провадження № 1-кп/294/29/25
справа № 294/1838/24
12 лютого 2025 року м Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чуднів Житомирської області кримінальне провадження № 12024060470000235 від 19.08.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чуднів Житомирського району Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
19.08.2024 о 14 год 25 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на узбіччі автодороги навпроти домоволодіння № 20 по вул.. Соборній в м. Чуднів Житомирського району Житомирської області, діючи з прямим умислом, з метою уникнення адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене с. 130 КУпАП, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2021 №1306, оскільки керував автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, незважаючи на неодноразові попередження працівників поліції, поклав до речового ящика (бардачка) службового автомобіля «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому виконували свої службові обов'язки поліцейські сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 10 000 гривень тридцятьма купюрами номіналом по 200 гривень за серіями та номерами: АН5533883, ЄБ8917942, ЄБ1579016, ВЗ5089519, ЕЖ4166639, ЄД0212913, ВЕ7969483, ЗГ5660695, ЗВ7435729, ЕБ4557922, ВИ6354049, ДВ4247942, ЕГ9558695, ВД2237696, ГЄ1049639, ДВ3600071, ВЄ0554284, ЄЄ3041402, ВЗ2190746, ЕЄ2112796, ВК5980423, ДД037350, ВЄ7952907, ЄЕ4464657, ДД2428301, ГЗ9815168, ДГ6028509, ВЛ9661747, БХ4811119, ДА8813085, та восьми купюрами номіналом по 500 грн за серіями та номерами АЗ0632610, ХВ6632615, АЕ0253274, АЛ3819375, АВ1302603, ВХ3310968, ЄЗ9048111, ЗГ6586385, які відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу.
Таким чином, ОСОБА_4 надав поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області, старшому сержанту поліції ОСОБА_6 , який відповідно до примітки 1 до статті 364 КК України є службовою особою, неправомірну вигоду у розмірі 10 000 гривень за не складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 130 КУпАП.
Своїми умисними діями, які виразились у наданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений 24.09.2024.
З огляду на обвинувальний акт та зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений 19.08.2024 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, та судовому засіданні просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням його характеризуючих даних, а також речових доказів на доказів на підтвердження процесуальних витрат.
В судових дебатах прокурор просив суд призначити ОСОБА_4 покарання штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про які вказано в обвинувальному акті, а також правову кваліфікацію скоєного діяння не оспорює.
Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, що дійсно 19.08.2024 по вул. Соборній в м. Чуднів його зупинили працівники патрульної поліції та з метою уникнення адміністративної відповідальності він запропонував їм 10 000 гривень, однак останні відмовились від коштів та попередили про кримінальну відповідальність. У подальшому, ОСОБА_4 , все ж, поклав кошти до бардачка службового автомобіля. У скоєному щиро кається, вважає, що вчинив неправильно.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об'єктивні обставини, які мали місце під час вчинення кримінального правопорушення, пред'явленого обвинуваченням, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
ІІІ. Висновки суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
ІV. Межі судового розгляду кримінального провадження.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити визнані ними обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, та дослідженням матеріалів про речові докази і процесуальні витрати.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
V. Мотиви суду при призначенні покарання.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є військовослужбовцем, неодруженим, на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб не має, має постійне місце проживання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до вимог, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка, обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог статтей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність пом'якшуючої покарання обставини, наявність однієї обтяжуючої покарання обставини, дані про особу винного, який є військовослужбовцем, зі слів обвинуваченого, має дохід, характеризується позитивно як за місцем проживання, так і за місцем несення служби, у зв'язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання речових доказів необхідно вирішити з урахуванням вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.
Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 , не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 65-67, 70,75, 76, 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК Україниі призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази по кримінальному провадженню - оптичний диск марки «Verbatim», 4.7 GB, з відеозаписами події залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень тридцятьма купюрами номіналом по 200 гривень та восьми купюрами номіналом по 500 грн з серійними номерами АН5533883, ЄБ8917942, ЄБ1579016, ВЗ5089519, ЕЖ4166639, ЄД0212913, ВЕ7969483, ЗГ5660695, ЗВ7435729, ЕБ4557922, ВИ6354049, ДВ4247942, ЕГ9558695, ВД2237696, ГЄ1049639, ДВ3600071, ВЄ0554284, ЄЄ3041402, ВЗ2190746, ЕЄ2112796, ВК5980423, ДД037350, ВЄ7952907, ЄЕ4464657, ДД2428301, ГЗ9815168, ДГ6028509, ВЛ9661747, БХ4811119, ДА8813085, АЗ0632610, ХВ6632615, АЕ0253274, АЛ3819375, АВ1302603, ВХ3310968, ЄЗ9048111, ЗГ6586385, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_8