Справа № 445/38/24
Провадження № 1-кп/445/84/25
10 лютого 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання Захарчук
прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Золочів матеріали кримінального провадження № 12023141210000452 від 18.10.2023, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 17.10.2023, близько 14 год. 30 хв., знаходячись за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 17.10.2023 у період часу з 14 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв. на переробленому автомобілі синього кольору схожий на "УАЗ", із присутнім на ньому реєстраційним знаком "8113ЛВБ" з саморобним причепом, в який завантажив бензопилу "STHIL MS230", оранжево-сірого кольору прибув до кварталу № 3 виділу № 9 Словітського лісництва Філії "Золочівське лісове господарство" ДП "Ліси України", землі якого входять в природоохоронний обхід № 2 Золочівського природоохоронного науково-дослідницького відділення Національного природнього парку "Північне поділля", який входить до складу природно-заповідного фонду України. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у вказаному місці у вказану дату та час, ОСОБА_3 діючи умисно, без спеціального на те дозволу, не маючи відповідного документа - лісорубного квитка або лісового квитка, виданого уповноваженим органом, чи будь-якого іншого документу на право здійснення вирубки дерев, порушуючи законодавство про природно-заповідний фонд, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою взятої із собою бензопили, шляхом відділення стовбуру від кореневої системи, здійснив незаконну порубку 3 (трьох) сухостійних дерев породи "Бук", з діаметрами у корі біля шийки кореня 12, 22, 24 см, загальним об'ємом 0,47 к.м. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 , які виразились у незаконній порубці дерев на об'єкті природо-заповідного фонду України заподіяно матеріальні збитки територіальній громаді Золочівської міської ради Львівської області на загальну суму 39 138,39 грн.
Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев, вчиненій на об'єкті природно-заповідного фонду.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, просив суворо не карати. Цивільний позов визнає повністю.
У судовому засіданні 22.01.2025, був допитаний свідок ОСОБА_5 , який пояснив, що перероблений автомобіль синього кольору схожий на «УАЗ», із присутнім на ньому реєстраційним знаком «8113ЛВБ», саморобний причіп та бензопила «STIHL MS230» оранжево-сірого кольору є його власним майном. Зазначив, що йому не було відомо, що обвинувачений ОСОБА_3 незаконно використовував вказане вище майно, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Суд, заслухавши і перевіривши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину та беручи до уваги, що прокурор також не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
Суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе обмовляє або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття.
Згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Отже, обираючи вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, наслідки його вчинення, бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше не був судимий, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно.
Враховуючи викладене, загальні засади призначення покарання - законність, справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію, враховуючи вимоги ст. 65 КК України, те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї винуватості як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, дані про особу обвинуваченого, його задовільну характеристику, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дослідивши матеріали справи в частині цивільного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, приходить до висновку, що позов цивільного позивача у кримінальному провадженні підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено винуватість обвинуваченого, а також встановлено наявність шкоди, завданої Золочівській міській раді Золочівського району Львівської області заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 39 138,39 гривень.
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 9ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено, зокрема, основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2ст. 96-1 КК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Беручи до уваги те, що обвинувачений незаконно використав перероблений автомобіль синього кольору схожий на «УАЗ», із присутнім на ньому реєстраційним знаком «8113ЛВБ», саморобний причіп та бензопилу, власником яких є ОСОБА_5 та останній не знав про їх незаконне використання, тому до вказаного майна застосування спеціальної конфіскаціє не підлягає.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4ст. 174 КПК України).
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 66, 67, ст.96-2, ч. 3 ст. 246 КК України, ч. 2 ст.124, ч. 4 ст.174, ст.ст.349, 369-371,374,376,392,393,395 КПК України, суд
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Цивільний позов Золочівської міської ради Львівської області до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області (UA608999980333109331000013879, банк отримувача - Казначейство України, код отримувач - 38008294, отримувач ГУК Львів/Золочівська ТГ/24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) завдану шкоду в розмірі 39 138,39 грн.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 20.10.2023.
Речові докази:
- перероблений автомобіль синього кольору схожий на «УАЗ», із присутнім на ньому реєстраційним знаком «8113ЛВБ»; саморобний причіп; бензопилу «STIHL MS230» оранжево-сірого кольору - повернути ОСОБА_5 ;
- деревину породи «Бук» та «Граб» розмірами 1,10 м. висоти, 1,46 м. ширини, та 1,50 м. довжини, об'ємом 0,75 кубометри; гілля з дерев породи «Бук» та «Граб» довжиною 3,60 м., шириною 1,50 м., висотою 50 см.; 3 зрізаних верхніх частини пнів різних розмірів, які знаходиться на зберіганні у філії "Золочівського лісового господарства" ДП "Ліси України" - конфіскувати на користь держави.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1