12 лютого 2025 року м. Рівне №460/15196/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗА КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЗА КОМПАНІ" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати ППР ГУ ДПС у Рівненській області №1308417000701 від 05.09.2024, №1308517000701 від 05.09.2024, №1308617000701 від 05.09.2024, №1846317000701 від 29.11.2024. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству. Відтак, оспорювані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій вказав, що в ході проведення перевірки встановлено порушення пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.4 ст. 199, п. 44.1, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 201.1 п. 201.10, п. 63.3 ст. 63 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 110775грн, заниження податку на прибуток в сумі 361936грн, а також перевіркою встановлено не складення та не реєстрацію податкових накладних на суму 326970,95грн, ПДВ - 65394,19грн та на суму 272286грн, в т. ч. ПДВ 45381грн, а також не подання позивачем до контролюючого органу 22 Повідомлення за формою № 20 ОПП. У зв'язку із такими обставинами, просить суд в позові відмовити.
17.12.2024 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 12.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
В період з 08.07.2024 року по 26.07.2024 року посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «База Компані» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган за період діяльності з 18.07.2017 року по 31.12.2023 року.
За результатами такої перевірки було складено акт № 11692/Ж5/17-00-07-01/41466395 від 02.08.2024 року, згідно висновків якого встановлено порушення:
1) 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.4 ст. 199 ПК України, що з врахуванням від'ємного значення попереднього звітного періоду, що переноситься до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, призвело до заниження податку на додану вартість на суму 110 775 грн.
2) п. 44.1, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 15 П(С)БО 15 «Дохід», що затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, ТОВ «База Компані» занижено інші доходи операційної діяльності в розмірі 2 010 757 грн., що з врахуванням від'ємного значення попередніх звітних періодів призвело до заниження податку на прибуток в сумі 361 936 грн.
3) п. 201.1 п. 201.10 ПК України:
- не складено та не зареєстровано податкову накладну при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України на суму 326 970,95 грн., ПДВ - 65 394,19 грн.
- не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України при реалізації послуг оренди нижче ціни придбання на загальну суму 272 286 грн., в т. ч. ПДВ 45 381 грн.
4) п. 63.3 ст. 63 ПК України та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 (із змінами та доповненнями), станом на 30.06.2023 року ТОВ «База Компані» не подано до контролюючого органу 24 Повідомлення за формою №20 ОПП.
ТОВ «База Компані» подано заперечення від 19.08.2024 року на акт перевірки, проте, згідно відповіді № 5823/Ж12/17-00-07-01-11 від 04.09.2024 року висновки акту залишені без змін.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
1. №1308417000701 від 05.09.2024 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 382 339 грн., з яких 361 936 грн. - за податковими зобов'язаннями та 20 403 грн. - за штрафними санкціями;
2. №1308517000701 від 05.09.2024 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 138 469 грн., з яких 110 775 грн. - за податковими зобов'язаннями та 27 694 грн. - за штрафними санкціями;
3. №1308617000701 від 05.09.2024 року, яким застосовано штраф в розмірі 26 091 грн. за відсутність складення та реєстрацію податкових накладних в ЄРПН;
4. №1308817000701 від 05.09.2024 року, яким застосовано штраф в розмірі 24 480 грн. за неподання 24 повідомлень за формою 20-ОПП.
Позивач оскаржив такі рішення до ДПС України, яка рішенням № 35605/6/99-00-06-01-01-06 від 27.11.2024 року про результати розгляду скарги скасувала ППР від 05.09.2024 року №1308817000701 у частині застосованих штрафних санкцій у сумі 2040,00 грн, а в іншій частині зазначене ППР та ППР ГУ ДПС у Рівненській області від 05.09.2024 року №1308417000701, №1308517000701, №1308617000701 залишила без змін.
На підставі такого рішення ДПС України відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення рішення № 1846317000701 від 29.11.2024 року, яким застосовано штраф в розмірі 22440грн за неподання 22 повідомлень за формою 20-ОПП.
ТОВ «База Компані» не погодилося із такими податковими повідомленнями-рішеннями та звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно акта перевірки, вибірковою перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «База Компані» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений та правилами бухгалтерського обліку» та період діяльності 18.07.2017р. по 31.12.2023р. встановлено їх заниження на суму 2 010 757 грн., а саме:
Перевіркою встановлено, що ТОВ «База Компані» користується нежитловим приміщенням магазину та адресою м. Вараш, вул. Комунальна, 9.
До перевірки представлено Договір позички нежитлового приміщення площею 793,80 м. кв., що розташоване за адресою: м. Вараш, вул. Комунальна, 9, укладений ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) (Позичкодовець) з однієї сторони та ТОВ «База Компані» 41466395 в особі директора ОСОБА_1 (Користувач) - Договір б/н від 15.08.2017р., договір б/н від 01.08.2020р., договір б/н від 01.07.2023р.
Як зазначає відповідач, користування приміщеннями магазинів, отриманими в позичку є безоплатно отриманою послугою. За час користування майном необхідно нараховувати дохід від безоплатного користування об'єктом позички. Сума доходу визначається на рівні середньої орендної плати, що справляється при оренді подібного майна та відображається за кредитом рахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
Перевіркою також встановлено, що в ході здійснення господарської діяльності ТОВ «База Компані» укладало договора оренди частини приміщень магазинів з ФОПами для здійснення ними роздрібної торгівлі окремими групами товарів. Умовами таких договорів передбачено площу та вартість послуги з оренди. Виходячи з викладеного вище, середня орендна плата 1 м.кв. становить 40 грн. з ПДВ.
Отже, перевіркою встановлено, що ТОВ «База Компані» при отриманні у позичку приміщення площею 793,80 м.кв. занижено інші доходи операційної діяльності в розмірі 2 010 757 грн., в т.ч. за 2017р. - 105829грн. за 2018р. - 317488 грн., за 2019 р. - 317488грн., за 2020 р. - 317488грн., за 2021р. -317488грн., за 2022р. - 317488грн., за 2023р. - 317488грн.
Проте, суд не погоджується з твердженням відповідача, оскільки згідно статті 827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Відповідно до пункту 3 статті 827 Цивільного кодексу України, до договору позички застосовуються положення глави 58 «Найм (оренда)» Цивільного кодексу.
Таким чином, виходячи з норм Цивільного кодексу, умов договорів позички від 15.08.2017 року, від 01.08.2020 року, від 01.07.2023 року та того, що перехід права власності не здійснюється, за своєю сутністю договір позички є близьким до договору найму (оренди) майна, але основна відмінність між ними полягає в тому, що договір найму (оренди), на відміну від договору позички, є оплатним.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Порядок розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в статті 134 ПК України, згідно якої, оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПК України (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).
Статтями 138, 139, 140, 141 та підрозділом 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено порядок розрахунку різниць, якими обумовлено збільшення або зменшення фінансового результату до оподаткування та встановлено виключний перелік підстав для коригування.
Слід зазначити, що нормами податкового законодавства станом на момент складання акту перевірки не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування для операцій позички нерухомого майна чи його оренди.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату та підстави для його коригування (збільшення) на вартість користування за безоплатно отриманим майном відсутні.
Слід також зазначити, що відповідачем не наведено в акті перевірки обґрунтувань, чому користування приміщенням, отриманим у позичку, є безоплатно отриманою послугою, а не товаром.
Більше того, здійснюючи нарахування середньої орендної плати по договорах позички, відповідач фактично здійснив подвійне нарахування доходів позивача: перше нарахування доходів здійснив позивач від отримання коштів в результаті здавання в оренду позиченого приміщення, а друге нарахування доходів здійснив вже відповідач, порахувавши дохід від безоплатного користування об'єктом позички в середній сумі від першого доходу.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 14 «Оренда», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 року за № 487/4708 (далі - П(С)БО № 14).
П(С)БО № 14 та ПК України дано визначення термінів операційна оренда та фінансова оренда.
В зв'язку з тим, що умови позички нерухомого майна не відповідають критеріям фінансової оренди, порядок оподаткування операції позички для цілей оподаткування тотожній оподаткуванню за договором операційної оренди.
Згідно пункту 8 П(С)БО № 14, об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.
Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за № 860/4153 (далі - П(С)БО № 15), визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Згідно з пунктом 7 цього Стандарту визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
З урахуванням вищевикладеного та в зв'язку з тим, що безоплатне отримання нерухомого майна за договором позички не призвело до збільшення активів (збільшення балансової вартості основних засобів) підприємства, то така операція не вплинула на фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Крім того, положеннями пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно договорів позички, сторонами визначено безоплатність користування приміщенням. Відповідачем під час здійснення перевірки не проводилося дослідження рівня ринкових цін, а в якості середньої орендної плати бралися суми за договорами оренди, укладеними між ТОВ «База Компані» та іншими ФОПами, що, в свою чергу, свідчить про неповне з'ясування контролюючим органом обставин при проведенні перевірки.
Таким чином, заниження податку на прибуток в сумі 361936грн відсутнє.
Щодо нарахування ПДВ, то перевіркою встановлено, що в ході здійснення господарської діяльності ТОВ «База Компані» укладало договори оренди частини приміщень магазинів з ФОПами для здійснення ними роздрібної торгівлі окремими групами товарів. Умовами таких договорів передбачено площу та вартість послуги з оренди. Виходячи з викладеного вище, середня орендна плата 1м.кв. становить 40 грн. з ПДВ (33,33 грн., без ПДВ)
ТОВ «База Компані» заключено договори на постачання комунальник послуг по обслуговуванню приміщення за адресою м. Вараш вул. Комунальна, 9 з ТОВ «РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», ПрАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО», КП «ВАРАШТЕПЛОВОДОКАНАЛ» BMP, Комунальне підприємство «Міські електричні мережі», Приватне підприємство фірма «Імбекс», та ін.
Відповідно до вартості отриманих послуг, вартість обслуговування 1м.кв. площі у 2018р. становить - 45,64 грн. без ПДВ, у 2019р. становить - 41,47 грн., без ПДВ, у 2020р. становить - 38,03 грн., без ПДВ, 2021р. становить - 70,34 грн., без ПДВ, у 2022р. становить - 63 грн. без ПДВ, у 2023р. становить - 130,59 грн., без ПДВ. (розрахунок наведено в таблицях до акта перевірки).
Як зазначено в акті перевірки, в ході проведення перевірки ТОВ «База Компані» не надано документи, щодо підтвердження факту розподілу фактичного використання комунальних послуг між споживачами електроенергії (відсутні окремо встановленні засоби обліку використання електроенергії, води, теплоенергії). Відповідно до заключних договорів оренди з ФОПами , які орендують приміщення у ТОВ «База Компані», вартість комунальних послуг входить у вартість орендованого приміщення. Відповідно до договорів оренди заключних з ФОПами, мінімальна площа орендованих приміщень становить 100м.кв./в місяць. Відповідно, ТОВ «База Компані» надавало послуги оренди нижче ціни їх придбання. В ході проведення перевірки ТОВ «База Компані» встановлено факти реалізації послуг оренди нижче ціни придбання. ТОВ «База Компані» не донараховано податок на додану вартість за операціями з реалізації послуг нижче ціни придбання.».
Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки згідно пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 розділу V ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Таким чином, посилання в акті перевірки на співставлення вартості отриманих комунальних послуг та вартості орендної плати, як на підставу для встановлення заниження податкових зобов'язань з ПДВ, суд вважає необґрунтованим, оскільки ТОВ «База Компані» не здійснювало постачання комунальних послуг для орендарів, а тому заниження бази оподаткування з постачання комунальних послуг та орендної плати відсутнє.
Також згідно акта перевірки, перевіркою встановлено, що частка використання товарів/послуг та необоротних активів в неоподатковуваних операціях, розрахована відповідно до вимог п. 199.4 ст. 199 ПК України у 2022 році становить - 26,58%, у 2023 році - 40,44%. Перевіркою встановлено придбання з ПДВ товарів, робіт послуг подвійного призначення, що використовуються як в оподатковуваних ПДВ операціях, так і неоподатковуваних ПДВ операціях. Для розрахунку враховано придбання з ПДВ товарів, робіт послуг подвійного призначення, а саме (придбання електроенергії, теплоенергії, послуги охорони, послуги оренди, послуги зв'язку, канцелярські приладдя, придбання основних засобів, тощо). Перелік отриманих ТМЦ та послуг подвійного призначення (з ПДВ) наведено у додатку 18 до Акта перевірки.
Суд зауважує, що ПК України не містить визначення терміну «основні засоби подвійного призначення».
Відповідач посилається в акті перевірки на п. 198.5 ст.198 ПК України, згідно якого, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2-015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
Проте, суд зауважує, що ані в акті перевірки, ані у відзиві відповідач не зазначив, яким чином контролюючий орган дійшов висновку, що всі перераховані у додатку придбані товарно-матеріальні цінності, послуги та роботи є товарами, роботами та послугами подвійного призначення, що використовуються як в оподатковуваних ПДВ операціях, так і неоподатковуваних ПДВ операціях.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт використання ТМЦ, послуг та робіт поза межами господарської діяльності позивача (в неоподатковуваних операціях), висновки акту перевірки в частині заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 65394грн не знайшли свого підтвердження.
З врахуванням ч. 2 ст. 77 КАС України, суд зауважує, що саме відповідач має довести правомірність донарахування сум грошового зобов'язання та надати докази (документи), які були використані ним під час проведення перевірки та на підставі яких відповідачем було встановлено факти порушення позивачем норм податкового законодавства.
Щодо відсутності реєстрації податкових накладних, то, згідно акта перевірки, проведеною вибірковою перевіркою встановлено порушення реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010p № 2755-VI (із змінами і доповненнями) ТОВ «База Компані»:
- не складено та не зареєстровано податкові накладні при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті не дотримання ТОВ «База Компані» вимог порядку пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, що встановлено ст. 199 Податкового кодексу України, де обсяг операцій 326 970,95 грн., сума ПДВ - 65 394,19 грн.
- не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 188.1 ст. 188 при реалізації послуг оренди нижче ціни придбання на загальну суму 272 286 грн., в т. ч. ПДВ 45 381 грн.».
Оскільки судом встановлено, що позивач не надавав послуги оренди нижче ціни їх придбання та враховуючи неподання відповідачем доказів, що підтверджують факт використання позивачем ТМЦ, робіт та послуг в неоподатковуваних операціях, тому підстави для складання та реєстрації податкових накладних відсутні.
Щодо застосування штрафу за неподання повідомлень за формою 20-ОПП протягом 2022-2023 років, то судом враховано наступне.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації-) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, визначений в розділі VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок). Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою N 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду (п. 8.4 Порядку № 1588).
Форму Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку № 1588.
В ході проведення перевірки встановлено, що за період з 18.07.2017 року по 31.12.2023 року позивачем було надано в суборенду частину торгівельних приміщень іншим суб'єктам господарювання для ведення діяльності.
Об'єкт суборенди є об'єктом, який приносить дохід і таким, що використовується у господарській діяльності.
При укладанні договорів та підписанні актів прийому-передачі об'єкту оренди/суборенди, ТОВ «База Компані» зобов'язане було повідомити про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, проте, як встановлено судом, повідомлення за формою 20-ОПП ТОВ «База Компані» не подано.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 1846317000701 від 29.11.2024 року, яким застосовано штраф в розмірі 22440 грн. за неподання 22 повідомлень за формою 20-ОПП, прийняте відповідачем правомірно і скасуванню не підлягає.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області №1308417000701 від 05.09.2024 року, №1308517000701 від 05.09.2024 року та №1308617000701 від 05.09.2024 року не відповідають критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов належить до часткового задоволення.
Відповідно до статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 8203,48грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 05.09.2024 № 1308417000701; № 1308517000701; № 1308617000701 в повному обсязі.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 29.11.2024 № 1846317000701, відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗА КОМПАНІ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судовий у сумі 8203,48грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12 лютого 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЗА КОМПАНІ" (м-р Будівельників, 28/1 кв.20, м. Вараш, Вараський р-н, Рівненська обл., 34401, ЄДРПОУ/РНОКПП 41466395)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Т.О. Комшелюк