Рівненський апеляційний суд
12 лютого 2025 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельничука Сергія Володимировича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Мельничук С.В. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Зауважує, що ОСОБА_1 ставиться у провину, зокрема, те, що вона о 20:40 год. керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовилася пройти огляд на визначення стану сп'яніння. При цьому, автомобіль, яким керувала ОСОБА_1 , працівниками поліції не зупинявся, а остання була виявлена за місцем свого проживання близько 22:50 год..
Вважає, що працівниками поліції порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки їй було запропоновано пройти освідування більш як через дві години після обставин, які зазначені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з цим, на місці події, для ОСОБА_1 не надавалася технічна документація до технічного приладу, яким пропонувалося пройти огляд, а наявний у матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського не являється безперервним та не відображає об'єктивно події, які мали місце.
Справа №569/20359/24 Суддя в суді І інстанції - Яковлєв Д.В.
Провадження № 33/4815/147/25 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Також вважає, що ОСОБА_1 було безпідставно притягнуто до відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4, оскільки належний їй автомобіль фактично був запаркований на місці ДТП (м. Рівне, вул. Дворецька, 46), яке виникло з вини ОСОБА_2 , який з метою паркування свого автомобіля підрізав транспортний засіб ОСОБА_1 , чим змусив її змінити швидкість та напрямок руху, у зв'язку з чим відбулося зіткнення.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останньої до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб (Стаття 122-4 КУпАП).
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року (Стаття 124 КУпАП).
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (Стаття 130 КУпАП).
Судом встановлено, що 30 вересня 2024 року о 20 год. 40 хв., в м. Рівне, на вул. Дворецька, 46, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda, р.н. НОМЕР_2 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та під час об'їзду не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустила наїзд на припаркований транспортний засіб BMW, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140308 від 01.10.2024 року вбачається, що 30 вересня 2024 року о 20 год. 40 хв., у м. Рівне, на вул. Дворецька, 46, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda, р.н. НОМЕР_2 , та будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила її місце.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №140292 від 30.09.2024 року вбачається, що 30 вересня 2024 року о 20 год. 40 хв., в м. Рівне, на вул. Дворецька, 46, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mazda, р.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовилася.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п. 2.3б, 13.1, 2.10а, 2.5 ПДР України та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Адміністративні матеріали за вищевказаними правопорушеннями були об'єднані судом першої інстанції в одне провадження, а на ОСОБА_1 , керуючись ч. 2 ст. 36 КУпАП, було накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, як за більш серйозне правопорушення.
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим, адже санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає адміністративний арешт, який є найбільш суворим з усіх видів адміністративних стягнень та застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Виходячи з аналізу та оцінки складеної працівниками патрульної поліції схеми дорожньо-транспортної пригоди, характеру пошкоджень транспортних засобів і механіки їх виникнення, письмових пояснень ОСОБА_2 , наявних у матеріалах справи відеозаписів, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії ОСОБА_1 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із виникненням ДТП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою і не викликаються сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Разом з цим, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Сукупність адміністративних матеріалів, які складені стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4, зокрема: протокол, схема ДТП, вказують, що автомобіль Mazda, р.н. НОМЕР_2 , яким вона керувала і який був причетний до ДТП, місце дорожньо-транспортної пригоди не залишав. Даний автомобіль зображений на схемі ДТП за адресою, яка узгоджується з адресою місця зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 (м. Рівне, вул. Дворецька, 46). Натомість, схематичні матеріали вказують, що саме автомобіль BMW, р.н. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , змінив своє місце розташування.
ОСОБА_1 також знаходилася за адресою м. Рівне, вул. Дворецька, 46.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку, що ОСОБА_1 мала умисел приховати факт вчинення ДТП, місце вчинення якого вона не залишала, а тому в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Також апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Четвертою частиною ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тек8сту - Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 3, 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно п. 9 розділу ІІ Інструкції огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, який з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За змістом ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З наведеного слідує, що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є невід'ємною складовою освідування водія, яке повинне бути забезпечене на протязі двох годин з моменту виникнення підстав для його проведення. Поліцейський зобов'язаний запропонувати водію пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди - зафіксувати відмову.
При цьому, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною і очевидною. Доказами такої відмови можуть бути письмові пояснення двох свідків огляду або її відеофіксація.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.09.2024 року серії ЕПР1 №140292, 30 вересня 2024 року о 20 год. 40 хв., в м. Рівне, на вул. Дворецька, 46, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mazda, р.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовилася.
Із наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 була причетна до ДТП і була виявлена за місцем свого проживанняза вказаною в протоколі адресою про місце вчинення ДТП, через 2 години після обставин, що вказані у фабулі протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дані обставини дають обґрунтовані підстави для висновку, що факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції не фіксувався, транспортний засіб під її керуванням патрульним екіпажем не зупинявся, ознаки алкогольного сп'яніння, що встановлені Інструкцією, під час керування нею автомобілем 30 вересня 2024 року о 20 год. 40 хв., у неї не виявлялися.
Натомість, стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що за обставин даної справи, на переконання апеляційного суду є невірною кваліфікацією її дій, адже матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що 30 вересня 2024 року о 20 год. 40 хв., в м. Рівне, на вул. Дворецька, 46, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Обов'язок визначення правової кваліфікації дій порушника покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У випадку невірної кваліфікації дій порушника уповноваженою особою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, суд не має права самостійно її змінювати, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСзПЛ "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Протоколи про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП не можуть бути визнані належними доказами по даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені у них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова місцевого суду, беручи до уваги положення ст. 36 КУпАП, підлягає скасуванню в цілому із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в цілому.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але враховуючи, що на час розгляду справи апеляційний судом закінчилися строки, які встановлені ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, провадження у справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Виходячи з вище викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельничука Сергія Володимировича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Мельничуку Сергію Володимировичу строк апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельничука Сергія Володимировича задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року скасувати.
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.