Справа № 274/226/25 Провадження № 2-а/0274/18/25
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
12.02.25 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 , представником якого є адвокат Мельниченко С.О.,
доБердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
проскасування постанови,
ОСОБА_1 через представника звернувся з позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 3592604 від 03.12.2024 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - Постанова від 03.12.2024 р.).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що під час винесення Постанови працівниками поліції було порушено його право на користування послугами перекладача, також працівниками поліції було проігноровано його право на перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги, чим поставлено його у небезпечний для життя стан, не було враховано стан його душевного хвилювання.
Бердичівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеному нормами Кодексу адміністративного судочинства України, не повідомив.
Судом з'ясовано, що Постановою від 03.12.2024 р., яку просить скасувати ОСОБА_1 , до останнього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 17).
Ця постанова винесена поліцейським Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшим сержантом поліції Нестеруком А.Р.
У позовній заяві ОСОБА_1 через представника зазначив у якості відповідача Бердичівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Відповідно до правової позиції, наведеної Верховним Судом у постановах від 17.09.2020 р у справі № 742/2298/17, від 26.12.2019 р. у справі № 724/716/16-а та інших, що вказує на сталість цієї позиції, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексу адміністративного судочинства України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Бердичівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області є територіальним (відокремленим) підрозділом Головного управління Національної поліції в Житомирській області, тобто не є юридичною особою, що вбачаться з постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" та додатків до неї, а також з інших відкритих джерел інформації, зокрема веб-сторінки з офіційного веб-сайту Головного управління Національної поліції в Житомирській області (https://zt.npu.gov.ua/kontakty).
З цього випливає, що поліцейський Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старший сержант поліції ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах не з Бердичівським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, а з Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області.
Таким чином Бердичівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області є неналежним відповідачем у справі, належним відповідачем у справі є Головне управління Національної поліції в Житомирській області.
Згідно з абзацом першим частини третьої, частинами четвертою та п'ятою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Вирішуючи питання про заміну неналежного відповідача, Суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутня згода ОСОБА_1 або його представника на таке залучення.
Вирішуючи питання про залучення другого відповідача без згоди ОСОБА_1 або його представника, Суд враховує, що копія Постанови від 03.12.2024 р. додана до позовної заяви, що вказує на те, що Регоза Ф.А. та його представник до подання позову знали, що її винесено поліцейським Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшим сержантом поліції Нестеруком А.Р., тобто посадовою особою Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Не зважаючи на це, ОСОБА_1 через представника подав позов не до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, а до Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
При цьому, на думку Суду, ОСОБА_1 та його представнику ніщо об'єктивно не перешкоджало подати позов до належного відповідача - Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Більше того, як вбачається з ордеру від 06.01.2025 р. (а. с. 11) представником Регоза Ф.А. є адвокат, тобто особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність з надання правничої допомоги, а тому ця особа могла та повинна була правильно визначити належного відповідача, оскільки наведена вище правова позиція Верховного Суду щодо належного відповідача у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексу адміністративного судочинства України, існує з 2019 р.
За таких обставин Суд вважає, що підстави для залучення другого відповідача без згоди ОСОБА_1 або його представника відсутні.
Подання ж позову до неналежного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні такого позову, про що неодноразово висловлювався Верховий Суд у своїх постановах.
У зв'язку з цим Суд не з'ясовує інші обставини справи, оскільки від них не залежить вирішення спору, так як позов подано до неналежного відповідача.
Частиною третьою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що Постанова від 03.12.2024 р. підлягає залишенню без змін, а позов - без задоволення, оскільки його подано до неналежного відповідача.
При цьому Суд роз'яснює, що ОСОБА_1 має право звернутись з позовом повторно, пред'явивши його до належного відповідача.
Керуючись статтями 251, 288, 289 та 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 242 - 246, 286, Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП (за даними позовної заяви) НОМЕР_1 ) до Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Героїв України, 67) відмовити, постанову серії ЕНА № 3592604 від 03.12.2024 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення його у повному обсязі.
Суддя В.В. Корбут