Справа № 159/304/25
Провадження № 3/159/305/25
12 лютого 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 будучи особою, яку протягом року, було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, (26.11.2024 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА 3551043), повторно 10.01.2025 року о 08 год 57 хв в м. Ковелі по вул. Варшавська, 1, керував автомобілем марки «Audi 100», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
01.02.2025 ОСОБА_1 отримав повістку, якою повідомлений про розгляд справи 12.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610225870767.
Отже, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справ, суд про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП, його неявка до суду не перешкоджає розгляду справ по суті.
Європейський Суд з прав людини у п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На підставі викладеного суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Диспозиція ч. 2 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;
Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується копією постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА 3551043 від 26.11.2024, довідкою ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП від 13.01.2025, витягом з постанови ЕНА 3551043 від 26.11.2024 з адмінпрактики.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №217124 від 10.01.2025, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, рапортом працівник поліції від 10.01.2025, відеозаписом з місця події та іншими матеріалами справи.
Об'єктивна сторона ч. 2 ст. 126 КУпАП включає:
- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Це стосується ситуацій, коли особа не отримала відповідного посвідчення водія для керування транспортним засобом відповідної категорії;
- передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Це охоплює ситуації, коли власник чи законний користувач транспортного засобу дозволяє особі без належного права керувати транспортним засобом.
Об'єктом правопорушення є встановлені законом правила, які забезпечують безпеку дорожнього руху. Головний акцент робиться на тому, що керування транспортним засобом має здійснюватися виключно особами, які мають відповідну кваліфікацію та право на це.
Для кваліфікації за цією статтею не є обов'язковими матеріальні наслідки (наприклад, дтп чи шкода). Достатньо самого факту керування особою, яка не отримувала посвідчення водія або передачі керування транспортним засобом такій особі.
Суддя звертає увагу, що відповідно до п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, передбачено обов'язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відсутність у водія при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії є окремим складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, і стосується лише випадків коли особа отримувала посвідчення водія відповідної категорії, але з певних причин не має його при собі під час керування транспортним засобом.
Отже, суддя дійшов висновку, що для складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП не є обов'язковим додаткове порушення правил дорожнього руху. Сам факт керування особою, яка не отримувала посвідчення водія, чи передачі керування транспортним засобом такій особі вже є достатнім для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На підставі наведеного, у фабулі вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення необхідно виключити вказівку про порушення ним п. 2.1(а) ПДР.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке належить до порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, його майновий стан, ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин та обставин, які пом'якшують покарання, вимоги санкції статті за якою останній притягується до відповідальності.
Суддя вважає, що ОСОБА_1 слід обрати стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка не містить альтернативи.
На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання чи можна до ОСОБА_1 застосувати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, не зважаючи на те, що він, відповідно до довідки від 13.01.2025 ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області, за даними ІТС «ІПНП» не отримував посвідчення водія, суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
У статті 2 КУпАП зазначено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суди не вправі застосовувати до особи позбавлення права керування транспортним засобом і тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Водночас, відповідно до правових висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладених в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд вказав про можливість призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Вирішуючи яку ж із зазначених протилежних позицій Верховного Суду застосувати у цій справі суддя керується постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, де суд зазначає, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Отже, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, яка висловлена пізніше, та приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, незважаючи на те, що він не отримував посвідчення водія. Крім того закон не містить альтернативи, щодо застосування цього виду додаткового стягнення.
Варто наголосити, що додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, відповідно до норм КУпАП, не обмежується лише вилученням посвідчення водія. Воно передбачає заборону на керування транспортними засобами на визначений строк і має ширший зміст.
Головна мета такого заходу - запобігання повторним правопорушенням. Незалежно від наявності у особи посвідчення водія, порушення нею правил дорожнього руху чи експлуатації транспорту становить загрозу для життя та здоров'я інших осіб. Саме тому в окремих випадках позбавлення права керування транспортними засобами є необхідним для запобігання можливим негативним наслідкам у майбутньому, а також для підвищення рівня суспільної свідомості щодо важливості дотримання правил дорожнього руху серед водіїв.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які стягуються на користь держави.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, штраф стягується у порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначенняплатежу - Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.
СуддяР. Я. Смалюх