Справа № 761/36129/24
14 січня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_2
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву адвоката ОСОБА_4 яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду місті Києва від 22.11.2024 у справі № 761/36129/24,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла (вхід. № 119894) заява адвоката ОСОБА_4., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду місті Києва від 22.11.2024 у справі № 761/36129/24 про скасування арешту майна, що належить ОСОБА_1 , в частині дійсності (чинності) заборони будь-яким фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись майном, а також заборони проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій та заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов?язані із проведенням державної реєстрації частки у статутному капіталі (корпоративних прав) юридичної особи ТОВ «МАСОН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «РД ГАЗ», ПСП «ЯНА ПЛЮС», ПП «ЕНЕРГІЯ- СЕРВІС», ТОВ «КІВ РЕДБУД», ФГ «ВВК В», (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності.
Адвокат у заяві зазначила, що під час вчинення дій направлених на внесення інформації до державного реєстру, заявнику повідомлено, що ухвала Шевченківського районного суду місті Києва від 22.11.2024 у справі № 761/36129/24 не містить посилань та висновків в частині скасування заборон, які вжиті ухвалою слідчого судді від 12.07.2024 у справі № 761/24606/24.
На теперішній час заявник обмежений у правах в частині належного розпорядження майном та здійснення відповідних дій щодо майна у зв'язку з наявністю заборон.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.12.2024 визначено ОСОБА_2 30.12.2024 заяву передано судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Адвокат ОСОБА_4. у судове засідання не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Водночас на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд заяви у її відсутність.
Прокурор Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5. про розгляд без його участі заяви адвоката ОСОБА_4., яка діє в інтересах ОСОБА_1 .
Суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 380 КПК України, дійшов висновку про можливість розгляду заяви про роз'яснення рішення без участі учасників справи, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши заяву з додатками, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення полягає у викладенні рішення у більш ясній та зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо без такого роз'яснення судове рішення складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд жодним чином не вправі змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності. При цьому в заяві про роз'яснення рішення повинно бути зазначено, що саме в цьому рішенні є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань та найголовніше як це впливає на неможливість реалізації судового рішення.
Схожий правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к (провадження № 13-33зк19), який полягає в тому, що роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к також визначено, що роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16).
Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвала Великої палати Верховного суду від 15.09.2020 (справа №1-26/04).
Виходячи із системного тлумачення положень глави 29 КПК України, відповідно до вимог ст. 380 цього Кодексу, роз'яснено може бути вирок чи ухвалу суду в разі, якщо без такого роз'яснення їх складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Суд звертає увагу на те, що за заявою про роз'яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації. При цьому, згідно ч. 4 ст. 380 КПК України, за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні.
Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.07.2024 у справі № 761/24606/24 накладено арешт на майно, що належало ОСОБА_1 . Окрім цього, зазначеною ухвалою заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись майном, а також заборонено проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій та заборонено будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов?язані із проведенням державної реєстрації частки у статутному капіталі (корпоративних прав) юридичної особи ТОВ «МАСОН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «РД ГАЗ», ПСП «ЯНА ПЛЮС», ПП «ЕНЕРГІЯ- СЕРВІС», ТОВ «КІВ РЕДБУД», ФГ «ВВК В», (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності.
У подальшому, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2024 у справі № 761/36129/24 скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.07.2024 у справі № 761/24606/24.
Поряд з цим, як вбачається із ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2024, у резолютивній частині не конкретизовано, чи скасовується заборона на проведення будь-яких реєстраційних дій, проте скасування арешту майна у кримінальному процесі не може тлумачитись інакше, оскільки скасування заборон вжитих при накладенні арешту є похідними від скасування безпосередньо арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі: судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили; заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
Згідно ч. 3 статті 25 зазначеного закону, державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
Для належного виконання ухвали суду від 22.11.2024, необхідно роз'яснити, що скасування арешту майна в його розумінні КПК України, включає в себе безпосередньо і скасування будь-яких заборон.
При цьому роз'яснення зазначеного висновку не змінює змісту резолютивної частини ухвали суду про скасування арешту майна, оскільки норми про заборону вчинення реєстраційних дій, на підставі яких зупиняється їх проведення відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», мають своє вираження у кримінальному процесуальному законі лише через механізм накладення арешту на майно у порядку, передбаченому ст. ст. 170-173 КПК України, а тому відповідно скасування арешту майна, передбачене ст. 174 цього Кодексу скасовує усі обмеження, пов'язані із проведенням реєстраційних дій.
Таким чином, заява адвоката ОСОБА_4., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду місті Києва від 22.11.2024 у справі № 761/36129/24, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 29, 170, 171, 173, 174, 380 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Заяву адвоката ОСОБА_4 яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду місті Києва від 22.11.2024 у справі № 761/36129/24 - задовольнити.
Роз'яснити, що ухвалою суду Шевченківського районного суду місті Києва від 22.11.2024 у справі № 761/36129/24 скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.07.2024 у справі № 761/24606/24 та скасовано вжиті ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.07.2024 у справі № 761/24606/24 заборони будь-яким фізичним та юридичним особам відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись майном, а також проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій та заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов?язані із проведенням державної реєстрації частки у статутному капіталі (корпоративних прав) юридичної особи ТОВ «МАСОН ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «РД ГАЗ», ПСП «ЯНА ПЛЮС», ПП «ЕНЕРГІЯ- СЕРВІС», ТОВ «КІВ РЕДБУД», ФГ «ВВК В», (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Київського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_2