вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/138/25
Справа № 356/103/25
10.02.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів
До Березанського міського суду Київської області надійшла цивільна справа за вказаною вище позовною заявою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 головуючим суддею по вказаній судовій справі визначено суддю Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О.
10.02.2025 головуючим суддею Капшученко І. О. заявлено самовідвід, обґрунтований тим, що предметом спору у даній справі є стягнення з ОСОБА_2 пені за несвоєчасну сплату аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Березанського міського суду Київської області у справі № 356/404/17.
Разом з тим, суддя Капшученко І. О. була головуючим суддею у справі № 356/404/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та 30.08.2017 суддею було ухвалено вказане вище заочне рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки (але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від доходу відповідача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05.04.2017, в решті - відмовлено.
З даним рішенням суду відповідач ОСОБА_2 не погодився та звернувся разом із заявою про перегляд заочного рішення, яку ухвалою судді Капшученко І. О. від 20.03.2018 було залишено без задоволення.
В подальшому вказане вище заочне рішення судді Капшученко І. О. від 30.08.2017 було оскаржено відповідачем ОСОБА_2 в апеляційному порядку та постановою Апеляційного суду Київської області від 23.05.2018 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовлено.
ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Київської області від 23.05.2018, яку ухвалою Київського апеляційного суду від 20.01.2021 залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 08.09.2021 заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 23.05.2018 задоволено, скасовано постанову Апеляційного суду Київської області від 23.05.2018 за нововиявленими обставинами та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 30 серпня 2017 року залишено без змін.
Не погодившись з вказаним рішенням, 31.07.2023 ОСОБА_2 повторно звернувся з апеляційною скаргою на заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 30.08.2017, та ухвалою Київського апеляційного суду від 16.08.2023 у відкритті апеляційного провадження було відмовлено.
В межах розгляду судової справи № 356/404/17 ОСОБА_1 неодноразово зверталась до суду із заявами, а також подала заяву про відвід судді Капшученко І. О. за вх. № 3079 від 22.06.2017, в яких не лише висловлювала своє незадоволення вчиненими суддею ОСОБА_4 в справі процесуальними діями та прийнятими рішеннями, а й власну суб'єктивну оцінку особистим якостям судді Капшученко І. О. та висловила недовіру судді, посилаючись на її необ'єктивність та упередженість, особисте неприязне до неї ставлення до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 головуючому судді Капшученко І. О. також розподілено справу № 356/404/17, провадження № 4-с/356/5/23 за позовом ОСОБА_1 до Березанського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання повернення коштів зі сплати аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Березанського міського суду Київської області у справі № 356/404/17 та рішенням Баришівського районного суду Київської області у справі № 355/1373/17.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 12.10.2023 задоволено заяву судді Капшученко І. О. про самовідвід у даній цивільній справі у зв'язку з наявністю обставин, що свідчать про наявність сумнівів у сторін у неупередженості та об'єктивності судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, та відведено суддю Капшученко І. О. від розгляду цивільної справи № 356/404/17, провадження № 4-с/356/5/23.
Окрім того, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 головуючому судді Капшученко І. О. також розподілено справу № 356/404/17, провадження № 6/356/7/25 за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа Березанський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30.01.2025 задоволено заяву судді Капшученко І. О. про самовідвід у даній цивільній справі з підстав, аналогічним зазначеним вище, та відведено суддю Капшученко І. О. від розгляду цивільної справи № 356/404/17, провадження № 6/356/7/25.
В провадженні судді Капшученко І. О. також перебувала цивільна справа № 356/417/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, в якій 16.08.2017 суддею Капшученко І. О. ухвалено рішення, яким позов задоволено та визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з бабусею ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання останньої.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 29.03.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 16.08.2017 у справі № 356/417/17 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного суду від 04.03.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Апеляційного суду Київської області від 29.03.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 26.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, заочне рішення судді Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О. від 16.08.2017 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.12.2021 касаційну скаргу задоволено частково, заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 16.08.2017 та постанову Київського апеляційного суду від 26.11.2020 змінено, виклавши мотивувальні частини судових рішень в редакції цієї постанови.
Також в провадженні судді Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О. перебувала цивільна справа № 286/2545/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Народицької РДА Житомирської області про відібрання та визначення місця проживання малолітньої дитини, де представником ОСОБА_2 була ОСОБА_1 , яка в межах розгляду даної справи подала заяву про відвід судді Капшученко І.О., мотивуючи її тим, що суддя Капшученко І. О. також розглядає справу про адміністративне правопорушення № 2/356/343/15 відносно неї за неповагу до суду, а також висловила сумніви в об'єктивності та неупередженості головуючої у справі судді Капшученко І.О.
Отже, суддя Капшученко І. О. брала участь у справах та надала оцінку правовідносинам, з яких безпосередньо випливають дані спірні правовідносини, а процесуальна поведінка учасників справи вказує на наявність сумнівів у об'єктивності та неупередженості головуючого судді по справі, а також в можливості ухвалення суддею об'єктивного та справедливого рішення, що свідчить про відповідний ступінь напруги та вказує на недовіру до суду.
За таких обставин, розгляд суддею Капшученко І. О. даної справи, що стосується стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення судді Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О. у справі № 356/404/17, може створити в учасників чи іншого стороннього спостерігача враження необ'єктивності та упередженості судді та, як наслідок, в майбутньому - стати причиною сумнівів в справедливості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.
Розглянувши подану заяву про самовідвід, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить висновку про його обґрунтованість.
Так, право на подання заяви про самовідвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
У відповідності до п. 1 ст. 6 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010, п. 97).
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02, рішення від 10.12.1999, п. 66), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Термін «безсторонність» характеризує нейтральність судді щодо сторін у справі.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, п. 53) правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
В рішеннях по справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» ЄСПЛ зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (ст. 3 Кодексу суддівської етики).
Так, статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, за наявності яких, у відповідності до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід повинен бути вмотивованим. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.
За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Враховуючи вказане, доводи, наведені в заяві про самовідвід, є обґрунтованими, тому з метою уникнення створення об'єктивних підстав вважати про можливу наявність певної особистої заінтересованості чи упередженості судді стосовно однієї із сторін по справі, сумнівів в можливості ухвалення суддею об'єктивного та справедливого рішення у справі, а також забезпечення довіри до судової влади, заяву про самовідвід слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 36, 39-40, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Заяву судді Капшученко Ірини Олексіївни про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - задовольнити.
Відвести суддю Капшученко Ірину Олексіївну від розгляду цивільної справи № 356/103/25, провадження № 2/356/138/25.
Справу № 356/103/25, провадження № 2/356/138/25 передати до канцелярії Березанського міського суду Київської області для повторного розподілу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Капшученко