11 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13332/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (відповідач) про визнання протиправною відмови щодо відшкодуванння витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та зобов'язання відшкодувати кошти за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами за квітень-вересень 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильскій АЕС 1 категорії, особою з інвалідністю 2 групи, що дає право на пільги та компенсації, встановлені статтею 20 Закону України №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
В лютому 2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування коштів за придбані лікарські засоби зо квітня по вересень 2023 року включно.
Листом від 21.02.2024 №11.2-9/1819/2024 відповідач повідомив, що відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
17.10.2024 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами у 2023 році, однак листом №11.2-9/12113/2024 від 23.10.2024 Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повідомив ОСОБА_1 про те, що його звернення розгляду не підлягає, так як перше було вирішене по суті і відповідь отримана заявником (а.с.26).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у компенсації витрачених коштів на ліки протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.28).
Ухвалою суду від 06.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою від 18.12.2024 продовжено розгляд справи.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильскій АЕС 1 категорії, особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 виданим Волинською ОДА 23.04.2019 (а.с.6).
У лютому ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради із заявою, в якій просив відшкодувати кошти за придбані у 2023 році лікарські засоби.
Листом від 21.02.2024 №11.2-9/1819/2024 відповідач відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Повідомив, що відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на календарний рік. Відповідно до Порядку використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 16.05.2019 №250, фінансування витрат, пов'язаних з відшкодуванням коштів на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передаються у вигляді субвенцій місцевим бюджетам, проводиться у межах асигнувань обласного бюджету, затверджених рішенням обласної ради на відповідний бюджетний період. Тому відсутні правові підстави для відшкодування витрат за придбані у 2023 році лікарські засоби за пільговими рецептами (а.с.21).
17.10.2024 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами у 2023 році, однак листом №11.2-9/12113/2024 від 23.10.2024 Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повідомив ОСОБА_1 про те, що його звернення розгляду не підлягає, так як перше було вирішене по суті і відповідь отримана заявником (а.с.26).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту “в» частини першої статті 7, частини четвертої статті 8 Закону України від 19.11.1992 №2801-XII “Основи законодавства України про охорону здоров'я» держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом. Держава гарантує громадянам України та іншим визначеним законом особам надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах та в порядку, встановлених законодавством.
Частиною першою статті 1 Закону №796-ХІІ установлено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Розділом IV Закону №796-ХІІ передбачено компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 21 Закону №796-ХІІ встановлені гарантовані державою компенсації та пільги особам віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14) в тому числі на безплатне придбання ліків за рецептами лікарів.
Згідно із статтею 63 Закону № 796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Як уже зазначено судом, ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) та має право на пільги та компенсації встановлені Законом №796-ХІІ. Зокрема, відповідно до пункту 1 статті 20 Закону №796-ХІІ він має безумовне право на безплатне придбання ліків за рецептами лікарів.
Спір у цій справі стосується наявності підстав для відшкодування позивачу коштів за придбані ним лікарські засоби за рецептами лікарів.
Порядок використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 16.05.2019 №250 (далі - Порядок №250, джерело - https://npa.voladm.gov.ua/) та відповідно до пункту 4 розділу І цього Порядку він застосовується щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і мають право на забезпечення пільговим медичним обслуговуванням та зареєстровані на території області.
Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Порядку № 250 Порядок визначає механізм надання та використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - субвенція). Порядок застосовується щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і мають право на забезпечення пільговим медичним обслуговуванням та зареєстровані на території області.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 250 визначено, що субвенція використовується на: відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За приписами пунктів 1- 3 розділу ІІІ Порядку № 250 рецепти на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах, виписуються лікарями суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, згідно із лікарськими спеціальностями, за якими провадиться медична практика відповідно до отриманої ліцензії, та відповідно до лікарських посад, за узгодженням з управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації.
Перелік таких суб'єктів господарювання затверджується наказом управління охорони здоров'я облдержадміністрації та доводиться до департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації.
Аптечні установи проводять відпуск лікарських засобів за пільговими рецептами громадян з граничною торгівельною надбавкою (націнкою) не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни. Після відпуску лікарських засобів громадянину повертається оригінал рецепта зі штампом “ВІДПУЩЕНО» та касовий чек про сплату коштів.
Для відшкодування витрат за придбані в аптечних закладах лікарські засоби громадяни звертаються до відповідних головних розпорядників коштів місцевих бюджетів.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 250 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів:
1) ведуть облік первинних документів та реєстр заяв на відшкодування громадянам витрат за придбані лікарські засоби, по факту їх надходження, відповідно до Положення про ведення обліку первинних документів з питань пільгового медичного обслуговування, затвердженого наказом директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації від 16 лютого 2015 року № 14;
2) проводять звірку з Єдиним державним автоматизованим реєстром пільговиків про належність до пільгової категорії громадян, перевіряють відповідність сум, зазначених у заяві та касовому чеку;
3) у межах плану асигнувань загального фонду бюджету здійснюють нарахування витрат громадянам у порядку черговості реєстрації заяв;
4) відшкодовують громадянам кошти, сплачені за придбані лікарські засоби, шляхом виплати за разовими дорученнями або відомостями через установи банків та поштові відділення в межах плану асигнувань загального фонду бюджету на відповідний бюджетний період.
Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку № 250 фінансування витрат, пов'язаних з відшкодуванням коштів на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передаються у вигляді субвенції місцевим бюджетам, проводиться у межах асигнувань обласного бюджету, затверджених рішенням обласної ради на відповідний бюджетний період.
За приписами пункту 2 розділу V Порядку №250 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця, до 20 числа поточного місяця, здійснюють: нарахування витрат у межах помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету; реєстрацію зобов'язань у порядку, визначеному відповідним наказом Міністерства фінансів України подання інформації щодо обсягів зобов'язань фінансовим органам райдержадміністрацій, міськвиконкомів, ОТГ; виконання бюджетних фінансових зобов'язань за видатками на надання пільг на медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виключно у межах помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету.
Пунктами 3-6 розділу V Порядку №250 встановлено, що фінансові органи райдержадміністрацій, міськвиконкомів, ОТГ формують та перевіряють інформацію щодо обсягів фактичних нарахувань та зареєстрованих фінансових зобов'язань і подають департаменту фінансів облдержадміністрації до 21 числа поточного місяця за формою, установленою департаментом фінансів облдержадміністрації. Департамент фінансів облдержадміністрації до 26 числа поточного місяця здійснює перерахування сум субвенції на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, відповідно до помісячного розпису асигнувань субвенції з обласного бюджету у межах фінансових зобов'язань відповідних місцевих бюджетів. Отримані місцевими бюджетами суми субвенції протягом одного операційного дня перераховуються на рахунки головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів до кінця поточного місяця здійснюють розрахунки з одержувачами соціальних виплат.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку №250 за пропозиціями департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації щодо коригування показників субвенції, виходячи з фактичного використання коштів, департаментом фінансів облдержадміністрації забезпечується перерозподіл обсягу субвенції між місцевими бюджетами в установленому порядку.
Поряд з тим рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.12.2023 №750-1 затверджений Порядок відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та надання послуг з безкоштовного зубопротезування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №750-1), який визначає механізм здійснення видатків з бюджету Луцької територіальної громади для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та надання послуг з безкоштовного зубопротезування.
Цей Порядок застосовується до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і мають право на забезпечення пільговим медичним обслуговуванням відповідно до статей 20-22, 30 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зареєстровані на території Луцької міської територіальної громади (пункт 2 Порядку №750-1).
Відповідно до пункту 3 Порядку №750-1 відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснює департамент соціальної політики Луцької міської ради в межах кошторисних призначень на відповідний рік.
Відповідно до пункту 4 Порядку №750-1 підставою для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами є оригінал рецепта зі штампом “ВІДПУЩЕНО» та касовий чек про сплату коштів з граничною торгівельною надбавкою (націнкою) не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни.
Згідно з пунктом 6 Порядку №750-1 для відшкодування витрат за придбані в аптечних закладах лікарські засоби заявник подає до департаменту соціальної політики міської ради щомісячно до 15 числа: заяву за формою, згідно з додатком 1 до цього Порядку; оригінал касового чека; оригінал рецепта; пред'являє посвідчення, що підтверджує статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та документ, що посвідчує особу і підтверджує реєстрацію місця проживання.
Пунктом 12 Порядку №750-1 установлено що Департамент соціальної політики міської ради: у межах плану асигнувань загального фонду бюджету здійснює нарахування витрат громадянам у порядку черговості реєстрації заяв; відшкодовує громадянам кошти, сплачені за придбані лікарські засоби, шляхом виплати за разовими дорученнями або відомостями через установи банків та поштові відділення в межах плану асигнувань загального фонду бюджету на відповідний бюджетний період в міру надходження коштів.
З наведеного слідує, що на місцевому рівні установлено порядок використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам, а також здійснення видатків з бюджету Луцької міської територіальної громади для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Департамент соціальної політики міської ради відповідно до пункту 12 Порядку №750-1 здійснює нарахування витрат громадянам в цілях відшкодування коштів за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами. Таке відшкодування здійснюється в межах плану асигнувань на бюджетний період, в міру надходження коштів та у порядку черговості реєстрації заяв громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради із заявою про відшкодування коштів за придбані у 2023 році лікарські засоби. Відповідач відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи закінченням бюджетного 2023 року.
Суд зазначає, що Порядком №250 та Порядком №750-1 визначені джерела фінансування витрат, порядок взаємодії учасників бюджетних взаємовідносин. Однак зазначені локальні акти не можуть обмежувати право громадян, яким встановлені компенсації та пільги Законом №796-ХІІ. Від громадян, які мають відповідну пільгу, вимагається звернутися до розпорядника коштів із заявою та підтверджуючими документами для проведення відшкодування. Розгляд заяви не може бути формальним та у разі, якщо документів недостатньо, відповідач має запропонувати особі надати ті документи, які підтверджують право на отримання відповідної компенсації, сприяючи у реалізації ними соціальних прав.
Метою діяльності Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради є забезпечення в межах визначених законодавством виконання державних гарантій щодо соціального захисту мешканців Луцької міської територіальної громади, дотримання вимог чинного законодавства про соціальний захист, виконання відповідних державних цільових, галузевих, регіональних та місцевих програм соціального характеру (пункт 3.1 розділу ІІІ Положення про департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 31.01.2024 №55/122).
Отже, своєю діяльністю Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повинен сприяти громадянам, які згідно із законодавством мають право на пільги, компенсації, допомоги та інші заходи соціальної підтримки.
Суд зауважує, що за встановленою Порядком №750-1 процедурою відшкодування коштів здійснюється у порядку черговості, в міру надходження коштів, проте недостатність асигнувань не може звільняти від позитивних зобов'язань держави у сфері соціального захисту.
На думку суду, відмова відповідача у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році за рецептами лікарів лікарські засоби з підстав закінчення бюджетного періоду, у якому були придбанні ці ліки, порушує соціальні права позивача.
Варто зазначити, що в матеріалах справи наявні копії чеків про придбані позивачем за рецептами ліки у 2023 році (а.с. 8-19).
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним статтею 2 КАС України, які зобов'язують суб'єкт владних повноважень діяти, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (справа “Сук проти України», заява №10972/05; справа “Шебалдіна проти України», заява №75792/11 та ін.).
Суд зазначає, що жодне положення законодавства не передбачає право органів державної влади чи місцевого самоврядування на власний розсуд відмовляти у виплаті пільг та компенсацій особам з інвалідністю, громадянам, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, мотивуючи відсутністю бюджетних асигнувань.
Отже, відмова відповідача у виплаті позивачу коштів за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами за 2023 рік з підстав, наведених ним у листі від 21.02.2024 №11.2-9/1819/2024, є протиправною.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (частина друга статті 245 КАС України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
Відповідач, відмовивши у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році ліки за рецептами лікарів за заявою позивача з підстав закінчення бюджетного періоду, у якому були придбані ці ліки, її по суті не розглянув та не вчинив дії, які від нього вимагаються (перевірку первинних документів, відповідність сум, зазначених у заяві та касовим чекам).
На думку суду, відмова відповідача у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році за пільговими рецептами лікарські засоби з підстави закінчення бюджетного періоду, у якому були придбані ці ліки, не відповідає приписам зазначених вище нормативно-правових актів (якими не передбачена така підстава для відшкодування зазначених витрат) та порушує соціальні права позивача.
Суд, розглядаючи спір, здійснює функцію контролю за виконанням повноважень суб'єкта владних повноважень у публічно-правовому спорі та не може перебирати на себе дискреційні повноваження відповідача.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у відшкодуванні ОСОБА_1 витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами з підстав викладених у листі від 21.02.2024 №11.2-9/1819/2024, та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про відшкодування витрат за придбані лікарські засоби у 2023 році за пільговими рецептами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог (а саме щодо зобов'язання відповідача відшкодувати кошти за придбані ліки).
Суд не бере до уваги твердження відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду та необхідність залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Отже, право звернення до суду є невід'ємним особистим правом особи, чи правом суб'єкта владних повноважень, яке реалізовується в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду з позовом.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду, процесуальної форми та порядку звернення.
Так, відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).
Частиною 4 ст. 122 КАС України також передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що процесуальний закон пов'язує строк звернення до суду із тим, коли саме особі стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таким чином право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З матеріалів даної справи вбачається, що відповідач відмовив у задоволенні заяви позивачу про відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами листом від 21.02.2024 №11.2-9/1819/2024.
У справі відсутні докази, які підтверджують дату отримання ОСОБА_1 листа відповідача від 21.02.2024 №11.2-9/1819/2024, а тому з великою ймовірністю можна припустити, що про порушення своїх прав позивач дізнався у кінці лютого на початку березня 2024 року. З позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернувся 15.11.2024, а тому пропуск строку звернення до суду є незначним (менше трьох місяців).
При цьому з матеріалів справи слідує, що позивач двічі звертався до відповідача з проханням відшкодувати витрати за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами. Зокрема друге звернення позивача до відповідача відбулося 17.10.2024, а відповідь на нього (про те, що повторні звернення розгляду по суті не підлягають) датована 23.10.2024 (лист №11.2-9/12113/2024) (а.с.26).
Після отримання другої відповіді позивач відразу, без будь-яких зволікань, звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги для надання правничої допомоги для звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради.
Згідно з ч. 4 ст. 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У справі “Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні по справі “Іліан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що пропущений позивачем строк звернення до суду є незначним, позивач двічі звертався до відповідача з надією вирішити публічно-правовий спір у досудовому порядку та після отримання другого листа (датованого 23.10.2024) відразу без будь-яких зволікань звернувся з позовом до адміністративного суду, а тому вказані позивачем підстави пропуску звернення до суду є поважними. Окрім того, обмеження (щодо строків звернення до суду за даних обставин) не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо відмови у відшкодуванні ОСОБА_1 витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами з підстав, викладених у листі від 21.02.2024 №11.2-9/1819/2024.
Зобов'язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат за придбані лікарські засоби у 2023 році за пільговими рецептами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 4а, код ЄДРПОУ 03191963).
Суддя Т.М. Димарчук