про залишення позовної заяви без розгляду
12 лютого 2025 року Справа № 580/12190/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Адвокат Ковтун А.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.06.2024 №25-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем до суду подано відзив, в якому окрім іншого, вказано на пропуск строку звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України щодо оскарження наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.06.2024 №25-дс, оскільки копію спірного наказу отримано 19.06.2024.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, тривалістю на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом строку якого позивач мав усунути недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.
11.02.2025 на усунення недоліків подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що хоча позивач і отримала спірний наказ 19.06.2024, її повідомили про те, що наявність даного наказу жодним чином не вплине на стан проходження нею державної служби чи її звільнення. Проте, 13.11.2024 позивач отримала попередження про наступне звільнення у зв'язку з скороченням, відповідно до якого наказом від 16.12.2024 №385-о припинено державну службу та звільнено з посади.
Суд звернув увагу, що притягнення до дисциплінарної відповідальності наказом від 19.06.2024 №25-дс не було підставою винесення наказу від 16.12.2024 №385-о про звільнення позивача зі служби.
При чому, попоредніми підставами відсутності строку звернення до суду слугував факт ознайомлення ОСОБА_1 з спірним наказом від 19.06.2024 №25-дс, 28.11.2024 шляхом отримання завірених копій дисциплінарної справи згідно листа №1640/Ф/23-00-11-01-24.
Дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються строку звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ст. 118 КАС України). До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Із матеріалів справи встановлено, що у відповідності до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 19.06.2024 №25-дс застосовано до старшого державного інспектора Смілянської ДПІ ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону №889.
Згідно аркуша ознайомлення, ОСОБА_1 ознайомлена з спірним наказом і отримано його копію 19.06.2024, про що свідчить особистий підпис позивача.
До суду із даною позовною заявою позивач звернулася 06.12.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Згідно відповіді на відзив, позивач заперечує факт пропуску строку звернення до суду, а згідно заяви про поновлення строку звернення до суду поданої на усунення недоліків отримання спірного наказу в день його винесення не заперечується.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 вказано, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При чому, спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, не пов'язані з звернення до суду із даною позовною заявою про оскарження наказу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності і скорочення штату.
Враховуючи наведені обставини, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав в місячний строк з дати ознайомлення з спірним наказом, який позивач отримав 19.06.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
Статтею 123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 241, 248, 256 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.
СуддяПетро ПАЛАМАР