10 лютого 2025 рокуСправа №160/4120/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів в адміністративній справі №160/4120/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просить забезпечити наступні докази:
- постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
- довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що підстави для забезпечення доказів відсутні з огляду на таке.
Порядок забезпечення доказів в адміністративному процесі регулюється приписами статей 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Статтею 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно з частиною 1 статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Отже, інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
У контексті вищевикладеного заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
Аналізуючи наведені положення КАС України суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Процесуальний механізм забезпечення доказів це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втрати у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має гуртуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходи для забезпечення доказів.
У заяві ОСОБА_1 просить витребувати у Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 докази медичного огляду військово-лікарською комісією заявника. При цьому, в обґрунтування необхідності забезпечення доказів посилається на те, що на момент звернення до суду відповідь на адвокатський запит, поданий 09.01.2025 надана не була.
Неможливість на дату звернення до суду отримати і долучити до позову копії доказів, які є предметом оскарження є підставою заявити одночасно з цим позовом клопотання про витребування доказів, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірне рішення самостійно (відповідно до статті 114 КАС України)
Суд наголошує, що вказані заявником обставини не є підставами, визначеними частиною 1 статті 114 КАС України, за наявності яких вживаються заходи із забезпечення доказів.
Так, заявником не надано доказів неможливості або ж ускладнення витребування таких доказів, а також не навів обставин, що свідчать про небезпеку втрати таких доказів або про неможливість чи ускладнення подання доказів відповідачем у майбутньому.
У свою чергу, суд не встановив такої умови для забезпечення доказів, як ризик втрати доказів, які просить витребувати заявник, а відтак суд вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 114, 115, 243, 248, 256 КАС України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі №160/4120/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя А. Ю. Рищенко