12 лютого 2025 року Справа № 160/723/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо заниження розміру пенсії у розмірі з 89% до 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) при здійснені з 01.12.2019 року перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі № 160/12005/21 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2021 року за №22/6- 1995 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.12.2019 року за вислугу років відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі № 160/12005/21 на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2021 року за №22/6- 1995 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, у розмірі 89% грошового забезпечення з усіх видів, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії пенсійного органу порушують право позивача на належний розмір пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Відповідач ухвалу від 13.01.2025 та позовну заяву з додатками отримав засобами підсистеми «Електронний суд» 15.01.2025 та 11.01.2025 (з урахуванням ч. 5 ст. 251 КАС України) відповідно, проте, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до довідки від 21.03.2024 № 89 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. 20.03.2024 брала участь у круглому столі, тому справу розглянуто із дотриманням розумного строку.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Позивачу пенсія призначена з 01.12.2004 в розмірі 89% грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі № 160/12005/21 позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до довідки від 17.05.2021 року за №22/6-1995, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 17.05.2021 року за №22/6-1995, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 02.11.2021.
На виконання рішення суду пенсійним органом проведено перерахунок пенсії.
13.12.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, у якій просив здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.12.2019 у розмірі 89 відсотки від грошового забезпечення, яке зазначено у довідці від 17.05.2021 №22/6-1995, яка надана Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справи України.
Листом від 09.01.2025 відповідач повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі № 160/12005/21 позивачу з 01.12.2019 проведено перерахунок пенсії у розмірі 70% від грошового забезпечення 19359,29 грн, яке зазначено у довідці від 17.05.2021 за № 22/6-1995, наданій Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі № 160/12005/21 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію позивача виходячи із розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення зазначених у довідці від 17.05.2021 за № 22/6-1995, тому при виконанні цього рішення проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону № 2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон України №2262-ХІІ).
Порядок призначення пенсій визначає стаття 13 Закону України №2262-ХІІ, а підстави, умови і порядок перерахунку пенсій - стаття 63 цього Закону.
Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої вказаної статті загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний процентний розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, яка мають право на пенсію за цим Законом, змінювалася неодноразово.
Так, Законом України №3591-IV від 04.04.2006 частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
Законом України №3668-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України №1166-VII від 27.03.2014, який набрав чинності з 01.05.2014, частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в новій редакції, а саме: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Закон України №1166-VII від 27.03.2014 набрав чинності після призначення пенсії позивачу з розрахунку 77 процентів суми грошового забезпечення відповідно до частини другої татті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), а тому на позивача дія його норм не поширюється.
Крім того, внесені Законом України №1166-VII від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення максимального розміру пенсії не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, які змін у зв'язку з прийняттям Закону України № 1166-VII від 27.03.2014 не зазнали.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до протоколу призначення пенсії позивачу, остання призначена позивачу у розмірі 89% грошового забезпечення.
Факт зменшення проценту грошового забезпечення до 70% при перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 01.10.2021 у справі № 160/12005/21 визнано відповідачем у листі від 07.01.2025 та підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками пенсії станом на 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024.
Таким чином, суд наголошує, що дії пенсійного органу щодо зменшення встановленого проценту грошового забезпечення з 89% до 70% є протиправними, а розмір пенсії мав обчислюватися із суми грошового забезпечення станом на момент проведення перерахунку, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на який особа набула на момент виходу на пенсію і який не може бути зменшений у зв'язку з наступними змінами в законодавстві.
Висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо заниження розміру пенсії у розмірі з 89% до 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 при здійснені з 01.12.2019 року перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2021 року за №22/6- 1995 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії з 01.12.2019 року за вислугу років на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2021 року за №22/6-1995 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, у розмірі 89% грошового забезпечення з усіх видів, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 12 лютого 2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна