вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київської області, 07541
Номер провадження 2-н/356/11/25
Справа № 356/90/25
11.02.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» Київська філія, в інтересах якого діє Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу, боржник ОСОБА_1
До Березанського міського суду Київської області звернувся представник заявника Мельник В. В. із вказаною вище заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за послуги розподілу природного газу в розмірі 2 564,48 грн., 3 % річних в сумі 77,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 267,58 грн.
В обґрунтування заяви вказували, що з 01.09.2023 Київська філія ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» надає послуги з розподілу природного газу населенню Київської області на підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.12.2022 № 1839 (зі змінами постанови НКРЕКП від 31.08.2023 № 1596). Споживачем ОСОБА_1 здійснюється фактичне споживання природного газу. Фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Згідно з розрахунком заборгованість за період з 01.09.2023 по 31.10.2024 включно складає 2 564,48 грн. Термін оплати за зобов'язаннями боржник прострочила, тому заявник змушений звернутись до суду з даною заявою. Суд, розглянувши подану заяву та додані до неї документи, прийшов до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст. 19 ЦПК України).
Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з вимогами п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У відповідності до роз'яснень п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Так, згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ може надати споживачу підписану його уповноваженою особою письмову форму договору розподілу природного газу.
Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків, зокрема мають містити: присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку; акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що складається з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з вимогами цього пункту здійснюється приєднання до договору розподілу природного газу споживачів-замовників, які отримують технічний доступ до ГРМ.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Разом з тим, всупереч вищевказаним вимогам, заявником до поданої заяви про видачу судового наказу не додано договору, укладеного з боржником в письмовій (в тому числі електронній) формі, у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України.
Також в справі відсутні заява-приєднання споживача до договору розподілу природного газу, а також будь-які докази, що така заява надсилалась споживачу заявником в порядку пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
Роздруківка типового договору розподілу природного газу не містить підписів сторін та є лише пропозицією укласти договір (офертою), що без прийняття такої пропозиції (акцепту) другою стороною в порядку, визначеному законом, не може свідчити про існування між сторонами договірних відносин.
Наданий суду розрахунок суми заборгованості, на який посилається заявник як на підтвердження факту приєднання споживача до договору, складений в односторонньому порядку без участі споживача і не може безспірно доводити фактичне отримання послуг споживачем. Квитанції про фактичну оплату споживачем виставлених заявником рахунків за надані послуги в матеріалах справи також відсутні.
Отже, правовідносини, зазначені у поданій заяві, не ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі, що не може бути предметом розгляду в порядку наказного провадження, а додані до неї письмові документи не можуть безспірно підтвердити наведені в заяві доводи, а, отже, слугувати доказом виникнення та порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Окрім того, найменування заявника, вказане у заяві, - ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» Київська філія, не відповідає його найменуванню відповідно до статуту - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ».
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого зобов'язання, суд зазначає, що в силу положень ст. 625 ЦК України вони є похідними від основного зобов'язання, їх окремий розгляд не можливий, а тому з огляду на вищенаведене, відсутні підстави для їх стягнення.
Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу та з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, проаналізувавши подану заяву про видачу судового наказу, та додані до неї документи, суд прийшов до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160-165, 352-355 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» Київська філія, в інтересах якого діє Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу, боржник ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І. О. Капшученко