Ухвала від 12.02.2025 по справі 640/4287/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

12 лютого 2025 року м. ДніпроСправа № 640/4287/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

04.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення з питання розгляду по суті клопотання (заяву) ОСОБА_1 зареєстрованого 04.10.2021 року за №08/С-4264 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2 (біля земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:488:0003), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- зобов'язати Київську міську раду розглянути по суті клопотання (заяву) ОСОБА_1 , зареєстроване 04.10.2021 року за №08/С-4264, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2 (біля земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:488:0003), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийняти відповідне рішення;

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" справу передано до Луганського окружного адміністративного суду.

З огляду на викладене, вважаю за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження.

Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб'єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, предметом оскарження до суду є, зокрема, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправними відповідних дій чи бездіяльності відповідача.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд зазначає, що протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таким чином, право на оскарження дії або бездіяльності відповідачів - суб'єктів владних повноважень не є абсолютним і може бути об'єктом оскарження в судовому порядку у разі реального порушення прав позивача, допущеного бездіяльністю відповідача.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення з питання розгляду по суті клопотання (заяву) зареєстрованого 04.10.2021 року за №08/С-4264 року та зобов'язати Київську міську раду розглянути по суті клопотання (заяву) ОСОБА_1 , зареєстроване 04.10.2021 року за №08/С-4264.

З матеріалів справи щодо порушеного права позивача, а саме відповідного клопотання (заяву) ОСОБА_1 , зареєстрованого від 04.10.2021 року за №08/С-4264 до матеріалів справи не надано.

Натомість в матеріалах справи міститься клопотання (заява) адресована на адресу відповідача про надання дозвілу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_2 (білі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:488:0003), для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) від 20.09.2021.

У свою чергу виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не дозволяє визначити підстави адміністративного позову, зокрема, встановити: які правовідносини виникли між позивачем та відповідачем, час їх виникнення, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах позивач вважає протиправними, чим вони порушили його права або законні інтереси.

Отже, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам норм процесуального права та позбавляють суд можливості встановити дійсний зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем. Відповідно предмет доказування у цій справі ним не визначено.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.05.2019 року у справі №160/7887/18.

Суд зазначає, що можливість засвідчення документів шляхом прошиття їх разом та заклеювання папером з написом «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», із зазначенням посади особи, яка завіряє копію, її підпису, прізвища, ініціалів і дати, можливо у разі засвідчення одного конкретного документу який складається з кількох сторінок.

Всупереч зазначених вимог, надані позивачем копії додатків не засвідчені належним чином.

Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 13.01.2021 року по справі № 280/3414/19, від 11.02.2021 року по справі № 500/1525/20, від 23.02.2021 року по справі № 9901/33/21 та інші.

У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

Крім того, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також, слід зазначити, що пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Враховуючи значний проміжок часу між стадією відкриття провадження у цій справі Окружним адміністративним судом міста Києва та прийняттям справи до провадження Луганським окружним адміністративним судом, позивачу необхідно суду зазначити власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, передбачене пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду.

Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти адміністративну справу до провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з доказами направлення відповідачу;

- власного письмового підтвердження, передбаченого пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду;

- відомості щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку з позивачем, а саме: адреса електронної пошти, номер телефону та місце його проживання (перебування, знаходження) з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяІ.В. Тихонов

Попередній документ
125107959
Наступний документ
125107961
Інформація про рішення:
№ рішення: 125107960
№ справи: 640/4287/22
Дата рішення: 12.02.2025
Дата публікації: 14.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.06.2025)
Дата надходження: 27.01.2025
Предмет позову: про визнання бездіяльності щодо неприйняття рішення з питання розгляду клопотання щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зобов’язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ТИХОНОВ І В
відповідач (боржник):
Київська міська рада
позивач (заявник):
Сопрончук Максим Ігорович
представник позивача:
Верещака Олексій Миколайович
Коробко Вероніка Олександрівна