05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 127/19251/21
провадження № 61-2294св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи - Мелешківська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року в складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив: усунути перешкоди в здійсненні Вінницькою міською об'єднаною територіальною громадою в особі Вінницької міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 0510100000:03:054:0028, площею 0,7943 га, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку з одночасним припиненням її права приватної власності на земельну ділянку; а також шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути в комунальну власність Вінницької міської об'єднаної територіальної громади в особі Вінницької міської ради земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2016 році Міське комунальне підприємство «Вінницький міський комунальний центр містобудування та архітектури» за заявою ОСОБА_2 виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 0,7943 га для ведення особистого селянського господарства.
У пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта про право власності, виданого на підставі рішення Х сесії 22 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 04 грудня 1996 року та зареєстрованого 02 січня 2001 року в книзі записів державних актів про право власності на землю № 1002.
Надалі за договором купівлі-продажу від 29 травня 2020 року ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку ОСОБА_1 .
Разом з тим встановлено, що на сесії Лука-Мелешківської сільської ради сільської ради рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки не приймалося, що підтверджується відповідним протоколом, а державний акт йому не видавався, про що свідчить книга записів державних актів про право власності на землю.
Більше того, земельна ділянка територіально відносилась і відноситься до меж міста Вінниці.
Окрім цього, спірна земельна ділянка знаходиться на землях водного фонду та накладається на водний об'єкт - притоку річки Південний Буг, тому за особливостями свого цільового призначення правового режиму не може використовуватися у приватній власності в силу вимог законодавства. Про належність земельної ділянки до земель водного фонду зазначено також в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року в справі № 127/27178/17.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року позов задоволено.
Усунуто перешкоди в здійсненні Вінницькою міською об'єднаною територіальною громадою в особі Вінницької міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 0510100000:03:054:0028 площею 0,7943 га, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку (номер запису про право власності 36675959 від 29 травня 2020 року) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.
Усунуто перешкоди в здійсненні Вінницькою міською об'єднаною територіальною громадою в особі Вінницької міської ради права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути в комунальну власність Вінницької міської об'єднаної територіальної громади в особі Вінницької міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:054:0028 площею 0,7943 га, що розташована на АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позову. На спірній земельній ділянці розташований водний об'єкт, який відноситься до категорії «ставки».
За змістом норм ЗК України 1990 року землі під водними об'єктами загальнодержавного значення, зайняті поверхневими водами, зокрема штучними водоймами (ставками), не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та на час розгляду справи її цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Належних та допустимих доказів, що спірна земельна ділянка належала до земель водного фонду прокурор не надав.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2023 року Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року й залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає: застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 07 квітня 2021 року в справі № 127/27178/17, від 15 листопада 2021 року в справі № 128/1179/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, не врахував, що факт розташування водного об'єкта на спірній земельній ділянці підтверджується даними кадастрової карти України, інформацією Вінницького регіонального управління водних ресурсів Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, картографічними матеріалами 1970-1990 року, які надані СБК «Водопроект», та не спростований відповідачами.
Розпорядження спірною земельною ділянкою здійснювала і здійснює Вінницька міська рада, яка жодного рішення щодо цієї земельної ділянки не приймала. Зазначені обставини викладені й в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року в справі № 127/27178/17. Проте суд апеляційної інстанції залишив їх без уваги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 квітня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Вінницька міська рада подала відзив, у якому просить постанову апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Згідно з копією державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № б/н, виданим Лука-Мелешківською сільською Радою народних депутатів 02 січня 2001 року та зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1002, ОСОБА_2 на підставі рішення 10 сесії 22 скликання Лука-Мелешківської сільської Ради народних депутатів від 04 грудня 1996 року передано в приватну власність земельну ділянку, площею 0,7943 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 01 серпня 2017 року № 0-2-0.441-9371/2-17 Міське комунальне підприємство «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» у 2016 році за заявою відповідача ОСОБА_2 розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,7943 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.
Вказана земельна ділянка 15 грудня 2016 року була зареєстрована в Державному земельному кадастрі та їй присвоєний кадастровий номер 0510100000:03:054:0028.
За інформацією відділів Головного управління Держгеокадастру в місті Вінниці № 0-2-0.21-237/109-17 від 13 жовтня 2017 року та Головного управління Держгеокадаструу Вінницькому районі № 706/405-17-0.20 від 27 жовтня 2017 року, спірна земельна ділянка територіально відносилася та відноситься до меж міста Вінниці.
Згідно з протоколом Х сесії 22 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 04 грудня 1996 року та всіма долученими до нього рішеннями, Лука-Мелешківська сільська рада не приймала рішення про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки. Такі ж пояснення надав і представник Лука-Мелешківської сільської ради.
Із книги реєстрації записів державних актів на право власності на земельні ділянки на території Лука-Мелешківської сільської ради встановлено, що під номером № 1002 відсутні відомості про видачу ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку.
Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило, що при здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства державним інспектором встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 0510100000:03:054:0028, частково огороджена металевим парканом (сітка рабіця, колючий дріт) орієнтовною площею 0,5545 га. На земельній ділянці знаходиться водойма.
Листами Вінницького регіонального управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів від 05 грудня 2017 року № 06/1973 та від 07 вересня 2018 року № 06/1404 повідомлено, що на земельній ділянці, кадастровий номер 0510100000:03:054:0028, розташований водний об'єкт, що відноситься до категорії ставки, розташований на річці без назви, лівій притоці річки Південний Буг, площею орієнтовно 0,4 га. Цей ставок включений в перелік водойм міста Вінниці. Паспорт на ставок не розроблявся. Водойма позначена також на інших картографічних матеріалах - карті міста Вінниці (М1:8000), геодезичних картах міста (М1:10000).
ПрАТ «СБК «Водопроект» надано карти, які підтверджують розташування водного об'єкта на вулиці Маяковського у міста Вінниці, кадастровий номер 0510100000:03:054:0028.
Листом від 09 жовтня 2018 року Вінницьке регіонального управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів повідомило, що підтвердження розташування на картографічних матеріалах 1970-1990 років водних об'єктів на спірній земельній ділянці відображене на архівних картах, які зберігаються в архіві СБК «Водопроект», згадані ставки на карті масштабу М1:10000 показані як існуючі. Ставок включений в перелік водойм міста Вінниці 2006 року та в матеріалах інвентарних водних об'єктів міста 2014 року.
Згідно з договором купівлі-продажу від 29 травня 2020 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:054:0028 площею 0,7973 га.
Із договору купівлі-продажу слідує, що до земель ділянки прощею 0,7825 га встановлено обмеження у використанні - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону земель» об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Статтею 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема на землі водного фонду.
Згідно зі статтею 3 ВК України усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.До водного фонду України належать, зокрема поверхневі води: природні водойми (озера; водотоки (річки, струмки; штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти.
Статте 4 ВК України передбачено, що до земель водного фонду належать, зокрема землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.
Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (частина перша статті 85 ВК України).
Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
Так, стаття 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.
Аналогічне положення міститься й в статті 4 ЗК України 1990 року, відповідно до якого не можуть передаватись у колективну та приватну власність землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 га) ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).
Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об'єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об'єктами, не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
Частиною другою статті 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.
Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор посилався на неправомірність вибуття з комунальної власності Вінницької міської об'єднаної територіальної громади в особі Вінницької міської ради земельної ділянки водного фонду.
Заперечуючи проти позову, відповідачі, зокрема, посилались на відсутність належних та допустимих доказів, що на момент передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 така ділянка належала до земель водного фонду.
За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановили суди, на спірній земельній ділянці розташований водний об'єкт, який відноситься до категорії «ставки».
Факт розташування цього об'єкта на спірній земельній ділянці ще в 1990-х роках підтверджений інформацією Вінницького регіонального управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України Південно-Бузького басейнового управління водних ресурсів.
Жодних належних та допустимих доказів на спростування цієї обставини, зокрема, що водний об'єкт створений відповідачем ОСОБА_2 штучно після передачі йому земельної ділянки, матеріали справи не містять.
Окрім цього, за інформацією відділів Головного управління Держгеокадастру в місті Вінниці та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькому районі спірна земельна ділянка територіально відносилася та відноситься до меж міста Вінниці, що також відповідачі не спростували.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, розпорядженняцією земельною ділянкою здійснювала і здійснює Вінницька міська рада, а не Лука-Мелешківська сільська рада.
До того ж про належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду, а також, що уповноваженим органом на її розпорядження була і є Вінницька міська рада, зазначено в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року в справі № 127/27178/17, якою заступнику прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької міської ради відмовлено в позові до ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Луко-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки з підстав обрання неналежного способу захисту, оскільки належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки.
З огляду на викладене, оскільки відповідно до закону спірна земельна ділянка водного фонду не могла бути передана у власність приватної особи, враховуючи також, що уповноважений орган на розпорядження цією земельною ділянкою жодного рішення щодо її передачі ОСОБА_2 не приймав, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що земельна ділянка вибула з володіння комунальної власності з порушенням вимог закону, у зв'язку з чим правильно задовольнив позов.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду й залишає в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради задовольнити.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року скасувати, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 рокузалишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов