12 лютого 2025 року м. Рівне №460/15205/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення на відшкодування витрат,
Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 129759 грн. 62 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач проходив навчання та військову службу у Військовому коледжі сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 31.07.2024 по 14.11.2024 на посаді курсанта. 14.11.2024 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба і Відповідачем, був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Коледжу наказом начальника Коледжу (по стройовій частині) № 325 від 14.11.2024. Враховуючи положення ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до абз.6 п. 1 Контракту від 31.07.2024 та п. 3 Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», відповідач повинен був відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у ХНУПС у загальній сумі 129759,62грн, проте, у зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку зазначену суму не відшкодовано, позивач просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 19.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Наказом начальника ВКСС ХНУПС від 31.07.2024 № 112 з ОСОБА_1 з 05 серпня 2024 року зараховано курсантом першого курсу Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.
31.07.2024 між ХНУПС та ОСОБА_1 укладено Контракт.
Відповідно до абз.6 п. 1 Контракту Сторони встановили, що курсант зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
З 04.08.2024 по 14.11.2024 відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні та забезпечувався харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг.
14.11.2024 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба і Відповідачем, був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Коледжу наказом начальника Коледжу (по стройовій частині) № 325 від 14.11.2024.
14.11.2024 ХНУПС було ознайомлено відповідача із загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у розмірі 129759,62грн.
Станом на дату подання позовної заяви, грошові кошти від відповідача до ХНУПС не надходили, як і будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати (розстрочення суми заборгованості тощо).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зважає на таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом № 2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з пунктом 3 частини першої, третьої статті 24 Закону № 2232-XI початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Частинами першою, третьою, п'ятою та восьмою статті 25 Закону № 2232-XI визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-XI курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “є», “з», “и» пункту 1 та підпунктів “д», “е», “є», “ж», “з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів “д», “е», “є», “з», “и» пункту 1 та підпунктів “д», “е», “є», “ж», “з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти.
Пунктами 3, 4 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту МОУ, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ “Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).
Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення (підпункт 2.1.1.1 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат).
Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період (підпункт 2.1.1.2 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат).
Згідно з пунктом 3 Порядку розрахунку витрат, відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування (пункт 2.1.2 Порядку розрахунку витрат).
За змістом пункт 2.1.4 Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат передбачено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).
Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави дійти висновку, що у разі укладення контракту про проходження військової служби між вищим військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та курсантом, та проходження ним військової служби (навчання), на останнього покладаються відповідні обов'язки передбачені чинним законодавством України та контрактом.
У разі дострокового розірвання контракту, зокрема, через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту, курсант зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у закладі освіти.
Водночас, вказані витрати, що підлягають відшкодуванню включають в себе, в тому числі, витрати на грошове забезпечення - отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.
Як встановлено судом за умовами, укладеного між відповідачем та позивачем, контракту, відповідач зобов'язався відшкодувати навчальному закладу витрати, пов'язані з утриманням у закладі освіти, в якому він проходив військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати військову службу на посадах сержантського та старшинського складу після закінчення навчання в коледжі та систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем.
Відповідно до Розрахунку витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Університеті складаються з витрат на виплату грошового забезпечення - 121878,489грн, продовольчого забезпечення - 5483,52грн, речового забезпечення - 0грн, медичного забезпечення - 304,59грн, перевезення до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку - 0 грн, оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 2093,03грн. Всього - 129759,62грн.
Із Розрахунком відповідач ознайомилась особисто під підпис 14.11.2024.
Станом на час розгляду справи в суді, грошові кошти від відповідача до ХНУПС не надходили, як і не надходили будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати (розстрочення суми заборгованості тощо). Розрахунок відшкодування витрат відповідачем не оскаржувався. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати, пов'язані з утриманням відповідача у навчальному закладі у розмірі 129759,62грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача суми судового збору, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються лише судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
А виходячи з того, що у суду відсутні докази понесення позивачем - суб'єктом владних повноважень судових витрат, пов'язаних з викликом свідків чи проведенням експертиз, у адміністративного суду відсутні і будь-які обґрунтовані підстави для покладення судових витрат позивача по сплаті судового збору на відповідача, виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 129759,62грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 12 лютого 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, Харківська обл., 61023, ЄДРПОУ/РНОКПП 24980799)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Т.О. Комшелюк