Справа № 755/14970/24
Провадження №2/755/3742/25
"12" лютого 2025 р. м.Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань - Грищенко С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, за послугу постачання гарячої води та за абонентське обслуговування у розмірі 43 662,51 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 383,75 грн та 3% річних у розмірі 385,72 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3 028,00 грн.
Мотивує свої вимоги тим, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 , у тому числі й до квартири №31 , здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція». 23.07.2014 у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503)) ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» розміщено відповідне повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» 06.08.2014 (№ 111 (4511)). Відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 , однак своєчасно з жовтня 2020 року не вносив плати за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, з грудня 2020 року за отримані послуги з постачання гарячої води та з листопада 2021 року за абонентське обслуговування, в результаті чого станом на 01.07.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 43 662,51 грн, з яких заборгованість з теплової енергії становить 32 669,67 грн, заборгованість за послугу за гаряче водопостачання - 9 468,02 грн, заборгованість за абонентську плату - 1 524,82 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині позовних вимог, які пред'явлено до відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. (п.2 ч.1 ст.5 Закону №2189-VIII від 09.11.2017).
Централізоване постачання холодної та гарячої води це - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання. Централізоване опалення це - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання. (п.2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630)
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) терміни «споживач», «виконавець» та «виробник» вживались у наступних значеннях: споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Згідно положень ст.6 Закону №2189-VIII від 09.11.2017, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Під терміном «виконавець комунальної послуги» розуміється суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2189-VIII від 09.11.2017).
Виконавцями комунальних послуг є: 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води . (ч.2 ст.6 Закону №2189-VIII від 09.11.2017)
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності з 01.07.2014 є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-УІІІ від 09.11.2017, індивідуальним споживачем є фізична чи юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується объектом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва. Відповідна інформація розміщена на веб- сторінці Київської міської державної адміністрації за посиланням: https://dzki.kyivcity.gov.ua/content/vykonavci-komunalnyh-poslug.html?Print Version.
ТОВ "Євро-Реконструкція" має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постачання теплової енергії, і надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для будинку АДРЕСА_1 , у тому числі й до квартири №31 .
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, втрата чинності від 01.05.2022, підстава - 85-2022-п), врегульовані відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно пункту 8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
За правилами п.2 ч.2 ст.8 Закону №2189-VIII від 09.11.2017, виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Законом України №2189-VІІІ від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги», правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та правилами надання послуг з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України (далі також - КМУ) від 11.12.2019 №1182 визначено порядок укладання індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 та 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
За правилами ч.1, ч.2 ст.12 Закону №2189-VIII від 09.11.2017, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку. (ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017).
Частиною п'ятою статті 13 вище вказаного закону передбачено, що відмова від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладення договору з виконавцем не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (ч.3 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017).
Відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Пунктом 13 правил надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали договір з виконавцем то фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплати рахунку за надані послуги, факт отримання послуг. Договір про надання послуг, який був передбачений чинними нормативно правовими актами на момент виникнення заборгованості між відповідачем та позивачем не був укладений, а також заява-приєднання до умов індивідуального типового договору послуг до ТОВ "Євро-Реконструкція" відповідачем також не надавалась.
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, були опубліковані на офіційному сайті веб-сайті позивача 13.10.2021.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-VІ (діяв до 01.05.2019) договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання).
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503)) позивачем опубліковано повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської Ради - газеті «Хрещатик» 06 серпня 2014 року (№ 111 (4511)). Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_4 , здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року за № 198.
Оскільки, згідно з частиною другою статті 641 ЦК України, реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях, то відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її приєднання (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а частиною першою статті 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладається як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п.1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Пунктом 7 частини першої статті 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право виконавця комунальної послуги у разі укладання індивідуального договору про надання комунальної послуги - отримати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Відповідач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_5 . Так, квартира АДРЕСА_5 на праві власності була зареєстрована за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло за № 34-564а , виданого 16.12.1997 Дніпровською районною державною адміністрацією міста Києва.
За приписами статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
29.06.2016 року між ТОВ «Євро-Реконструкція» та ОСОБА_2 було укладено Договір №420147/31 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно з умовами, визначеними цим договором, його предметом є зобов'язання виконавця своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами і на умовах, що передбачені договором.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 29.09.1970 по 09.07.2021 був зареєстрований у вказаній квартирі, однак знятий з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю. (Документ про підтвердження смерті: а/з №1464, дніпровський ВДРАЦС у м.Києві ЦМУМЮ (м.Київ), за червень, вих.№491/21.6-79, 01.07.2021)
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). (стаття 1216 Цивільного кодексу України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).
Статтею 1282 Цивільного кодексу України, обов'язок задовольнити вимоги кредитора покладається виключно на спадкоємців. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Згідно вимог ч.1 ст.608 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Натомість, матеріали справи не містять відомостей про спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входить 1/2 квартири АДРЕСА_5 , та на яких законом покладається обов'язок задовольнити вимоги кредитора.
У свою чергу, відповідачОСОБА_1 , як власник 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , договір про надання послугпро надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з ТОВ «Євро-Реконструкція» не укладала, а також заяву-приєднання до умов індивідуальних типових договорів споживачем послуг до ТОВ «Євро-Реконструкція» не подавались.
Частинами першою та третьою статті 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами, та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язана здійснювати оплату отриманих нею житлово-комунальних послуг щомісячно. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо вона фактично користувався ними зі згоди постачальника послуг.
Отже, з огляду на те, що відповідач, як співвласник квартири, у період з 29.06.2016 по 01.07.2021 споживала послуги на підставі Договору №420147/31 від 29.06.2016 року, укладеного між ТОВ «Євро-Реконструкція» та іншим співвласником ОСОБА_2 , а в подальшому продовжила споживати послуги без укладення з позивачем договору про надання послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення, вона зобов'язана оплатити позивачу усі фактично спожиті нею послуги (гарячого водопостачання та централізованого опалення) в повному обсязі. Відповідач зобов'язана оплатити надані позивачем послуги, якщо вона фактично ними користувалась. Відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача (відповідача) від оплати послуг у повному обсязі.
Факт надання позивачем для будинку АДРЕСА_1 послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води протягом спірного періоду не спростований відповідачем та підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, а саме: ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постачання теплової енергії, а також документами, складеними на їх виконання.
Судом встановлено, що, починаючи з жовтня 2020 року відповідач своєчасно не вносив плати за отримані послуги з постачання теплової енергії, з грудня 2020 року з гарячого водопостачання та з листопада 2021 року за абонентське обслуговування, в результаті чого станом на 01.07.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 43 662,51 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення/постачання теплової енергії - 32 669,67 грн, заборгованість за послугу за гаряче водопостачання - 9 468,02 грн., заборгованість за абонентську плату - 1 524,82 грн, на підтвердження чого позивачем надано розрахунки заборгованості, які відповідачем не спростовані, а тому суд бере їх за основу.
Правом на подання відзиву по справі відповідач ОСОБА_1 не скористалась.
Суд також враховує, що звернень з приводу ненадання або неналежного надання послуг від відповідача протягом спірного періоду не надходило.
Пунктом 10 ч. 3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч.1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України. (Постанова Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц)
Крім того, застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Окрім того, суд також враховує, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року й діє станом на день розгляду справи.
17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку - 2 383,75 грн., 3% річних у розмірі 385,72 грн, які нараховані позивачем до 23 лютого 2022 року.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.509, 526, 625, 901, 903 ЦК України, ст.1, 13, 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.2,4,6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-281, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентську плату у розмірі 43 662,51 грн. (сорок три тисячі шістсот шістдесят дві гривні п'ятдесят одна копійка) грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2 383,75 грн (дві тисячі триста вісімдесят три гривні сімдесят п'ять копійок), 3 % річних у розмірі 385,72 грн (триста вісімдесят п'ять гривень сімдесят дві копійки), що разом становить 46 431,98 грн (сорок шість тисяч чотириста тридцять одна гривня дев'яносто вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Учасники справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37739041, адреса місцезнаходження: вул. Гната Хоткевича, 20, м. Кив, Україна.
Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення складений 12 лютого 2025 року.
Суддя: