Справа № 161/1585/25
Провадження № 1-кп/161/567/25
м. Луцьк 12 лютого 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035610000301 від 15.11.2024, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований у АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не працює, студент, одружений, несудимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 14.11.2024 близько 17.00год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, будучи в стані алкогольного сп?яніння, в ході конфлікту, що раптово виник па грунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_5 , керуючись метою заподіяння шкоди, здоров?ю останньому, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, підійшов до ОСОБА_5 та наніс один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді контузії лівого очного яблука важкого ступеня з навколоочною гематомою, крововиливом під білкову оболонку ока, гематомою повік, закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, багатоуламкового зламу зовнішньої стінки решітчастої кістки основи черепа зліва та верхньої стінки лівої гайморової пазухи зі зміщенням та посттравматичним крововиливом на рівні верхньо - щелепної етмоідальної та основної пазухи, що відповідно до висновку експерта №858 від 25.12.2024 за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно за вказаних обставин місця та часу наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар кулаком, оскільки між ним і потерпілим виникла словесна суперечка. Підтвердив, що вживав алкогольні напої. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, зазначив, що потерпілому збитки відшкодовані, просив вибачення в останнього.
Допитаний безпосередньо в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив спричинення йому обвинуваченим тілесного ушкодження, повідомив, що між ним та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого обвинувачений наніс йому удар. Просив не позбавляти обвинуваченого волі, оскільки збитки йому відшкодовані, примирився з обвинуваченим.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями, які виразилися в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків та відшкодування моральної шкоди, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки такі обставини підтверджені у судовому засіданні.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість, несудимий, має постійне місце проживання, одружений, навчається, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, зважаючи на те, що обвинувачений відшкодував потерпілому завдані матеріальні та моральні збитки, просив в останнього вибачення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи, позицію потерпілого, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, при цьому, зважаючи на наявність обтяжуючих обставин, суд встановлює іспитовий строк 1 рік 6 місяців та покладає на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 необхідно залишити попередній -особисте зобов'язання з метою запобігання ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий