12 лютого 2025 року справа №200/6135/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В. , Компанієць І.Д. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. у справі № 200/6135/24 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання противоправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якій просив:
-визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо проведення законного перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки № 33\25-3685, від 22.11.2021, виданої ДУ ТМО МВС України по Донецькій області, протиправною та такою, що порушує моє право на соціальний захист;
-зобов'язати Головне управління ПФУ в Донецькій області, на підставі оновленої довідки № 33\25-3685, від 22.11.2021, виданої ДУ ТМО МВС України по Донецькій області, здійснити, починаючи з 01 грудня 2019 року перерахунок та подальшу виплату пенсії мені, як пенсіонеру ОВС у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 в зразковій справі № 160/8324/19.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позов задоволено частково, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 764 від 13.12.2021 року, яким було відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 33\25-3685, від 22.11.2021 року, виданої ДУ ТМО МВС України по Донецькій області.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки № 33\25-3685, від 22.11.2021, виданої ДУ ТМО МВС України по Донецькій області, починаючи з 01 грудня 2019 року, як пенсіонеру ОВС у відповідності до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 в зразковій справі № 160/8324/19.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800,00 грн.
Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що абзацом 1 пункту 3 постанови КМУ № 103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 рік відповідно до Постанови № 988. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18 визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови КМУ № 103. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №826/12704/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року - без змін. Разом з цим, після визнання протиправними та скасування пункту 3 постанови КМУ №103 інших рішень Кабінетом Міністрів України про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. У зв'язку із скасування пункту 3 постанови КМУ №103 не відбулося жодних змін розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, передбачених Постановою № 988, яка є чинною. Розміри грошового забезпечення, які визначені вказаною постановою жодним чином не переглядалися та не змінювалися, а перерахунок пенсій означеній категорії осіб проводився не лише з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням та відсотковою надбавкою за вислугу років, а й урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, які виплачені за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року. Таким чином, скасування пункту 3 постанови КМУ № 103 не є підставою для перерахунку пенсії в розумінні статті 63 Закону № 2262, оскільки вказана постанова визначала виключно процедуру перерахунку та виплати пенсії.
Також скаржник посилається на те, що до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015 у частині розміру грошового забезпечення зміни не вносились, тому відсутні підстави для видачі позивачу оновленої довідки для перерахунку пенсії. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22 та від 23 лютого 2023 року у справі №280/5244/18. Оскільки висновками Верховного суду зазначено відсутність підстав для видачі довідок по Постанові №988 для перерахунку пенсії після 1 січня 2016 року, то у Головного управління немає законодавчих підстав для перерахунку пенсії.
Крім того скаржник посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач є пенсіонером за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
22.11.2021 ДУ ТМО МВС України по Донецькій області складено довідку № 33\25-3685 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою згідно із постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988.
У примітці вказано, що довідка складена на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/12704/18 від 14.05.2019 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19.
09.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки № 33\25-3685, від 22.11.2021.
Рішенням відповідача № 764 від 13.12.2021 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку із відсутністю підстав, визначених статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки виданої ДУ “ТМО МВС України по Донецькій області», стала підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 і відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 01 грудня 2019 року, отже відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 1 преамбули Закону № 2262, визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац 3 преамбули Закону № 2262).
Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 2262 мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Приписами частини 4 статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Внаслідок набрання чинності Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон № 580) втратив чинність Закон України "Про міліцію" та розпочато ліквідацію органів міліції.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей"(далі - Закон № 900-VIII), яким, зокрема, статтю 63Закону № 2262доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580 за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом № 2262 (стаття 102 Закону № 580).
Кабінет Міністрів України постановою № 988 та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Відповідно до статті 94 Закону № 580, Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
Указаним пунктом визначено складові грошового забезпечення.
Також, Порядком № 260 визначено додаткові види грошового забезпечення.
У рішенні від 15 лютого 2018 року у зразковій справі № 820/6514/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив:
Відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону № 2262 зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року (пункт 45);
За змістом статті 51 Закону № 2262 позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року (пункт 46).
Частиною 2 статті 51 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Правилами частини 3 статті 51 Закону № 2262перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», серед іншого внесені зміни до Порядку № 45.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, з 29 січня 2020 року Порядок № 45 діє в редакції без змін, внесених пунктом 6 Постанови № 103.
Пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції до внесених змін пунктом 6 Постанови № 103) було передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Вимогами пункту 4 Порядку № 45 встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 5 Порядку № 45).
Суд зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Відповідно, починаючи з 19 листопада 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, Порядком № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262 та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Посилання відповідача щодо неможливості проведення спірного перерахунку пенсії, з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" є безпідставними, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії позивачу, який у межах спірних правовідносин визначається Порядком № 45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в області.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1).
Так, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути, як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19.
З огляду на вищевикладене, Порядком № 3-1 надано вичерпний перелік заяв, які можуть розглядатись органами Пенсійного фонду України та визначено перелік необхідних документів, які подаються заявником до органу, що призначає пенсію, до якого не відноситься заява про перерахунок, у разі зміни відповідних сум грошового забезпечення, оскільки вказаним Порядком № 3-1 передбачено подання заяв про перерахунку пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача було надіслано відповідну довідку, що у розумінні приписів законодавства встановлює у відповідача обов'язок здійснити перерахунку пенсії позивачу на підставі такої довідки.
Отже, судами встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі відповідної довідки, в якій додатково зазначено розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
У зв'язку з тим, що перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про правильний розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана до Головного управління Пенсійного фонду України в області, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок.
Проте, відповідачем фактично відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року по справі № 826/12704/18, яким визначено протиправними та нечинними, зокрема, пункт 3 Постанови № 103, інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Однак, суд вважає такі твердження безпідставними, оскільки вони спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19, та вимогам діючого законодавства щодо підстав для перерахунку.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача провести такий перерахунок з 01.12.2019 на підставі довідки.
Щодо відсутності бюджетних асигнувань для таких виплат, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22 та від 23 лютого 2023 року у справі №280/5244/18, є помилковим, оскільки обставини та підставі у вказаному рішенні є відмінними від спірних правовідносин.
Щодо посилання скаржника на пропуск строку зварення з позовом, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки перерахунку пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону № 2262-XII, частинами другою та третьою якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, згідно ч. 3 ст. 51 Закону перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Враховуючи те, що згідно ч. 3 ст. 51 Закону перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі № 806/1952/18, від 09 листопада 2020 року справа № 813/678/18, від 13 липня 2023 року у справі № 560/5483/21, від 31 жовтня 2023 року справа № 360/7479/21.
Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.01.2019 у справі №338/977/17, у разі, якщо перерахунок пенсії позивачу не проведений з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії, то право позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог ч. 3 ст. 51 Закону.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. у справі № 200/6135/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 12 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць