Справа №766/5556/23
Пров. №2/766/5064/25
10.01.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонській області в складі:
головуючого судді: Гонтаря Д.О.,
за участю секретаря судового засідання: Кириленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Херсонського міського суду Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області, третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше п'яти років до часу відкриття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що з 1985 року почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_3 , з яким одружилася 26.10.1990 року. Однією сім'єю вони проживали у будинку свекра - ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де також проживала сестра чоловіка - ОСОБА_2 . Оскільки остання хворіла на психічні розлади, а мати чоловіка померла, позивач займалася веденням домашнього господарства, проживаючи всі однією родиною, вони мали спільний бюджет. Після смерті у 1996 року свекра позивача, чоловік та його сестра успадкували будинок у співвідношенні 2/3 та 1/3, їх родина і надалі продовжувала проживати у вказаному будинку, піклуючись про сестру чоловіка. У зв'язку з погіршенням психічного стану, ОСОБА_2 рішенням суду було визнано недієздатною та направлено на постійне перебування до спеціалізованого психіатричного закладу, однак після цього позивач та її родина продовжувала турбуватися про останню, відвідувати її у закладі, купувати необхідні ліки, речі та продукти. У 2018 році помер чоловік позивача, однак вона продовжували відвідувати та допомагати сестрі чоловіка. У 2022 році з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та окупації міста Херсона, позивач востаннє відвідала ОСОБА_2 у грудні 2022 року, після чого їй зателефонували з закладу та повідомили, що через постійні обстріли пацієнти будуть розподілені у інші заклади на території України. Наступним телефонним дзвінком позивача було повідомлено про смерть ОСОБА_2 , яку було поховано у Черкаській області. Після смерті останньої залишилася спадщина, що складалася з 1/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , решта 2/3 частки вказаного житлового будинку є власністю позивача. Позивач зазначає, що оскільки вона належить до четвертої черги спадкоємців за законом, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш ніж 5 років до часу відкриття спадщини, 16.06.2022 вона звернулася до Першої Херсонської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, нотаріусом їй було роз'яснено, що для подальшого оформлення спадкових прав на спадщину їй необхідно встановити факт проживання з померлою однією сім'єю в судовому порядку.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні справи покладався на розсуд суду, відзив на позов не подавав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 26.10.1990 року уклав шлюб з ОСОБА_6 , внаслідок чого останній присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .
23.09.2012 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку майна, а ОСОБА_3 10.10.2011 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 частки житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд під номером АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом
28.08.2013 року ОСОБА_2 було визнано недієздатною та встановлено над нею опіку, призначивши опікуном ОСОБА_3 , відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Херсона №666/2466/13
13.09.2013 року ОСОБА_3 видано посвідчення № 5 опікуна над його недієздатною сестрою ОСОБА_2 , відповідно до рішення №285 Виконавчого комітету Дніпровської районної у місті Херсоні ради.
15.05.2014 року ОСОБА_2 направлено на державне забезпечення до комунального закладу Херсонської обласної ради «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат», згідно путівки № 58 Департаменту соціального захисту населення Херсонської облдержадміністрації.
Згідно довідки №106 виданої 17.05.2021 КЗ ХОР «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат» вбачається, що ОСОБА_2 з 15.05.2014 перебуває на повному державному забезпеченні та зареєстрована за постійним місцем проживання в комунальному закладі ХОР «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат» за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
06.09.2019 року державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудимою О.Б. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_1 є спадкоємцем майна, а саме: 2/3 часток у праві власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд під номером АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки №4 від 03.04.2013 року склад сім'ї за адресою АДРЕСА_1 , виданої ОСОБА_3 : жінка - ОСОБА_1 , сестра - ОСОБА_2 .
З заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.01.2022, ОСОБА_1 приєдналася до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії АТ «Херсонобленерго» за адресою об'єкту: АДРЕСА_1 , на підставі зміни власника.
Виписками з розрахункових книжок за надання послуг з вивезення побутових відходів за особовим рахунком № НОМЕР_6 , за послуги з постачання природного газу за особовим рахунком НОМЕР_7 , за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що платником є ОСОБА_1 .
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72851602 від 16.06.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зі спадкової справи №409/2023, заведеної державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) МЮУ Гудимою О. вбачається, що позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 з якою вони жили разом та вели спільне господарство більше п'яти років до дня смерті останньої.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що є дочкою позивача, яка разом з матір'ю, її другим чоловіком та його сестрою - ОСОБА_2 разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Усі вони проживали однією родиною, вели спільний побут, у батька вітчима та у його сестри були окремі кімнати, але усіма іншими приміщеннями користувалися спільно. ОСОБА_9 була психічно хвора, але доброзичлива, після того, як її оформили у психіатричний інтернат, вона з матір'ю їздили провідувати ОСОБА_2, навіть під час окупації у 2022 році, при житті вітчим також часто відвідував свою сестру у пансіонаті, вони купували необхідні для неї ліки та продукти. у 2022 році після смерті ОСОБА_10 у психіатричній лікарні в Черкаській області, мати хотіла їхати, однак адміністрація закладу повідомила, що такої потреби немає, оскільки заклад самостійно здійснює поховання.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що є сусідкою позивача та познайомилася з нею, коли остання вийшла заміж за ОСОБА_3 та з донькою переїхала жити до будинку чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 . У будинку вони жили разом - позивач, її донька, чоловік ОСОБА_12 та його батько з рідною сестрою ОСОБА_10 . Зазначила, що хатню роботу по дому робила позивач, оскільки мати чоловіка померла, а сестра змолоду хворіла на психічні розлади. Згодом, ОСОБА_13 було оформлено в психіатричний пансіонат, а позивач з чоловіком часто до неї навідувалися, возили ліки та продукти, після смерті ОСОБА_14 навідувалася вже сама. У 2022 році ОСОБА_2 померла у психіатричній лікарні у іншому місті, де була похована.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно із статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.і.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Тобто, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
По даній справі встановлено, що встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 необхідно позивачу для отримання спадщини, оскільки визнання факту проживання вказаних осіб однією сім'єю не менше п'яти років до дня відкриття спадщини призводить до визнання позивача спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст.1264 ЦК України.
Обов'язком позивача для встановлення відповідного факту є доведення факту спільного проживання та доведення факту проживання як одна сім'я, що передбачає надання доказів щодо спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до встановлених судом обставин, ОСОБА_2 , рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 28.08.2013 визнана недієздатною та встановлено над нею опіку в особі ОСОБА_3 .
З 15.05.2014 ОСОБА_2 почала проживати та перебувати на повному державному забезпеченні в комунальному закладі ХОР «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат» за адресою: м.Херсон, смт.Комишани пров.Робочий, 12.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , відтак, опікуном ОСОБА_2 в силу ст.66 ЦК України став спеціальний заклад, у якому остання перебувала, тобто КЗ ХОР «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат».
Доводи позивача про те, що вона періодично приїжджала до ОСОБА_2 в інтернат та привозила продукти не є такими, що свідчать про їх спільне проживання однією сім'єю, адже з матеріалів справи вбачається, що остання знаходилась на повному державному утриманні більше ніж 8 років.
Не є також належними доводами на підтвердження проживання однією сім'єю, посилання позивача на не здійснення поділу чи порядку користування будинку між власниками, оскільки ОСОБА_2 у цьому будинку, в силу своєї хвороби, не проживала.
З огляду на вказані обставини, а саме те, що ОСОБА_2 з 15.05.2014 по дату своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживала разом з позивачем, а знаходилась на утриманні держави у відповідних спеціальних закладах, опіку після смерті ОСОБА_3 не встановлювала, жодних підстав вважати, що вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки один до одного, що притаманні сімейним, суд не вбачає.
Таким чином, суд вважає, що оскільки позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту її проживання разом з ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме: безпосередньо спільного проживання, спільних витрат, ведення ними спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, позов задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд -,-
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області, третя особа: Перша Херсонська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяД. О. Гонтар