Справа № 758/1559/25
04 лютого 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023105070000507, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України,-
До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023105070000507, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023105070000507, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи раніше знайомими, у невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 07.02.2023, вирішили створити сторінку з продажу техніки «Apple» в соціальній мережі «Instagram», назва якої постійно змінювалась. Серед відомих назв: « ОСОБА_8 », «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7» та інші, які в ході досудового розслідування не встановлені. На вказаній сторінці створювались та викладались оголошення з продажу техніки «Apple» за заниженими цінами для привертання уваги покупців. Водночас, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому місці, під приводом продажу вказаної техніки, вирішили незаконно заволодіти грошовими коштами покупців вказаної соціальній мережі «Instagram».
Усвідомлюючи те, що вчинити вказаний злочин можливо лише за участі інших осіб, до компетенції яких би входили питання організації робочого процесу на відповідних напрямках роботи, а саме створення нових оголошень, спілкування з клієнтами, зняття грошових коштів та пересилання грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, між банківськими картками, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили утворити та очолити стійке об'єднання - організовану групу, спрямоване на заволодіння чужим майном, шляхом обману, залучивши до злочинної діяльності своїх знайомих, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету заволодіння чужим майном - грошовими коштами покупців техніки з вищевказаної сторінки соціальної мережі «Instagram», ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 погодились на пропозицію ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та надали їм згоду на прийняття активної участі у вчиненні злочинів, усвідомлюючи покладені на них ролі та функції під час готування та вчинення зазначених злочинів, добровільно надали свою згоду на участь у вчиненні злочинів у складі даної організованої групи, тим самим попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання, підкоряючись під час злочинної діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які керували нею, свідомо виконуючи всі їх вказівки. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 довели до відома учасників організованої злочинної групи, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , план злочинних дій групи, направлений на заволодіння чужим майном.
Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дійшли попередньої змови відповідно до плану злочинних дій про вчинення злочинів у складі злочинної організованої групи до початку їх вчинення.
Розробивши план злочинних дій, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , як організатори організованої групи, розподілили злочинні ролі між учасниками організованої групи, відповідно до яких: ОСОБА_9 , залученого учасником організованої групи, згідно відомого плану, визначено роль спілкування з клієнтами онлайн-магазину, отримання грошових коштів на власну банківську карту та їх подальше перерахування на вказані організаторами банківські картки; ОСОБА_5 , залученого учасником організованої групи, згідно відомого плану, визначено роль спілкування з клієнтами онлайн-магазину, отримання готівкових грошових коштів та їх перевезення у встановлені місця для подальшої передачі; ОСОБА_10 , залучена учасником організованої групи, згідно відомого плану, визначено роль спілкування з клієнтами онлайн-магазину, отримання грошових коштів на власну банківську карту та їх подальше перерахування на вказані організаторами банківські картки чи особисте їх зняття в банкоматі; за собою, як керівниками організованої групи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишили здійснення розподілу коштів, отриманих внаслідок вчинених злочинів, між учасниками злочинної діяльності, розподілом карток на які потерпілі особи повинні були перераховувати грошові кошти, залученням людей, які відкривали карткові рахунки в вказаних ними банками та передавали їх керування організованій групі.
Крім того, відповідно до розподілу ролей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишили за собою функцію керівництва створеною ним злочинною організованою групою та повинні були: ініціювати вчинення конкретних злочинів, визначати способи та план їх вчинення, учасників злочинної організованої групи чи інших осіб, які повинні брати участь у їх вчиненні, а також розподіляти між ними злочинні ролі; здійснювати керівництво учиненням конкретних злочинів від їх початку до отримання злочинних результатів, а також змінювати способи їх учинення та співучасників у залежності від ситуації, що склалась; забезпечувати розподіл коштів, отриманих внаслідок вчинення злочинів між учасниками злочинної діяльності та іншими особами; слідкувати за дотриманням загальних правил поведінки, дисципліни та конспірації учасниками злочинної організованої групи; вживати інші заходи, спрямовані на забезпечення функціонування злочинної організованої групи.
Указана організована група характеризувалася попередньою зорганізованістю в спільне об'єднання для вчинення злочинів, стабільністю та стійкістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності в період часу з лютого місяця 2023 року по червень місяць 2024 року включно, домовленістю і готовністю до постійного вчинення злочинів кожним із учасників групи та отримання матеріальних благ від такої діяльності.
План злочинних дій полягав у тому, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згідно з відведеною їм злочинною роллю, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у невстановленому місці, розміщували оголошення про продаж техніки, яку фактично вони не мали та продавати не збирались.
25.04.2023 ОСОБА_11 в соціальній мережі «Instagram» на сторінці з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » знайшла оголошення про придбання мобільного телефону «Iphone 14 Pro Max» та написала про бажання його придбати. В ході спілкування, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, один із членів організованої групи повідомив про необхідність передоплати в сумі 22000 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 (яка належить ОСОБА_9 ).
Потерпіла ОСОБА_11 , довіряючи умовам договору, добровільно 05.04.2023 з власної банківської картки № НОМЕР_2 перерахувала на банківську картку банку № НОМЕР_1 грошові кошти на загальну суму 22000 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, отримавши грошові кошти в сумі 22000 грн., товар, а саме мобільний телефон «Iphone 14 Pro Max», відправлено не було, грошові кошти ОСОБА_11 ніхто не повернув, сторінку ОСОБА_11 в соціальній мережі заблокували, вказаними грошовими коштами розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 22000 грн.
В подальшому отримані злочинним шляхом грошові кошти в сумі 22000 ОСОБА_9 перерахував на карту № НОМЕР_3 (яка належить ОСОБА_12 але користується даною карткою ОСОБА_7 ), які в подальшому були перераховані на карту № НОМЕР_4 (на карту ОСОБА_13 , якою користується ОСОБА_7 ), зняті в банкоматі CAKI 7362 в м. Яготин та передані ОСОБА_5 , який їх відвіз у вказане організаторами місце для розподілення між учасниками організованої групи.
27.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому організованою групою в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08 січня 2025 року продовжено застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 30 днів, тобто до 06.02.2025 включно, із можливістю внесення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Таким чином, з огляду на вказані обставини, а також на те, що передбачені ст. 177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, прокурор просить продовжити відносно підозрюваного строк тримання його під вартою на 30 днів, враховуючи те, що 17.09.2024 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування. Розмір застави визначити 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, вказав, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Підозрюваний та захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на його необґрунтованість.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12023105070000507 від 11.04.2023, у якому 27.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08 січня 2025 року продовжено застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 30 днів, тобто до 06.02.2025 включно, із можливістю внесення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
17.09.2024 у кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування.
14.01.2025 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 направлено до суду.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» № 2690-IX від 18.10.2022 унормовано питання застосування/продовження запобіжного заходу на стадії, коли обвинувальний акт надійшов до суду, але до початку підготовчого судового засідання закінчується строк дії запобіжного заходу, застосований до обвинуваченого, та це питання віднесено до повноважень слідчого судді.
Так, відповідно до нової редакції ч. 4 ст. 176 КПК України, яка набула чинності 06.11.2022, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
З огляду на те, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_5 за попередньою ухвалою слідчого судді від 08.01.2025, спливає до проведення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні, наявні підстави для розгляду клопотання прокурора слідчим суддею відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, аналізуючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що вони є обґрунтованими з огляду на наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на інших підозрюваних у кримінальному провадженні та потерпілих, слідчий суддя враховує, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя вказує на те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи, а тому, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на інших підозрюваних, що матиме негативний плив на подальший перебіг досудового розслідування. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні шляхом погрози чи підкупу схиляти потерпілих до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні.
Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризик доведеним, оскільки, підозрюваний не має офіційного джерела доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного, який є громадянином України, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працює, раніше судимий.
Беручи до уваги доведеність прокурором актуальності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність доводів сторони захисту для застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави на строк, необхідний для вирішення питань, пов'язаних із проведенням підготовчого судового засіданні у вказаному кримінальному провадженні головуючим-суддею, а тому, термін у 15 днів слідчий суддя вважає достатнім, у зв'язку із чим, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 176-178, 193 - 194, 196 -197, ч.6 ст.199, 309-310 КПК України, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023105070000507, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 15 днів, з 04 лютого 2025 року по 18 лютого 2025 року включно, з подальшим утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08 січня 2025 року, справа №758/1559/25 в розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), залишити без змін.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Строк дії ухвали визначити по 18 лютого 2025 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_14