Справа№ 583/6146/24
2-а/583/5/25
11 лютого 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №4 ( м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Зварича Романа Миколайовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справ,
10.12.2024 представник позивача звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського відділення поліції №4 ( м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Зварича Романа Миколайовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3503553 від 18.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст.36 КУпАП України, закрити провадження у вказаній адміністративній справі.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем безпідставно було пред'явлено вимогу про надання документів на право керування транспортним засобом, оскільки не повідомлено про причину зупинки. Порушено процедуру розгляду справи, оскільки не оголошено дані особи, якою проводився розгляд справи та не вирішено клопотання щодо повідомлення про причину зупинки. Зазначив, що позивач пред'явив на блокпосту свій паспорт. У відповідача були відсутні підстави вимагати документи, що підтверджують спеціальний статус водія.
11.12.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовна заява була залишена без руху через не сплату судового збору та надано строк на усунення недоліків.
08.01.2025 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області провадження у справі відкрито.
Ухвалою суду від 29.01.2025 залучено належного відповідача у справі - Головне управління Національної поліції в Полтавській області.
06.02.2025 від ГУНП в Полтавській області надійшов відзив, в якому зазначено, що 18.11.2024 приблизно о 16:05 год. поліцейським ВП №4 Полтавського РУП ГУНП Зваричом Р.М. на 10 км автодороги Т1728 було зупинено транспортний засіб EUROCARGO 75Е15, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» (далі - Закон). В подальшому під час з'ясування обставин справи було встановлено, що за кермом вищевказаного автомобіля перебував громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та без полісу обов'язкового страхування, чим порушив п.2.4.а, 2.16, 2.1.г, 31.36 ПДР України. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП вищезазначені правопорушення було об'єднано. В подальшому поліцейським Зваричем Р.М. було роз'яснено позивачу права відповідно до ст. 268 КУпАП та роз'яснено строк на оскарження за ст. 289 КУпАП і складено постанову серії ЕНА № 3503553 за ч. 1 ст.126, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи, згідно зі ст. 32 Закону «Про Національну поліцію», уповноважені зупиняти транспортні засоби при порушенні ними правил дорожнього руху, в разі очевидних технічних несправностей, наявності інформації про причетність водія до правопорушень та на інших підставах, встановлених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а також уповноважені притягати правопорушників до адміністративної відповідальності.
Згідно Закону України «Про Національну поліцію» до повноважень Національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення, здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події. Постанову серії ЕНА № 3503553 від 18.11.2024 винесено згідно ст. 258, 280 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують. Факт вчинення правопорушення є доведеним поза розумним сумнівом. Беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.
Враховуючи вимоги Інструкції №1026 відсутня можливість надати до суду відеозапис з бодікамери та відеореєстратора так як з моменту складання постанови минуло більше 30 діб.
Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
Приписами ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлено, що 18.11.2024 приблизно о 16:05 год. поліцейським ВП №4 Полтавського РУП ГУНП Зваричом Р.М. було прийнято постанову ЕНА № 35032553 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за за ч. 1 ст.126, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
В постанові зазначено, що 18.11.2024 приблизно о 16:05 год. ОСОБА_1 на 10 км автодороги Т1728 керував транспортний засіб EUROCARGO 75Е15 д.н.з. НОМЕР_1 , який не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також без страхового полісу, чим порушив п.2.4.а, 2.16, 2.1.г, 31.36 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 121 КУпАП. Відповідно до ст. 36 КУпАП справи об'єднані в одне провадження.
Відеозапис не було надано суду відповідно до Інструкції №1026. Однак, позивачем не оспорюється факт його керування транспортним засобом, його зупинку поліцейським на блокпосту та непред'явлення позивачем посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також страхового полісу.
Обставини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України.
Незгода позивача з оскаржуваною постановою зводиться до відсутності у поліцейського права на перевірку посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та страхового полісу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, (із змінами і доповненнями) відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувались вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівником поліції на блокпосту.
З матеріалів справи вбачається, що позивач керував транспортним засобом EUROCARGO 75Е15, д.н.з. НОМЕР_1 , який не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також без страхового полісу, чим порушив п.2.4.а, 2.16, 2.1.г, 31.3 (б) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 121 КУпАП. Відповідно до ст. 36 КУпАП справи об'єднані в одне провадження.
Транспортний засіб EuroCargo відноситься до вантажних автомобілів, що виробляються компанією Iveco.
Відповідно до пункту 31.3. (б) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Статтею 29 Закону № 3353-XII встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до статті 33 Закону № 3353-XII технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів наведено у положеннях частини першої статті 35 Закону №3353-XII, за якими обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
В той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України" (частина друга статті 35 Закону №3353-XII).
За визначенням, наведеним у частині сьомій статті 35 Закону № 3353-XII, періодичність проходження обов'язкового технічного контролю, який для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років, становить кожні два роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 затверджено Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі Порядок № 137), положення якого стосовно періодичності проведення обов'язкового технічного контролю повністю дублюють приписи Закону № 3353-XII.
Пунктом 1 Порядку № 137 також встановлена періодичність проходження обов'язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форм власності вантажопідйомністю до 3.5 тонни із строком експлуатації більше двох років два роки.
За визначенням, наведеним у пункті 16 частини 2 Порядку № 137 вантажність (вантажопідйомність) транспортного засобу різниця між максимальною масою транспортного засобу (повною масою транспортного засобу) та спорядженою масою транспортного засобу, яка дорівнює масі вантажу, який можна завантажити та перевозити на транспортному засобі.
У відповідності до приписів статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III автомобіль вантажний це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
У відповідності до частин 3 та 4 статті 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Приписами частини 3 статті 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на частину 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпунктів 1, 4, 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як перевірка документів особи, зупинення транспортного засобу та застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
На виконання пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено перелік фактичних обставин, за наявності яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1); якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу (п.2), якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення (п.3).
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі, зокрема, проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
За приписами пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно з пп. «а» пункту 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону № 3353-XII.
А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (частина 1 статті 16 Закону №3353-XII).
З аналізу наведених норм слідує, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Позивач також посилається на ту обставину, що під час розгляду справи поліцейський не назвав своє прізвище, ім'я та по-батькові, а також не задовольнив клопотання про ознайомлення його з доказами правопорушення.
З матеріалів, наявних в адміністративній справі, неможливо зробити однозначний висновок, чи називав своє прізвище інспектор, однак зазначене не спростовує вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Вказана обставина не може бути підставою для скасування постанови, що оскаржуються. Також клопотання про ознайомлення з доказами є безпідставним, оскільки непред'явлення зазначених документів та відсутність підтвердження про проходження обов'язкового технічного контролю саме по собі містить склад адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 8 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, у тому числі, у порушенні Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена, зокрема, ч. 3 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зазначені норми права надають уповноваженим працівникам підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання, право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, шляхом винесення постанови, без складання відповідного протоколу.
У відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Заперечення позивача з приводу порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження у суді.
З оскаржуваної постанови судом встановлено, що ОСОБА_1 поліцейським були роз'яснені права передбачені ст. 268 КУпАП та порядок оскарження постанови.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає дії поліцейського щодо вимоги про пред'явлення документів на право керування транспортним засобом, законними і не вбачає в його діях протиправності, а тому не вбачає підстав для скасування постанови.
Керуючись ст.ст. 3, 9, 10, 11, 242, 246 КАС України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції №4 ( м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Зварича Романа Миколайовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справ- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Поліцейський відділення поліції №4 ( м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області Зварич Роман Миколайович, адреса: Україна, Полтавська область, м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 28.
Відповідач: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса: Україна, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, адреса: Україна, м. Полтава, вул.Юліана Матвійчука, 83, ЄДРПОУ 40108630.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА