30.01.2025 Справа №607/25225/24 Провадження №3/607/539/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
16.11.2024 близько 16 год. 30 хв. в м. Тернополі на вул. Симоненка, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Sportage», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Alcotest 6810 АRAM-2250 (повірка дійсна до липня 2025 року) та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання 30.01.2025 не з'явився. В судовому засіданні 10.12.2024 заперечував наявність складу інкримінованого йому правопорушення, так як не керував транспортним засобом у зазначений в протоколі час.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Янчишин В.Й. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що у матеріалах справи відсутні відео докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. У працівників поліції не було правових підстав для зупинки транспортного засобу його підзахисного. Постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №736080 від 16.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, якою було встановлення факт керування транспортним засобом, скасована в судовому порядку. Зазначене підтверджується рішенням суду від 22.01.2025 у справі №607/25159/24. Крім того, працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його право на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Письмове направлення, яке є в матеріалах справи не було вручено особі на місці зупинки.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає, зокрема, за керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу поліцейського пройти огляд в установленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в постанові № 404/4467/16а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Під час огляду в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що транспортний засіб від початку зйомки стоїть запаркований з увімкненням двигуном. За його кермом перебував ОСОБА_1 . Протягом всього часу відеозйомки ОСОБА_1 неодноразово заперечував факт керування. У зв'язку із цим він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Однак висловив бажання пройти огляд в медичному закладі.
До матеріалів справи захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності надано копію рішення суду від 22.01.2025 у справі №607/25159/24, яким постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №736080 від 16 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень скасовано.
В ході судового розгляду вищевказаної справи судом відповідач УПП в Тернопільській області не довело, що позивач 16.11.2024 керував транспортним засобом «Kia Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Долучені до матеріалів справи пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 16.11.2024 стосовно керування транспортним засобом «Kia Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм, який імовірно перебував у стані алкогольного сп'яніння, суд оцінює критично, оскільки вони не вказують на те, що транспортним засобом керував саме позивач.
Судом вживалися заходи для забезпечення явки свідків в судове засідання, однак останні на виклик суду не з'явились.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому, всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому, не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши всі зібрані у справі докази у їх сукупності, зокрема надавши оцінку відеозапису, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які встановлюють наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з наведеним, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 33, 130, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяП. Я. Стельмащук