Справа № 161/2271/25
Провадження № 1-кп/161/606/25
м. Луцьк 12 лютого 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024030580004368, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 03.02.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою - спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 30.12.2024 близько 01.10 год., перебуваючи на прилеглій території до будівлі №150, що по вул. Ковельській м.Луцька, умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території У країни відповідно до Указу Президента України №64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження У казу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України від 29.10.2024 року № 4024-IХ "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, привласнив знайдений мобільний телефон марки «ZTE» моделі «Blade V50 Vita», вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №CE-19/103-25/205-ТВ від 08.01.2025 - 2349, 50 грн, зарядний пристрій powerbank марки «Proove» ємкістю 20000 mah, вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №CE-19/103-25/611-ТВ від 20.01.2025 - 556,33 грн та грошові кошти в сумі 1340 грн, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4245, 83 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, скоїв злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, тобто таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у таємному викраденні чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, визнав повністю. Не оспорюючи фактичних обставин, суду дав показання, що 30.12.2024 вночі перебував по вул. Ковельській м.Луцька, де, скориставшись тим, що потерпілого били інші особи, а належні йому речі повипадали недалеко від того місця, де він знаходився, а також, що за його діями ніхто не спостерігав, він підібрав мобільний телефон марки «ZTE», зарядний пристрій powerbank марки «Proove» та грошові кошти в сумі 1340 грн, які залишив собі. В подальшому його затримали працівники поліції. Збитки ним відшкодовані частково, шляхом повернення мобільного телефону, оскільки грошові кошти він повернув іншій особі, якій заборгував, а зарядний пристрій - викинув.
У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Письмовою заявою потерпілого ОСОБА_6 стверджується факт вчинення кримінального правопорушення щодо нього обвинуваченим ОСОБА_4 . Збитки відшкодовані частково, щодо покарання - покладається на розсуд суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у таємному викраденні чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
Висновок суду про доведеність, за вказаних в обвинувальному акті обставин, винуватості ОСОБА_4 узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, зазначеною у постанові від 11 грудня 2014 року (справа № 5-23кс14), з якої вбачається, що заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі, і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, або ж у разі появи власника з метою поновлення свого права володіння майном, умисно перешкоджала йому в цьому, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, однак вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно спряв розкриттю злочину, збитки частково відшкодовані, інші частину завданої шкоди зобов'язався відшкодувати у найкоротші строки, потерпілий щодо покарання покладається на розсуд суду, не наполягаючи на його суворому покаранні, враховуючи особу обвинуваченого, який не судимий, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.185 ч.4 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід - домашній арешт, обраний ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 31.01.2025 - скасувати.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 185 ч.4 КК України та призначити покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази:
-капюшон від куртки, навушники, зарядний кабель, дві банківські картки, шапку зеленого кольору, мобільний телефон марки «ZTE» моделі «Blade V50 Vita», що передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити за належністю власнику - ОСОБА_6 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп судових витрат у справі за проведення товарознавчих експертиз.
Запобіжний захід - домашній арешт, обраний ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 31.01.2025 - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1