Справа № 761/5687/25
Провадження № 1-кс/761/4404/2025
11 лютого 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025000000000085 від 27.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачення ч. 1 ст. 111-2 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025000000000085 від 27.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачення ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме: на квартиру загальною площею 46 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , заборонивши розпоряджатися нею у будь-який спосіб.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000085 від 27.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачення ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , причетна до пособництва державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер інформаційної довідки : 410669297, громадянка ОСОБА_4 , що має реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 28.04.2007, є одноосібним власником однокімнатної квартири загальною площею 46 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право: 26644033), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1524949280000.
З метою вивезення активів на територію РФ ОСОБА_4 надала довіреність ОСОБА_5 на розпорядження квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного реєстру довіреностей (реєстраційний № 57595290 від 30.12.2024).
Постановою слідчого від 07.02.2025 квартира загальною площею 46 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , через обґрунтований ризик виведення грошових коштів до РФ на потреби держави-агресора, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.
Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, протиправна діяльність особи та інших невстановлених на даний час осіб продовжується на цей час. Встановлено обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що особа усвідомлює вчинений ними злочин, значну вартість майна, а тому є достатні підстави вважати про наявність ризику його подальшого відчуження, приховання, передачі третім особам з метою перешкоджання установленню істини у провадженні.
Відповідно до відповідей оперативного підрозділу, а саме Головного управління контррозвідувального забезпечення критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму ДЗНД СБ України ОСОБА_4 на даний час перебуває за межами території України.
Незастосування даного виду заходу забезпечення кримінального провадження суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів.
Прокурор підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому, та просив задовольнити клопотання.
Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України необхідно здійснити без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з урахуванням такого.
Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст.171 КПК України.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Як убачається з витягу з кримінального провадження за № 22025000000000085 від 27.01.2025 року, досудове розслідування здійснюється щодо обставин кримінального правопорушення, передбачення ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дані матеріалів клопотання свідчать про те, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що майно, вказане у клопотанні, має доказове значення у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КК України.
При цьому слідчим прийняте рішення про визнання речовими доказами майна і приєднання його до кримінального провадження у кримінальному провадженні № 22025000000000085 від 27.01.2025 року, та в якій зафіксовано про набуття згаданим майном статусу речових доказів і мотиви, з яких слідчий дійшов до таких висновків.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи відомості, які внесені до ЄРДР, а також фактичні обставини встановлені в ході досудового розслідування, уважаю, що вказане нерухоме майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може бути використане для доведення обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, накладення арешту, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, буде розумним та співрозмірним, відповідати завданням кримінального провадження.
З огляду на наведене дане клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру загальною площею 46 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із забороною розпорядження, відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1