27 січня 2025 рокуСправа №160/29695/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/29695/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658), третя особа: Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49128, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюк, буд. 108, код ЄДРПОУ: 44896456) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
07 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа: Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:
- скасувати, винесену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2024р. №Ф-6456-0436/67У про сплату боргу (недоїмки) щодо нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 9267,06 грн.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки), сформованої відповідачем щодо позивача. Стверджує, що в зв'язку з перебуванням позивача на пенсії відповідач в силу спеціального припису законодавства не мав правових підстав для формування спірної вимоги.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/29695/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу надати до суду засвідчені належним чином засвідчені додатки до позовної заяви для відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29695/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
29 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що За даними інформаційної системи податкового органу ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Правобережній ДПІ (Новокодацький район) як фізична особа - підприємець з 23.12.2010 та обліковується на загальній системі оподаткування. З 01.01.2018 в реєстрі страхувальників встановлена ознака «пенсіонер, який досяг пенсійного віку».
Так, з 2017 року фізичні особи - підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов'язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).
В ІКП по КБК 7104 ФОП ОСОБА_1 згідно алгоритму відображення сум квартальних нарахувань з єдиного внеску на центральному рівні в автоматичному режимі нараховано зобов'язань у сумі 9 267,06 грн, а саме: - за 2017 рік - 8 448,00 грн, термін сплати до 09.02.2018; - за І квартал 2018 року - 918,06 грн, термін сплати до 19.04.2018.
Станом на 31.01.2024 по ФОП ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ) обліковувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 9 267,06 грн, у зв'язку з чим ГУ ДПС сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2024 № Ф-6456-0436/67 та надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) довідку форми ОК-5 щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.
05 грудня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли пояснення третьої особи, в яких вона зазначає, що здійснює примусове виконавче спірної вимоги, просить розглядати справу без її участі.
27 грудня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли два листи Головного управління Пенсійного фонду України ідентичного змісту, якими надано витребувані судом документи - форму ОК-5 позивача.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно пенсійного посвідчення від 14.06.2016 року позивач отримує пенсію у разі втрати годувальника.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит від 16.01.2012 року №12742409 позивач з 22.12.2010 року зареєстрована як фізична особа підприємець. Ця ж обставина підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, що надане позивачем.
Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 23.12.2010 року №5133 позивач взята на облік у податковому органі як фізична особа-підприємець з 23.12.2010 року за №19556.
14 лютого 2024 року відповідачем сформовано вимогу, яка є предметом оскарження. Згідно її змісту вона сформована станом на 25.09.2024 року на підставі даних інформаційної системи податкових органів.
Вважаючи таку вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що законодавство наводиться в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2464-VI дія цього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За ч. 1 ст. 3 Закону №2464-VI до принципів здійснення збору та ведення обліку єдиного внеску належать принципи законодавчого визначення умов і порядку його сплати та обов'язковості сплати.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є в т.ч. фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску
Частиною 4 ст. 6 Закону №2464-VI встановлено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
За п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній в період нарахвання позивачу ЄСВ) єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до ч. 3, 4, 8 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Пунктами 6, 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464-VI встановлено, що податкові органи мають право: застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом, стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
За ч. 3, 4, 6, 10 ст. 25 Закону №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція), яка містить аналогічні положення законодавства.
Також згідно п. 3, 4 розділу VI Інструкції Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Визначальним для вирішення даного спору є застосування законодавства згідно принципу прямої дії, тобто - до правовідносин застосовується та редакція законодавства, що була чинна у відповідний період існування таких правовідносин. Виключення з цього правила (зворотня дія законодавства) в спірних правовідносинах відсутні.
Передусім йдеться про ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI. Зміни в цю норму права внесені Законом №2148-VIII - пунктом 22 (а саме - абзаци 10-11 підпункту 2). В силу прямої вказівки у абз. 3 п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» №2148-VIII саме ці зміни набрали чинності 01.01.2018 року.
Відповідач нарахував позивачу ЄСВ за 2017 рік та І квартал 2018 року. В період з 01.01.2017 року по 31.03.2018 року вказана норма права зазнавала змін згідно Закону №2148-VIII:
1) в період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року мала наступний вигляд:
Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2) в період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року мала наступний вигляд:
Особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу".
Суд зауважує, що згідно викладу підстав позову позивач не врахувала першу з вищевказаних редакцій спірної норми права.
Тлумачення вказаних редакцій ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI свідчить, що пільга для фізичних осіб-підприємців, в т.ч. на спрощеній системі оподаткування, надавалася за різними правилами:
1) для пенсіонерів за віком/інвалідам, які при цьому отримують пенсію/соціальну допомогу;
2) для осіб, які отримують пенсію за віком/є особами з інвалідністю/досягли пенсійного віку, при цьому такі категорії осіб отримують пенсію/соціальну допомогу.
Фактично, зміст змін зводиться до розширення кола пенсіонерів: з пенсіонерів лише за віком на пенсіонерів усіх видів (за віком, за вислугу років, в разі втрати годувальника і тд).
Як зазначила сама позивач, вона з 2016 року отримує пенсію в разі втрати годувальника, що підтверджується її пенсійним посвідченням.
Отже, позивач не відповідала умовам для звільнення від сплати ЄСВ згідно первісної редакції ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI, оскільки вона поширювалася лише пенсіонерів за віком, в той час як позивач отримувала та отримує пенсію в разі втрати годувальника.
Як наслідок, нарахування за 2017 рік здійснені згідно прямого припису законодавства - п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, який передбачав, що для цієї категорії платників ЄСВ сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. При цьому як вже встановлено судом пільга згідно ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI впродовж 2017 року на позивача не поширювалася в силу її невідповідності умовам її надання (отримання пенсії іншого виду).
Таким чином, нарахування за 2017 рік є обґрунтованими.
Водночас, з цих же підстав слід констатувати, що позивач з 01.01.2018 року відповідала умовам для звільнення від сплати ЄСВ згідно спеціального правила - ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI, оскільки була особою, яка досягла пенсійного віку та при цьому отримувала пенсію.
Відповідач у відзиві також вказав, що з 01.01.2018 року в реєстрі страхувальників позивачу встановлено ознаку «пенсіонер, який досяг пенсійного віку». Також відповідач у відзиві процитував ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI, не навівши жодного обґрунтування проведенню позивачу нарахування за І квартал 2018 року прямо всупереч цій нормі права.
Жодних підстав для нарахування позивачу ЄСВ після 01.01.2018 року відповідачем не наведено, хоча це був єдиний аргумент позивача. Судом таких підстав не встановлено.
Оскільки позивач відповідала умовам для звільнення від сплати ЄСВ за себе, нарахування за відповідний період є протиправними та підлягають скасуванню, а саме - у розмірі 918,06 грн.
Зміна Законом №2148-VIII податкового періоду з місяця на квартал не змінює обставини звільнення позивача від сплати ЄСВ, яке має загальний характер.
Доводи позивача також вищевикладеного не спростовують. Приклади судової практики за 2014-2015 рік не охоплюють змін законодавства, що мали місце в 2017 році. Підстави для зворотної дії Закону №2148-VIII (наприклад, для поширення відповідної пільги в розширеному вигляді на 2017 рік) відсутні, такий підхід суперечив би ст. 58 Конституції України. При цьому слід враховувати, що ця норма права хоча й покращує становище особи, однак йдеться не про відповідальність, адже сплата ЄСВ є обов'язком, а не санкцією.
Отже, суд визнає протиправною та скасовує вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2021 року №Ф-6456-0436/67 на суму 918,06 - в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за І квартал 2018 року.
Суд також вбачає правові підстави для виходу за межі позовних вимог.
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5 (далі - Порядок №5).
Згідно п. 2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку №5 встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 19.11.2018 у справі №810/5997/15, від 26.11.2019 у справі №810/5194/14.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2020 року у справі №826/9288/18, який хоча і сформовано щодо положень іншого нормативно-правового акту, однак зміст таких положень є суттєво подібним та не змінює суть системного тлумачення відповідних положень законодавства.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача внести зміни в інтегровану картку позивача.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжним документом від 05.11.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Вимога, яка є предметом оскарження, сформована на суму 9267,06 грн. Позовні вимоги задоволені на суму 918,06 грн, що складає 9,91% від ціни позову. Як наслідок, позивачу належить повернути судовий збір у розмірі 1211,20*9,91% = 120,03 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658), третя особа: Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49128, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюк, буд. 108, код ЄДРПОУ: 44896456) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2021 року №Ф-6456-0436/67 на суму 918,06 - в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за І квартал 2018 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши суму 918,06 гривень недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в частині нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за І квартал 2018 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49038, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 120,03 гривень (сто двадцять гривень 03 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко