначене також підтверджується картками особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2024 рік індексація грошового забезпечення позивачу у 2024 році не нараховувалась та не виплачувалась, що не заперечується відповідачем. Крім того, посадовий оклад позивача у січні та лютому 2024 року складав 4930,00 грн. у місяць.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як визначено абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року (у новій редакції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141), і встановлював, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до нині діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції Постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Отже, за новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
На підставі пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції з 01 грудня 2015 року, висновується, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отож, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Згідно з п.14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008 та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів.
Як зазначалось, аналіз пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації. Зазначене спростовує посилання щодо порядку визначення базового місяця.
Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року №1013) є січень 2008 року.
При цьому, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.
Тобто, місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) позивача в даному випадку за період з 10.11.2017 по 28.02.2018 є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 та якою було підвищено посадові оклади.
При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
У спірному періоді повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо протиправності дій відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення та зобов'язання нарахувати та виплатити зазначену індексацію за період з 10.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 року справа № 320/12469/21, від 07 вересня 2023 року справа № 420/12787/22, від 23 серпня 2023 року справа № 380/20441/21, від 17 серпня 2023 року справа № 160/16280/22.
Щодо нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4089,91 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, суд зазначає наступне.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
03 листопада 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 року № 1038, якою внесено зміни до постанови № 704. Згідно з вказаною постановою затверджено з 01 жовтня 2020 року нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів, тобто відбулось наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців, які діяли з березня 2018 року.
Отже, березень 2018 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 березня 2018 року.
При цьому, аналіз пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704, якими змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
Порядок № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018), не пов'язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21.
При цьому, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 380/11404/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21.
У даному випадку, суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Тобто, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Колегія суддів наголошує, що відповідач не спростовує той факт, що при визначенні права позивача на індексацію та її розрахунку за спірний період ним не застосовано положення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Отже, для вирішення заявлених позовних вимог позивача має значення розмір індексації грошових доходів, який обчислюється з урахуванням базового місяця та міг би бути виплачений останньому у лютому та березні 2018 року.
Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно установити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/12968/21, від 05 лютого 2024 року у справі № 360/383/23 із подібними правовідносинами.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що вирішення питання щодо визначення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за спірний період сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача.
Указаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, які застосував Верховний Суд у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 580/3335/21.
При цьому, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-ХІІ, відповідно до якого, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, яка не має разового характеру, що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, постанові Верховного Суду від 26.01.2022 по справі № 520/8887/2020.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій (втратила чинність 01 березня 2018 року) було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що неодноразово висловлювався Верховний суд в постановах від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 29.11.2019 у справі № 822/112/18.
При цьому, зі змісту постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, отже вона враховується при розрахунку індексації.
Як зазначалось, відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 у місяці підвищення тарифної ставки (окладу) враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Матеріали справи свідчать, що позивачу було нараховано таке грошове забезпечення (без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та ураховуючи, що виплата здійснюється у поточному місяці за минулий) склав:
у лютому 2018 року склав: посадовий оклад - 720,00 грн, оклад за військовим званням - 30,00 грн., надбавка за вислугу років - 187,50 грн., надбавка за виконання ОВЗ (НОПС) - 468,75 грн., премія - 3729,60 грн., АТО (ООС) - 4017,86 грн., додаткова грошова допомога - 3081,51 грн.;
за березень 2018 року розмір грошового забезпечення склав: посадовий оклад - 3080,00 грн., оклад за військовим званням - 530,00 грн., надбавка за вислугу років - 1263,50 грн., надбавка за виконання ОВЗ (НОПС) - 487,35 грн., премія - 3264,80 грн.
Так, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що неодноразово висловлювався Верховний суд в постановах від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 29.11.2019 у справі № 822/112/18.
Отже, вказана винагорода повинна враховуватись при розрахунку.
Таким чином, грошовий дохід внаслідок підвищення посадових окладів збільшився на 408,29 грн (8 625,65 - 8 217,36)
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, яка з урахуванням положень Порядку №1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках складає 253,3% .
Даний розрахунок в тому числі підтверджено листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51. У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100. 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується, зокрема, постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 408,29 грн. = 4 054,86 грн.
З огляду на викладене, починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення позивача, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися в розмірі 4 054,86 грн. до дня звільнення.
Тобто, у спірний період позивач мав право на нарахування і виплату індексацію-різниці.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22.
Щодо право позивача на отримання суми індексації-різниці за 2024 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що Порядок № 1078 дійсно передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Щодо «поточної індексації», то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Порядок № 1078 такого поняття не містить. Указаний термін закріплено у Додатку 4 до Порядку № 1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року, де було наведено приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078 поняття «фіксованої» суми індексації не використовується.
Водночас з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття «індексація» як різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21 та від 14 вересня 2023 року у справі № 120/8306/22.
Отже, «поточна» індексація виплачується в результаті перевищення величини індексу споживчих цін порога індексації (103%). А «індексація-різниця» - у разі, коли сума зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, що склалася в місяці такого підвищення.
Суд наголошує, що предметом позову у ній є саме питання розрахунку фіксованої щомісячної індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення позивача у період з 01 січня 2014 року.
Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року.
Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивач має право на виплату індексації-різниці грошового забезпечення за періоди із 01.01.2024 по 01.05.2024 року включно.
Щодо виплати поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 01.05.2024 включно.
Відповідно до Порядку індексація проводиться у разі, якщо індекс споживчих цін (ІСЦ) перевищив поріг індексації у розмірі 103%. Індекс споживчих цін для проведення індексації грошових доходів громадян слід обчислювати наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, з початку 2024 року індекс споживчих цін (ІСЦ) в Україні (за даними ДЕРЖСТАТУ) становив: Січень 2024 - 100,4%, Лютий 2024 - 100,3%, Березень 2024 - 100,5%, Квітень 2024 -100,2%, Травень 2024 - 100,6%. Отже індекс споживчих цін не перевищив 103%, тому підстави для нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за вказаний вище період відсутні. Як зазначалось, зазначене не є спірним у цій справі.
Позивач, відмову у виплати поточної індексації за період з січня 2024 року не оскаржує.
Щодо визначення загальної суми індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, суд зазначає наступне.
Визначення суми індексації здійснюється відмінно при повністю відпрацьованому місяці і при неповному робочому часі.
Так, відповідно до п. 4 Порядку №1078, У разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
Тобто, якщо особа відпрацювала робочий місць не повністю, тоді індексацію слід виплачувати пропорційно зайнятості чи відпрацьованому часу.
Також, як вбачається з пояснень відповідача та не заперечується позивачем, позивачу нараховувались суми індексації в цей період, проте суд не має відомостей щодо сум та періодів таких нарахування, що унеможливлює їх відрахування.
Оскільки суд немає даних щодо служби позивача у спірний період (відпустки тощо), виплачених сум індексації, колегія суддів вважає за неможливе розрахувати загальну суми індексації-різниці за спірний період.
Отже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо визначення суми індексації -різниці та загальної суми індексації за спірний період, що обумовлює зміну рішення суду першої інстанції в цій частині.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. 311, 315, ч.ч. 3, 4 ст. 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 -залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 200/2880/24 - змінити.
Абзац четвертий та п'ятий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 200/2880/24 викласти в наступній редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.05.2024 із застосуванням індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 054,86 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.05.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.»
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 200/2880/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 12 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв
Судді: А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць