Є.у.н.с.512/120/25
Провадження №2-а/512/6/25
с-ще Саврань
"11" лютого 2025 р.
про залишення позовної заяви без руху
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши можливість відкриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправних дій та скасування постанови від 31.01.2025,-
10.02.2025 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправні дії та скасувати постанову від 31.01.2025.
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд встановив, що адміністративний позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивач не додав до позову документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Так, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах, не передбачають. При цьому визначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при поданні цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак ОСОБА_1 документа на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви не додав.
При цьому разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій. На підтвердження цих обставин надав копію посвідчення учасника бойових дій.
Разом з тим, суд зазначає, що п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги. Проте, позивач не надає жодного доказу, що він страждає на психічні розлади та спір, пов'язаний з розглядом питання стосовно захисту прав та законних інтересів під час психіатричної допомоги.
При цьому, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надає копію посвідчення учасника бойових дій, а отже, слід дійти висновку, що він вважає, що звільнений від сплати судового збору саме як учасник бойових дій, тобто на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993. Так, у ст. 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій визначено, зокрема, у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав як учасників бойових дій.
Указані висновки про застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17. Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.
Сама собою наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Верховним Судом скаржникам - учасникам бойових дій було відмовлено у звільненні від сплати судового збору у справах № 380/1139/23 (рішення від 05.09.2023), № 320/14700/21 (11.12.2023), № 560/4971/21 (16.02.2022).
З поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є визнання протиправних дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху.
Отже, даний позов не стосується соціального і правового захисту ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій та не пов'язаний із порушенням його прав як учасника бойових дій. Тобто, при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Про будь-які інші підстави звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 у позовній заяві не вказав та докази наявності таких підстав не надав.
Отже, позивачу необхідно подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 605 грн 60 коп, або надати до суду документ, який звільняє від сплати судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач - ГУК в Од. обл./ смт Саврань/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA458999980313171206000015714, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до частин 2, 3 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Отже, позивачу надається строк для усунення недоліків позовної заяви, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Керуючись статтею 169 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправних дій та скасування постанови від 31.01.2025 - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, що у разі не виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, адміністративний позов буде вважатись неподаним і повернутий.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю. Брюховецький