Справа № 761/15549/24
Провадження № 2-а/761/237/2025
20 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Інспектора з паркування Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рудика Едуарда Павловича про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Інспектора з паркування Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рудика Едуарда Павловича про скасування постанови, відповідно до якого просить: скасувати постанову серії 2КІ № 0000960184 від 22.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване в режимі фотозйомки; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління (Інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю Київської міської адміністрації на користь Позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.03.2024 року о 14:15 інспектором з паркування Управління (Інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю Київської міської адміністрації Рудиком Едуардом Павловичем було складено постанову 2КІ №0000960184 по відношенню до автомобіля ВМW ХЗ НОМЕР_1 порушення правил дорожнього руху, а саме - порушення правил паркування транспортних засобів в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 126. В наслідок чого ОСОБА_1 , як власника ТЗ, було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Разом з тим, позивач не погоджується з винесеною постановою серії 2КІ № 0000960184 від 22.03.2024 року та вважає її протиправною і незаконною, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
30.04.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.
15.05.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 17.05.2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
16.08.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просить долучити відзив до матеріалів справи та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі №761/15549/24.
Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 22.03.2024 року о 14:15 інспектором з паркування Управління (Інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю Київської міської адміністрації Рудиком Едуардом Павловичем було складено постанову 2КІ №0000960184 від 22.03.2024 року.
Відповідно до даної постанови, транспортний засіб ВМW ХЗ СА 9029 НТ, який належить позивачу, 22 березня 2024 року 14 год. 15 хв. на вул. Велика Васильківська, буд. 126 в м. Києві транспортний засіб зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» чим порушено 3.34 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.20001 №1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до приписів розділу 33 Правил дорожнього руху, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Згідно приписів розділу 33 Правил дорожнього руху, зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19- 3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту.
Зона дії знаків може бути зменшена: для знаків 3.34-3.37 - табличкою 7.2.2 на початку зони дії, а також установленням у кінці їх зони дії дублюючих знаків 3.34-3.37 з табличкою 7.2.3.
Табличка до дорожніх знаків 7.2.3 позначає кінець зони дії знаків 3.34-3.37.
Тобто, позивачем було зупинено автомобіль на ділянці проїжджої частини після закінчення зони дії знаку 3.34 ПДР, оскільки одночасно із знаком 3.34 встановлено наявність дублюючого знаку 7.2.3, отже Правила дорожнього руху позивачем не порушені, так як зупинку здійснено після зони дії знаку 3.34.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, не зважаючи на те, що згідно вищевказаної норми Закону, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові, винесеній інспектором, не надано будь-якої оцінки поясненням позивача, або поясненнями свідків події викладеної в постанові інспектора.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що посадовою особою відповідача в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Однак, відповідач не надав доказів, з яких можливо було встановити наявність в діях позивача порушення ПДР України та відповідно й наявності адміністративного правопорушення.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000060679 від 13.05.2021 на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 340,00 грн. підлягає скасуванню.
Таким чином, відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211, 20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Інспектора з паркування Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рудика Едуарда Павловича про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0000960184 від 22.03.2024 року, винесену інспектором з паркування Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рудик Едуардом Павловичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту територіального контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31корп.2, код ЄДРПОУ 34926987) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: