06 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 824/45/22
провадження № 61-13303ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
за участю секретаря судового засідання - Михнюк В. М.,
учасники справи:
позивач - BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка),
відповідач - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі»,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року у складі судді Гаращенка Д. Р. у справі заявою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі філії Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року та зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду, виданого 10 січня 2023 року у справі № 824/45/22 за заявою адвоката Іваненка Михайла Анатолійовича, представника компанії BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) про ухвалення додаткового судового рішення у справі за заявою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (Україна) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення заборгованості,
Короткий зміст вимог заяви
У травні 2022 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулось до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 грудня 2021 року у справі № 155/2021.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року в задоволенні заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» відмовлено.
08 серпня 2022 року BRV Tride s.r.o. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 євро.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року заяву BRV Tride s.r.o. про ухвалення додаткового судового рішення у справі за заявою ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 грудня 2021 року у справі № 155/2021 задоволено.
Стягнено з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь BRV Tride s.r.o. витрати на професійну правову допомогу в розмірі 14 000,00 євро.
У травні 2024 року АТ «НАЕК «Енергоатом» звернулося до суду із заявою про відстрочення на 6 місяців виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у справі № 824/45/22 на підставі якої було видано виконавчий лист Київським апеляційним судом 10 січня 2023 року та зупинення виконання виконавчого листа Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у справі № 824/45/22 щодо стягнення 14 000,00 євро витрат на професійну правничу допомогу до дати відстрочення виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року.
Заява обґрунтована тим, що 23 травня 2024 року в межах зведеного виконавчого провадження № 7435367 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ухвалено постанову ВП № 71049127, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях АТ «НАЕК «Енергоатом», скеровано вимогу та копію постанови банкам, небанківським надавачам послуг, емітентам електронних грошей, іншим фінансовим установам, що фактично зупинило господарську діяльність стратегічного державного енергогенеруючого підприємства в умовах воєнних дій з рф та наявної, і без того, критичної ситуації в енергетичній системі України.
Наразі наявна нагальна потреба у прийнятті рішення про відстрочення виконання рішення суду, за яким стягується зазначена заборгованість, та надання можливості продовження забезпечення господарської діяльності стратегічного державного енергогенеруючого підприємства АТ «НАЕК «Енергоатом», оскільки з моменту воєнної агресії атомні станції АТ «НАЕК «Енергоатом» працюють в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях.
Так наприклад, Запорізька атомна електростанція (далі - Запорізькою АЕС) з 11 вересня 2022 року була повністю зупинена. В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами АТ «НАЕК «Енергоатом», до моменту воєнної агресії рф найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізькою АЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать Запорізькій АЕС. Таким чином, на це час АТ «НАЕК «Енергоатом» втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об'єктів і персоналу (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об'єктів тощо), не одержуючи від діяльності відокремлених підрозділів жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан боржника. Так, вже за І півріччя 2022 року отримані збитки у розмірі 4,8 млрд грн.
За таких обставин, у період втрати АТ «НАЕК «Енергоатом» значної частини своїх виробничих потужностей, об'єктивно унеможливлені своєчасні та у повному обсязі розрахунки АТ «НАЕК «Енергоатом» перед стягувачем.
Неможливість своєчасного розрахунку обумовлена і неотриманням у встановлені строки заборгованості, яка виникла перед АТ «НАЕК «Енергоатом» з боку інших учасників енергетичного ринку за вже отриману ними електроенергію.
Через масові ракетні удари з боку рф по об'єктам інфраструктури України, їх пошкодженням, в Україні існує проблема з енергопостачанням. У зв'язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Тоді як, метою діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом» є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та безвуглецевого енергетичного майбутнього України. Це свідчить, що основним постачальником електричної енергії у цей критично важливий для України період є атомні електростанції, зупинення діяльності яких є фактично злочином в таких критичних умовах. А неможливість забезпечення господарської діяльності стратегічного державного енергогенеруючого підприємства АТ «НАЕК «Енергоатом» не дасть можливості здійснювати належне забезпечення і діяльності самих атомних електростанцій, їх функціонування.
Блокування рахунків та нагальне стягнення коштів з АТ «НАЕК «Енергоатом» на підставі судового рішення може додатково спричинити невиконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов'язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» залишено без задоволення.
Ухвала мотивована тим, що АТ «НАЕК «Енергоатом» не додано доказів на підтвердження обставин, на які заявник посилається, як на підставу відстрочення виконання рішення суду, крім загальновідомого факту про окупацію Запорізької АЕС. Заявник зобов'язаний був надати докази на підтвердження скрутного матеріального положення товариства, понесення АТ «НАЕК «Енергоатом» значних збитків та неможливість виплатити на користь BRV Tride s.r.o. 14 000,00 євро.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
02 жовтня 2024 року АТ «НАЕК «Енергоатом» через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відстрочити на шість місяців виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 у справі № 824/45/22, на підставі якого було видано виконавчий лист Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року№ 824/45/22.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року поновлено АТ «НАЕК «Енергоатом»строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року. Відкрито апеляційне провадження та витребувано матеріали справи.
Матеріали справи надійшли до Верховного Суду з Київського апеляційного суду 08 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 рокусправу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував та не дослідив належним чином наступні докази: постанову від 23 травня 2024 року ВП № 71049127, якою накладено арешт на грошові кошти АТ «НАЕК «Енергоатом», що містяться на рахунках та електронних гаманцях товариства; відомості щодо втрати виробничих потужностей у зв'язку з окупацією Запорізької АЕС, яка була одним із ключових джерел доходів компанії до початку воєнної агресії рф; факти збитків АТ «НАЕК «Енергоатом», що становили 4,8 млрд грн за І півріччя 2022 року.
Наведені докази прямо свідчать про наявність обставин, які роблять виконання рішення неможливим або значно ускладнюють його виконання.
Судом не було враховано загальновідомі наслідки ракетних та шахедних обстрілів, що полягають у руйнуванні енергосистеми України та необхідності у її терміновому відновленні, а також необхідними з цим додатковими витратами АТ «НАЕК «Енергоатом».
Таким чином, висновок суду про те, що заявник не надав доказів для підтвердження своїх вимог, є помилковим, оскільки такі докази були подані, але не отримали належної оцінки судом.
Тому у АТ «НАЕК «Енергоатом» не має можливості виконати свої грошові зобов'язання щодо сплати 14 000,00 євро правової допомоги, без негативного впливу на належне виконання його інших першочергових зобов'язань із забезпечення сталої роботи атомних електростанцій, що і свідчить про необхідність у відстроченні виконання такого рішення суду.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Короткий зміст аргументів сторін
У судовому засіданні представник ДП «НАЕК «Енергоатом» - Мітічкін А. С. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представник BRV Tride s.r.o. у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 24, частиною другою статті 351 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ДП «НАЕК «Енергоатом» - Мітічкіна А. С., перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, третьої-п'ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, за змістом вказаних норм права відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.
Залишаючи заяву без задоволення, апеляційний суд, як суд першої інстанції, керувався тим, що АТ «НАЕК «Енергоатом» не додано доказів на підтвердження обставин, на які заявник посилається, як на підставу відстрочення виконання рішення суду, крім загальновідомого факту про окупацію Запорізької АЕС. Заявник зобов'язаний був надати докази на підтвердження скрутного матеріального положення товариства, понесення АТ «НАЕК «Енергоатом» значних збитків та неможливість виплатити на користь BRV Tride s.r.o. 14 000,00 євро.
Верховний Суд, як суд апеляційної інстанції, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки ним не враховано положення частини п'ятої статті 435 ЦПК України, відповідно до якого відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.
Враховуючи, що судове рішення, виконання якого просить відстрочити заявник, ухвалено 01 вересня 2022 року, а із заявою АТ «НАЕК «Енергоатом»звернулося до суду у травні 2024 року, тобто, більше ніж через один рік з дня ухвалення судового рішення (через 1 рік та 8 місяців), то в її задоволенні необхідно відмовити, оскільки частина п'ята статті 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.
Підстави для відстрочення виконання судового рішення за наведених обставин значення не мають та Верховним Судом, як судом апеляційної інстанції, не досліджуються.
До подібних висновків у пункті 56 постанови від 16 жовтня 2020 року дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2912/15, Верховний Суд у постановах від 03 жовтня 2024 року у справі № 824/50/22, від 07 листопада 2024 року у справі № 824/111/22.
Отже, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів дійшов правильного висновку про залишення заяви без задоволення, проте помилково розглянув заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» по суті, однак таку необхідно було залишити без задоволення з підстав частини п'ятої статті 435 ЦПК України.
Тому ухвала суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 376 ЦПК України Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З урахуванням наведених вище мотивів, Верховний Суд вважає за необхідне ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду вимоги заявника по суті не задовольняються, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повне рішення складено 11 лютого 2025 року.
Судді: В. М. Ігнатенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська