про прийняття справи до провадження
12 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/8837/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
16 червня 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- рішення відповідача у формі квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількості і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2021 без номеру, яким відмовив у реєстрації розрахунку коригування № 14 ід 09.12.2021 до податкової накладної №83 від 31.07.2017 - визнати протиправною та скасувати;
- рішення відповідача у формі квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількості і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2021 без номеру, яким відмовив у реєстрації розрахунку коригування № 16 ід 09.12.2021 до податкової накладної №90 від 29.08.2017 - визнати протиправною та скасувати;
- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 14 від 09.12.2021 до податкової накладної № 83 від 31.07.2017 датою його надсилання для реєстрації - 10.12.2021;
- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 16 від 09.12.2021 до податкової накладної № 90 від 29.08.2017 датою його надсилання для реєстрації - 10.12.2021;
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначений суддя Тихонов І.В.
З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти зазначену адміністративну справу до свого провадження.
Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав
Так, суд відзначає, що частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується рішення відповідача у формі квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількості і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2021 без номеру, яким відповідач відмовив у реєстрації розрахунку коригування № 16 ід 09.12.2021 до податкової накладної №90 від 29.08.20217. Зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 14 від 09.12.2021 до податкової накладної № 83 від 31.07.2017 датою його надсилання для реєстрації - 10.12.2021, та зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 16 від 09.12.2021 до податкової накладної № 90 від 29.08.2017 датою його надсилання для реєстрації - 10.12.2021.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідно до норм п.п. а п.187.1 ПКУ у день зарахування грошової передплати у позивача виникли податкові зобов'язання з ПДВ - 31.07.2017 та від 29.08.2017. Які він склав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні за №9152159788 за квитанцією від 02.08.2017 та №9174569807 від 30.08.2017.
В подальшому позивач зазначив, що внаслідок непередбачених подій відповідно до норм ст.192 ПКУ виникли обов'язки щодо складання та надіслання до ЄРПН розрахунки коригування №14 від 09.12.2021 до податкової накладної №83 від 31.07.2017, та розрахунок коригування №16 від 09.12.2021 до податкової накладної № 90 від 29.08.2017.
Таким чином, позивач оскаржує рішення відповідача у формі квитанції про реєстрацію податкової накладної від 31.07.2017 та 29.08.2017, та розрахунку коригування від 09.12.2021 та 10.12.2021, при цьому до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся 16.06.2022, що підтверджується відтиском печатки суду, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Позивачем не зазначено підстави пропуску строку починаючи з 31.07.2017, 09.12.2021 та обґрунтованих підстав щодо поновлення строку звернення до суду.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду.
Відповідна обставина свідчить про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 статті 122 КАС України.
статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1 та 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Таким чином, зважаючи на висновок суду про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, позовна заява підлягає залишенню без руху із одночасним встановленням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекосервіс" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк.
В разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяІ.В. Тихонов