12 лютого 2025 року Справа № 320/1521/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо не повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок ОСОБА_1 у сумі 32 410,90 грн.
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) надмірно сплачений ЄСВ в сумі 32 410,90 грн.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві внести зміни в інтегровану картку платника ЄСВ ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) інформацію про наявність заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 11.04.2001, запис № 20650170000016952, однак, з 06.03.2020 припинив діяльність, як фізична особа-підприємця. Відповідно, 16.03.2020 позивач подав звітність у якій зазначив про відсутність доходу, та самостійно сплатив суму ЄСВ у розмірі 11 380,00 грн на рахунок ГУ ДПС у м. Києві за березень 2020 року. Разом з тим, позивач дізнався про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо виконання податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71704-17/У про сплату боргу на суму 21 030,90 грн. Задля уникнення негативних наслідків, позивач сплатив кошти у сумі 23 402,99 грн на рахунок Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2. Позивач звертає увагу суду, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2021 у справі № 640/30663/20 було скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ф-71704-17-У ГУ ДПС у м. Києві на суму 21 030,90 грн. Відтак, позивач вважає, що оскільки судом було визнано протиправною та скасовано вказану вимогу, то отримані відповідачем кошти на загальну суму 32 410,90 грн підлягають поверненню, як надміру та/або помилково сплачені.
З підстав, наведених у позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, подав до суду 02.02.2024 відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що в інтегрованій картці платника за кодом платежу 71040000 наявна переплата в сумі 0,28 грн, та обліковуються незастосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску та пеня, які будуть застосовані до позивача у терміни визначені пунктом 9-21 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464, відтак, відсутні підстави для повернення надміру та/або помилково сплачених коштів.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
10.05.2019 відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 21 030,90 грн.
Державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення із ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 21 030,90 грн.
Позивач даний борг сплатив у повному обсязі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2021 у справі № 640/30663/20 було скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ф-71704-17-У ГУ ДПС у м. Києві на суму 21 030,90 грн.
07.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявою про повернення коштів з рахунків 3556. Однак, на звернення позивача ГУ ДПС у м. Києві листом від 07.07.2023 повідомив позивача про залишення заяв без виконання у зв'язку з відсутністю підстав для здійснення перерахунку помилково сплачених коштів з єдиного внеску.
Вважаючи таку відмову Головного управління ДПС у м. Києві протиправною позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, в тому числі тих, які сплачені через єдиний рахунок визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року № 417.
Згідно п. 3 Порядку № 417 надміру сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані на належний рахунок 3556 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені кошти - суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані не на належний рахунок 3556 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3556 - відповідний небюджетний рахунок за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», відкритий в Державній казначейській службі України.
Відповідно до п. 4-7 Порядку № 417 у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3556 податковим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань Платника з цього платежу. Повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями; 4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556; 5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 Кодексу. Заява може бути подана Платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. До Заяви Платник обов'язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється Платником особисто.
Після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації. Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Згідно п. 9 Порядку № 417 у разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку або приймає рішення про відмову у задоволенні Заяви.
Відповідно до п. 10 Порядку № 417 заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у Заяві інформації; подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій; ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.
Згідно п. 11, 12 Порядку № 417 у разі відмови в задоволенні Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, надає Платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів за підписом керівника цього підрозділу із зазначенням причин такої відмови. У разі подання Заяви в електронній формі таке повідомлення надається через електронний кабінет. У разі якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів, формує та реєструє в Журналі Висновок. На кожний сформований Висновок накладається кваліфікований електронний підпис керівника структурного підрозділу, що сформував Висновок.
Відповідно до п. 13-15 Порядку № 417 на підставі Висновку та за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556 за відповідним символом звітності, у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, засобами системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» (далі - система Казначейства) формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі (далі - головне управління Казначейства). Головне управління Казначейства виконує розрахунковий документ територіального органу ДПС за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556.
Повернення коштів, які були надміру та/або помилково сплачені на рахунки 3556, відкриті за символами звітності, які втратили чинність, у зв'язку з чим такі рахунки закрито, здійснюється з рахунків 3556, відкритих за символом звітності « 204», у тому числі за рахунок поточних надходжень на такі рахунки. Повернення Платникам коштів здійснюється за рахунок поточних надходжень на рахунок 3556, на який сплачено кошти, що повертаються, крім випадку, визначеного у пункті 14 цього Порядку.
З аналізу викладеного вбачається, що контролюючий орган за результатами розгляду заяви платника податків про повернення надмірно сплачених податкових зобов'язань та у разі відсутності законодавчо мотивованих підстав для відмови у задоволенні такої заяви зобов'язаний підготувати висновок за формою, передбаченою Порядком №417, а органи Державної казначейської служби зобов'язані здійснити повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 07.04.2023 позивач звертався із заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просив повернути грошові кошти в розмірі 21 030,90 грн., як надмірно (безпідставно) сплачені кошти та вказував реквізити, на які необхідно перерахувати зазначену суму.
Разом з тим, доказів на підтвердження факту складання та подання до органу казначейства, відповідно до Закону, висновку про повернення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 21 030,90 грн. за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем суду не надано.
При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2021 у справі № 640/30663/20 було скасовано вимогу від 10.05.2019 № Ф-71704-17-У ГУ ДПС у м. Києві на суму 21 030,90 грн.
Зазначені у вказаному рішенні суду обставини мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведене, задля належного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними саме дії відповідача щодо відмови у поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску у розмірі 21 030,90 грн відповідно до скасованої у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки), а не визнання протиправною бездіяльності відповідача, як того просить позивач.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві повернути ОСОБА_1 надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску у розмірі 21 030,90 за вимогою Головного управління ДПС у м. Києві від 10.05.2019 № Ф-71704-17-У, яка визнана протиправною та скасована.
Зокрема, щодо повернення позивачу помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання у розмірі 11 380,00 грн, які сплачені позивачем 18.03.2020, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією, суд зазначає наступне.
Позивач вказує, що він помилково сплатив Єдиний соціальний внесок на рахунок відповідача та звернувся з відповідною заявою про повернення коштів з рахунків 3556 в сумі 11 380,00 грн, однак відповідач відмовив у поверненні помилково сплачених коштів з підстав того, що в інтегрованій картці платника за кодом платежу 71040000 наявна переплата в сумі 0,28 грн, та обліковуються незастосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску та пеня, які будуть застосовані до позивача у терміни визначені пунктом 9-21 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464.
Суд звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 №417 затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (Порядок №417). Даний порядок діяв в період звернення позивача з заявою про повернення сплаченого ЄСВ та відповіді на неї.
Відповідно до вищезгаданих положень ПК України та положень порядку №417, та системного аналізу викладених правових норм, наявні підстави стверджувати, що законодавством регламентовано право платника податків, у наданий законодавством строк, на повернення надміру сплаченої суми податкових платежів та процедуру, що передбачає його звернення до податкового органу з відповідною заявою, за якою останній у п'ятиденний строк повинен скласти та направити до органів ДКСУ висновок.
Зокрема, з наявних у справі письмових доказів, вбачається, що позивач звернувся до податкового органу із заявою від 07.04.2023 року встановленої форми відповідно до Порядку, правильність оформлення котрої відповідачем, не заперечується.
До зазначеної заяви позивачем долучено відповідну платіжну інструкцію.
Проте, судом з'ясовано, що на заяву ОСОБА_1 Головним управлінням ДПС у м. Києві надано відповідь у якій вказано про відсутність підстав для повернення помилково сплачених коштів.
Таким чином, з наведеного вбачається, що позивач звернувся до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених коштів в порядку передбаченому чинним законодавством, водночас, податковий орган залишив без задоволення вказану заяву.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС у м. Києві протиправно відмовило позивачу у поверненні помилково сплачених коштів, за таких умов, оскаржувана відмова є такою, що прийнята з порушенням приписів чинного законодавства.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у відмові в поверненні коштів позивачу, оскільки, наявність у суб'єкта владних повноважень права на застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, в розумінні положень чинного законодавства не може слугувати підставою та передумовою для відмови останньому у повернення надмірно та/або помилково сплачених коштів до державного бюджету, крім того, сама по собі наявність у відповідача наміру для здійснення нарахувань штрафних санкцій не може прийматися судом до уваги, оскільки такі доводи за своїм змістом носять потенційний характер, тобто такий, що може не настати.
Відтак, у ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необґрунтованість таких доводів відповідача та протиправність спірної відмови.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача, порушених спірною відмовою буде зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений Єдиний соціальний внесок у розмірі 11 380,00 грн.
Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача внесення змін до інтегрованої картки платника, суд зазначає наступне.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані у картці правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
У то же час, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
При цьому, також відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено з боку відповідача після набрання законної сили судовим рішенням про визнання протиправними дій щодо неповернення надміру та/або помилково сплачених коштів, та зобов'язання повернути надміру та/або помилково сплачені кошти.
У разі набрання цим рішенням законної сили у позивача виникне право звернутися до контролюючого органу із вимогою про внесення змін в інтегровану картку платника про наявність заборгованості; і лише відмова контролюючого органу провести вказані дії може бути оскаржена до суду.
Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Таким чином, вимога про зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника є передчасною і задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За змістом частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2147,20.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1073,60 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 32 410,90 грн.
Зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 32 410,90 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.