Ухвала
10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 754/3932/23
провадження № 61-844ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних,
17 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст оскаржуваного судового рішення він отримав 18 вересня 2024 року, на підтвердження чого надав копію супровідного листа апеляційного суду від 09 вересня 2024 року № 754/3932/23/179920/2024, копію поштового конверту з трек-номером 0600288110651 та витяг з сайту «Укрпошта». Також зазначає, що його батьки проживали аж до самої смерті в с. Сміле Роменського району Сумської області, а тому він тривалий час перебував та перебуває і аж до теперішнього часу у батьківській оселі і, якщо і виїжджає, то за дуже важливо необхідністю і на дуже короткий термін. Отже, отримавши ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року від особи, яка отримала її в поштовому відділенні за довіреністю, він одразу відбув до Сумщини, оскільки не може допустити мародерів до крадіжки або насильницьке захоплення майна його батьків під час війни, що спостерігається на території України з заходом в ту чи іншу місцевість окупантів. А тому, складання тексту та подання касаційної скарги після дати особистого отримання оскаржуваного судового рішення залежали від таких обставин, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Встановлено, що ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року отримано заявником засобами поштового зв'язку за довіреністю 18 вересня 2024 року, що підтверджується відповідними доказами.
21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Разом із цим, ОСОБА_1 звертався з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року, яке мотивував тим, що 18 вересня 2024 року ОСОБА_3 за довіреністю, але яка не є адвокатом, було отримано повний текст оскаржуваного судового рішення, що підтверджується витягом із сайту АТ «Укрпошта». Разом із тим, ОСОБА_1 у подальшому стало відомо, що ОСОБА_3 в той же день 18 вересня 2024 року виїхала за межі Києва, а 21 вересня 2024 року повідомила його про надходження рекомендованого листа і запропонувала їм зустрітися 22 вересня 2024 року для передачі вказаного листа. ОСОБА_1 ознайомившись з повним текстом ухвали Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року лише 22 вересня 2024 року, вважав, що є підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та просить його поновити.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2024 року (провадження № 61-14351ск24) касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - заявнику необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші обґрунтовані підстави для поновлення цього строку, надати докази отримання оскаржуваного судового рішення саме 18 вересня 2024 року, а також надати відповідні докази щодо пропуску строку в період з 19 вересня 2024 року до 21 жовтня 2024 року, і роз'яснено заявнику наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року касаційну скаргу повернуто заявнику у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду.
Отримавши 08 січня 2025 року ухвалу про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 17 січня 2025 року повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року.
Разом із цим, посилання ОСОБА_1 як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження на те, що після отримання оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року він тривалий час перебував та перебуває і аж до теперішнього часу у батьківській оселі в с. Сміле Ромінського району Сумської області, і, якщо і виїжджає, то за дуже важливо необхідністю і на дуже короткий термін, суд відхиляє, оскільки належних доказів, які підтверджують вказані обставини, ним не надано.
Також, ОСОБА_1 не надано доказів щодо пропуску строку на касаційне оскарження після отримання 18 вересня 2024 року оскаржуваного судового рішення, тобто в період з 19 вересня 2024 року до 21 жовтня 2024 року (вперше подана касаційна скарга).
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з наведених ним підстав.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести інші обґрунтовані підстави для поновлення цього строку, надати відповідні докази щодо пропуску строку в період з 19 вересня 2024 року до 21 жовтня 2024 року (дата вперше поданої касаційної скарги), оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подачу фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Верховний Суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що згідно з наданим фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 17 січня 2025 року № 1441540613 останній сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 605,60 грн на неналежний розрахунковий рахунок, а саме - НОМЕР_1 .
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 605,60 грн, який має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев