12 лютого 2025 року № 320/7025/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.11.2023 № 1000-0202-8/181643 щодо зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.01.2023 року у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» на посаді молодшої медичної сестри палатної, до стажу роботи у подвійному розмірі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.01.2023 року у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» на посаді молодшої медичної сестри палатної, до стажу роботи у подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 14.11.2023.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про протиправну відмову відповідача, що полягає у неналежній оцінці фактичних обставин трудової діяльності позивача, що призвело до порушення права на отримання пільг, передбаченого ч. 1 ст. 27 Закону України "Про психіатричну допомогу" та ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині обчислення з 01.01.2004 стажу роботи на посаді молодшої медичної сестри в психіатричній лікарні у подвійному розмірі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.11.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати у подвійному розмірі до її страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.01.2023 на посаді молодшої медичної сестри палатної у КНП Київської обласної ради «Обласне психіатрично-накрологічне медичне об'єднання».
Листом від 27.11.2023 відповідач з посиланням на Закон України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказав, що робота в психіатричній лікарні до 1 січня 2004 року зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладні після 1 січня 2004 року у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач, вважаючи протиправним висновок відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до стажу її роботи у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 31.01.2023 на посаді молодшої медичної сестри палатної у КНП Київської обласної ради «Обласне психіатрично-накрологічне медичне об'єднання», звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право на пільгове обчислення страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, лише за періоди роботи до 01.01.2004, а після 01.01.2004 пільговий порядок застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з абзацом другим пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Статтею 2 Закону №1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Статтею 6 Закону №1788-XII встановлено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
За правилами статті 60 Закону №1788-XII (у редакції, чинній з 15.08.2003), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відмовляючи у перерахунку страхового стажу позивача, відповідач керуючись вищенаведеними нормами вказувало, що її робота в КНП Київської обласної ради «Обласне психіатрично-накрологічне медичне об'єднання» до 01.01.2004 зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Тож спірною є обставина правомірності висновку відповідача щодо незарахування періоду роботи позивача з 01.01.2004 в подвійному розмірі, як це встановлено ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що безперечно впливає на розмір пенсії за віком на пільгових умовах.
На переконання суду такі дії відповідача є неправомірними, що доводиться наступним.
Абзацом 7 статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Статтею 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Статтею 10 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що психіатрична допомога надається закладами з надання психіатричної допомоги всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб. Медичні працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, враховуючи найскладніші умови трудової діяльності, що провокують професійне "вигорання" в наведених вище закладах охорони здоров'я, законодавцем було передбачено спеціальну преференцію - подвійне зарахування стажу для призначення пенсії під час перебування на посадах медичного працівника в таких закладах.
Стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує ст. 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.
Таким чином, порівняльний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що Закон №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону №1788-XII при обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 Закону №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом №2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час і, до того ж, спеціальною у питаннях про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача від 27.11.2023 № 1000-0202-8/181643 щодо зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.01.2023 року у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично- наркологічне медичне об'єднання» на посаді молодшої медичної сестри палатної, до стажу роботи у подвійному розмірі.
Як наслідок підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.01.2023 року у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» на посаді молодшої медичної сестри палатної, до стажу роботи у подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 14.11.2023.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.11.2023 № 1000-0202-8/181643 щодо зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.01.2023 року у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» на посаді молодшої медичної сестри палатної, до стажу роботи у подвійному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.01.2023 року у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» на посаді молодшої медичної сестри палатної, до стажу роботи у подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 14.11.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні) 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.