Справа № 592/13626/24
Провадження № 2/592/1020/25
12 лютого 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:
головуючого судді - Литовченка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Соляник Є.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача АТ «КБ «Приват банк» - Захарова М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк», треті особи ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Українська залізниця» про стягнення заборгованості,
встановив:
В провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк», треті особи ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Українська залізниця» про стягнення заборгованості.
У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України в частині позовних вимог до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк».
Представник позивача заперечувала проти закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
У судовому засіданні представник відповідача АТ «КБ «Приват банк» вважав за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог до АТ «КБ «Приват банк», оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» (далі - позивач) звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до АТ «КБ «Приват банк» та ОСОБА_2 , в якій просить: стягнути солідарно з АТ «КБ «Приват банк» та ОСОБА_2 заборгованість за використану електричну енергію за період з 01.01.2029 по 12.12.2023 в розмірі 9530,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн., тобто по 1211,20 грн. з кожного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, яка визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі суб'єктного складу сторін.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18, від 14 квітня 2020 року у справі № 295/5047/18.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як випливає зі змісту позовної заяви у даній справі предметом спору є стягнення заборгованості, тобто має місце майновий спір між двома юридичними особами, а саме ТОВ «Енера Суми» та АТ «КБ «Приват банк».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет спору, та те, що позивач та відповідач АТ «КБ «Приват банк», як сторона основного зобов'язання, є юридичними особами, суд приходить до висновку, що правовідносини, за захистом яких звернувся позивач до суду, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому, наявні підстави для закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк», треті особи ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Українська залізниця» про стягнення заборгованост в частині позовних вимог до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк».
Роз'яснити позивачу право звернутися з позовом у порядку господарського судочинства, оскільки розгляд даної справи відноситься до компетенції господарського суду.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 260, 263, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк», треті особи ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Українська залізниця» про стягнення заборгованості - закрити в частині позовних вимог до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк».
Ухвалу суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Литовченко