12 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/11898/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 протягом 2022-2023 рр. проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.06.2023 № 187 позивача виключено із списків особового складу військової частини.
Позивач, вважаючи, що має право на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.06.2023, оскільки відповідач не повинен був застосовувати Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ (далі - Закон № 2710-ІХ), яким зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ), звернувся до суду з цим позовом.
Позивач просить:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.06.2023 з урахуванням компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44);
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.06.2023 включно з урахуванням компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до Порядку № 44;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки по день фактичної виплати на відповідний рахунок.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 19).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 11.11.2024 № 11201 (а. с. 22-24) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних дій, оскільки абзацом 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 2710-ІХ зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282-ХІІ, а відтак, починаючи з 01.01.2023 до кінця 2023 року у роботодавця немає обов'язку нараховувати індексацію заробітної плати працівникам, незалежно від того, коли у працівника виникло право на індексацію.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом у воєнний час у ВЧ НОМЕР_1 , де перебував на грошовому забезпеченні у період з 14.09.2022 по 27.06.2023, що підтверджується витягами з наказів командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.09.2022 № 234 (а. с. 14 зворот) та від 27.06.2023 № 187 (а. с. 15).
У період з жовтня по грудень 2022 року позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення в загальному розмірі 276 059,54 грн, в т. ч. індексація 3 432,95 грн, а у період з січня по липень 2023 року нараховано та виплачено грошового забезпечення у загальному розмірі 723 753, 87 грн, при цьому, індексація грошового забезпечення саме за період з 01.01.2023 по 27.06.2023 нарахована та виплачена не була, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця за 2022-2023 рр. (а. с. 13, 13 зворот).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом № 1282-ХІІ.
У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами першою - другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).
Водночас, суд враховує, що пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282-XII.
Вказана норма Закону № 2710-IX є чинною та неконституційною не визнавалася.
Таким чином, з 01.01.2023 по 31.12.2023 в умовах дії воєнного стану на законодавчому рівні тимчасово було зупинено нарахування та виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення), а тому правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.06.2023 відсутні.
Суд відхиляє покликання позивача на висновки Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України та Комітету з питань правової політики Верховної Ради України до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», оскільки такі носять рекомендаційний характер та були враховані при ухваленні Закону № 2710-IX. Крім того, наведені у тексті позовної заяви рішення Конституційного Суду України та постанови Верховного Суду не стосуються спірних правовідносин, що виникли у 2023 році в умовах воєнного стану, у зв'язку із зупиненням на 2023 рік дії Закону № 1282-XII, тому не підлягають врахуванню при вирішенні цієї справи.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки у 2023 році в умовах дії воєнного стану на законодавчому рівні було тимчасово зупинено нарахування та виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення), правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.06.2023 відсутні, оскаржувані у цій справі дії ВЧ НОМЕР_1 є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період та похідних позовних вимог щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх