Справа №:755/1710/25
Провадження №: 2-о/755/155/25
"10" лютого 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., перевіривши заяву ОСОБА_1 про визнання факту родинних відносин,-
Заявник звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить:
- встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання положень статей 175, 177, 297 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також про встановлення інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
У відповідності до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У поданій заяві заявником не виконано вказану вимогу, а саме не вказано заінтересовану(их) особу.
Тому на виконання вимог ч. 1 ст. 53, п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявнику необхідно визначитися із складом учасників судового процесу та зазначититретіх осіб по справі та надати відповідні копії позовної заяви для їх направлення судом на адреси третіх осіб.
Згідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Крім того, згідно ч.1 ст. 258 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Мета, з якою необхідно встановити факт не зазначена. Відсутність у заяві відомостей щодо мети встановлення факту не дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. Без мети встановлення факту, суддя не в змозі визначитись із колом осіб, на права чи інтереси яких може вплинути рішення по справі, тобто, із колом заінтересованих осіб.
Разом з тим, згідно положень ЦПК України під місцем проживання фізичної особи розуміється зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування (ч. 1 ст. 27).
Разом зі тим, відповідно до ч.1ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання особи підлягає обов'язковій реєстрації.
Аналізуючи зазначені норми права, суд вважає, що єдиною офіційною адресою місця проживання особи є зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання та відомості про таке місце проживання мають бути відображені в паспорті або іншому документі, що засвідчує право на постійне проживання в Україні.
Із матеріалів справи вбачається, що заявник подав позов до Дніпровського районного суду м. Києва, вказавши адресу: АДРЕСА_1 , про що вказано в заяві, однак жодних доказів, що це її зареєстроване місце проживання не подано.
Суд приймає до уваги, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції, полягає серед іншого й в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк для їх усунення.
Враховуючи, викладене, суддя вважає за доцільне залишити заяву без руху та надати позивачу строк три дні для усунення недоліків, шляхом викладення позову у новій та виправленій редакції з зазначенням відомостей, а саме: заінтересованої особи, також з зазначенням мети встановлення факту, та надати докази проживання за вказаною в заяві адресою.
На підставі викладеного, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про визнання факту родинних відносин залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі, у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Яровенко