СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23188/24
пр. № 2/759/1213/25
12 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01 листопада 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Ігнатовим Дмитром Івановичем, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що:
- з 06 лютого 2024 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 ;
- наразі сторони проживають окремо, спільних дітей не мають, припинили шлюбні відносини, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам;
- взаємної згоди щодо розірвання шлюбу сторони не досягли.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
11 листопада 2024 року суд постановив ухвалу, в якій у задоволенні вказаного клопотання відмовив, позовну заяву залишив без руху з підстав несплати позивачем судового збору та ненадання доказів надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідачки.
27 листопада 2024 року на виконання вимог ухвали представник позивача, адвокат Ігнатов Д.І., направив до суду заяву про усунення недоліків, надавши квитанцію про сплату судового збору.
27 листопада 2024 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху повторно у зв'язку з ненаданням позивачем доказів надсилання позовної заяви з додатками відповідачці.
06 грудня 2024 року на виконання вимог ухвали представник позивача, адвокат Ігнатов Д.І., направив до суду заяву про усунення недоліків, надавши докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачці.
09 грудня 2024 року суд постановив ухвалу відкриття провадження у справі, у якій визначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 26 грудня 2024 року.
У зв'язку з неявкою відповідачки, судове засідання, призначене на 26 грудня 2024 року, суд відклав на 29 січня 2025 року.
На підставі заяви представника позивача судове засідання, призначене на 29 січня 2025 року, суд відклав на 12 лютого 2025 року.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. 11 лютого 2025 року представник позивача подав заяву, в якій просив справу розглядати без участі сторони позивача, позовну вимогу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачка не подала.
Інших заяв чи клопотань учасники справи не подавали.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вирішуючи питання про проведення заочного розгляду справи, суд зазначає таке.
Поштовий конверт, яким відповідачці на її зареєстроване місце проживання суд направив повістку-повідомлення, повернувся до суду без вручення. На довідці про причини повернення / досилання стоїть відмітка «повертається» та «за закінченням встановленого строку зберігання».
Суд зауважує, що листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22).
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника - суду.
З огляду на те, що відповідачка відзив на позовну заяву не подала, у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, а також ураховуючи те, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечив, суд без оформлення окремого документа ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, суд установив таке:
06 лютого 2024 року позивач і відповідачка зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 06.02.2024, актовий запис № 146 (а.с. 16).
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також на достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Згідно зі ст. 5 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 22.11.1984, що ратифікований Україною згідно із Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Отже, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Згідно із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У справі, що розглядається:
- позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, оскільки шлюбні відносини з відповідачкою припинені, шлюб має формальний характер;
- відповідачка у судове засідання не з'явилася, не скористалася своїми процесуальними правами учасника справи, не подала відзиву на позов та не надала суду будь-яких доказів, якщо у неї такі існували, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу дійсно суперечить інтересам сторін.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у сумі 968,96 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ПУМБ» № М18В-8SK8-AQAE від 26.11.2024 (а.с. 26).
Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280, 282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 06.02.2024, актовий запис № 146, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідачка: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Повне рішення суду складене 12 лютого 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко