Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 лютого 2025 року Справа №200/8384/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В., розглянувши, у порядку письмового провадження, заяву позивача щодо накладення штрафу за невиконання судового рішення та про прискорення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
Визнати протизаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо своєчасного не розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні, у строк, встановлений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560;
Встановити судовий контроль за виконанням Відповідачем рішення по справі, а саме надати відповідачем до суду звіт про розгляд заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 в 14-ти денний строк, а у випадку невиконання обов'язку надання звіту, накласти штраф на керівника відповідача.
Ухвалою судді від 16.12.2024 відкрито провадження у справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано певні докази по справі у відповідача.
До суду надійшло клопотання позивача про накладення штрафу на відповідача за виконання судового рішення, яка мотивована тим, що 26.12.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву та не виконав ухвалу суду від 16.12.2024 та до теперішнього часу витребувані докази відповідачем не надано, про причини невиконання ухвали суду не повідомлено.
До суду від відповідача надійшли пояснення від 30.01.2025, в яких зазначено, що заява позивача від 19.11.2024 була направлена на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 там же була і зареєстрована 26.11.2024 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 була направлена відповідь, щодо необхідності особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також вказує, що відмови щодо надання відстрочки від призову за мобілізацією позивачу не було.
Додатково повідомляє, що до заяви не було надано військово - обліковий документ встановленого зразку. Переглянувши інформацію в ЄДРПВР «Оберіг» було з'ясовано, що вищезазначений документ у позивача відсутній. Особова справа на ОСОБА_1 не складалася так як не було підстав для цього. Облікова картка не виписувалась у зв'язку з неявкою військовозобов'язаного до ТЦК та СП. Надати їх копії немає можливості.
Надаючи оцінку заяві позивача, суд зазначає.
Відповідно до статті 129-1 Основного Закону України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
У ч.2 ст.14 КАС України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду
Відповідно до ч.5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Порядок забезпечення доказів в адміністративному процесі регулюється приписами статей 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
В даному випадку, ухвалою суду від 16.12.2024 не було застосовано заходів щодо забезпечення позову/доказів.
Відповідно до ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У ст.149 КАС України встановлені підстави та порядок накладення штрафу, як одного із видів заходів процесуального примусу
Так, відповідно до п.4 ч.2 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Враховуючи, що стягнення штрафу є правом суду, а також відсутні належні та допустимі докази, що відповідачем умисно не виконав вимоги ухвали суду від 16.12.2024, суд вважає, що у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Крім того, від позивача до суду надійшла заява про пришвидшення розгляду справи.
Розглядаючи заяву, суд зазначає таке.
Суд звертає увагу представника позивача на те, що ухвалою від 16.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за правилами ст. 257 КАС України. Відповідно до ч.1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Окремо суд звертає увагу позивача на таке.
Звернення щодо прискорення розгляду справи не мають жодного відношення до судового процесу, а саме: правовідносин, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства, тобто діяльності адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому КАС України.
Цим Кодексом передбачені права, які мають учасники справи та те, що такі права є процесуальними і мають бути визначені законом.
При цьому, Кодексом встановлено, що учасники справи та їхні представники зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Звернення щодо прискорення розгляду справи не відносяться до процесуальних прав учасників справи, а є спробою вплинути на черговість розгляду певної справи, що є несправедливим по відношенню до учасників інших справ.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Суд уважає, що в діях позивача наявні ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки ініційоване у клопотанні питання про пришвидчення розгляду справи, Кодексом адміністративного судочинства не передбачене.
Враховуючи вищевикладене, подане позивача клопотання про прискорення розгляду справи є безпідставним, а тому суд залишає таке клопотання без розгляду.
Керуючись ст.ст.144, 149, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви позивача щодо накладення штрафу за невиконання судового рішення - відмовити.
Клопотання позивача про прискорення розгляду справи, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя І.В. Шинкарьова